2.5 П(с)Бо 5 «Звіт про власний капітал»

Зміст і форма «Звіту про власний капітал» і загальні вимоги[8;31] до розкриття його статей регламентуються П(С)БО 5. Метою складання звіту є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду.

У Балансі за П(С)БО 2 вимагається відображення таких статей власного капіталу: статутний капітал; пайовий капітал; додатковий вкладений капітал; інший додатковий капітал; резервний капітал: нерозподілений прибуток (непокритий збиток); неоплачений капітал; вилучений капітал.

При складанні цього звіту необхідно також враховувати вимоги інших П(С)Бо, а саме:

- П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та П(С)БО 2 «Баланс», в яких наводиться визначення більшості елементів капіталу;

- П(С)БО 6 «Виправлення помилок і змін у фінансових звітах» при визначені сум коригувань нерозподіленого прибутку;

- П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» при складанні Звіту про власний капітал підприємства, яке обліковує інвестиції у дочірні, асоційовані або спільні підприємства за методом участі в капіталі.

Особливості складання консолідованого Звіту про власний капітал визначаються П(С)БО 20 «консолідована фінансова звітність». Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства мають додавати до річного звіту Звіт про власний капітал за минулий.

У Звіті про власний капітал відображаються залишок і зміни за кожним видом власного капіталу та загалом щодо власного капіталу підприємства. Для кожного виду власного капіталу виокремлено графа звіту.

Звіт про власний капітал умовно поділяють на три розділи, має він 30 рядків. Особливістю цього Звіту є подання інформації у вигляді шахової таблиці, в якій у рядках наведено статті, які відбивають чинники впливу на вартість власного капіталу, а у графах – статті розділу l пасиву Балансу. Звіт про власний капітал подається у складі тільки річної фінансової звітності. Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства повинні додавати до річного звіту Звіт про власний капітал за попередній рік.

Для складання Звіту про власний капітал використовують такі джерела інформації:

* Звіт про власний капітал за попередній звітний рік;

* Баланс за попередній період;

* Звіт про фінансові результати;

* Дані аналітичного обліку за операціями, що впливають на статті власного капіталу.

Методика складання цього звіту така:

1) Фіксація величин власного капіталу та його складових на початок звітного року. Для цього використовують дані форми №1 «Баланс» (П(С)БО 2).

2) Визначення необхідності коригування залишку власного капіталу на початок року. Зміни в обліковій політиці або помилки, допущені під час складання звітності минулих років через зміну величини доходів чи витрат підприємства, впливають на величину чистого прибутку.

3) Внесення до Звіту сум змін балансової вартості необоротних активів у зв’язку з уцінкою та дооцінкою. Якщо існує залишок, сума їхньої уцінки зменшує попередню дооцінку і таки чином відображається у Звіті про власний капітал

4) Відображення у Звіті про власний капітал суми чистого прибутку та напрямів його використання.

5) Поповнення капіталу за рахунків внесків учасників. Внески можуть здійснюватися до статутного або пайового капіталу, якщо приймається рішення про зміну його первісного розміру.

6) Вилучення капіталу.

У міжнародній практиці поширені дві концепції капіталу:

• фінансова — прийнята більшістю підприємств при складанні фінансових звітів. Згідно з фінансовою концепцією капітал, такий як інвестовані кошти або інвестована купівельна спроможність, є синонімом чистих активів або власного капіталу підприємства;

• фізична, згідно з якою капітал, такий як виробнича потужність, розглядається як продуктивність підприємства.

Наведені концепції капіталу приводять до таких концепцій збе­реження капіталу:

• збереження фінансового капіталу, згідно з якою прибуток заробляється, якщо тільки фінансова (або грошова) сума чистих ак­ тивів на кінець періоду перевищує фінансову (або грошову) суму чистих активів на початок періоду після вилучення будь-яких ви­ плат власникам або внесків власників протягом даного періоду;

• збереження фізичного капіталу — прибуток заробляється, якщо тільки фізична виробнича потужність (або продуктивність) підприємства (або ресурси, необхідні для досягнення такої потуж­ ності) на кінець періоду перевищує фізичну виробничу потужність на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом даного періоду.

Вибір підприємством відповідної концепції має базуватися на потребах користувачів фінансових звітів.