Порядок виконання роботи

Істинну густину пористого щебеню (гравію) визначаємо за прискореним методом з використанням приладу Ле-Шательє. Зерна пористого щебеню (гравію) з аналітичної проби подрібнюємо до крупності менше 5 мм, перемішуємо і скорочуємо пробу. Отриману пробу знову подрібнюємо до крупності менше 1,25 мм, перемішуємо і скорочуємо. Підготовлену пробу подрібнюємо в порошок в порцеляновій ступці, насипаємо в склянку для зважування, висушуємо до постійної маси, охолоджуємо до кімнатної температури в ексикаторі над концентрованою сірчаною кислотою або над безводним хлоридом кальцію. Після цього відважуємо два навішення масою 75 г кожне. Прилад Ле-Шательє наповнюємо водою до нижньої нульової мітки, при цьому рівень води визначаємо за нижнім меніском. Навішення порошку пористого щебеню (гравію) всипаємо в прилад через лійку невеликими рівномірними порціями доти, поки рівень води в приладі, який визначається за нижнім меніском, не підніметься до мітки 20 мл. Для видалення пухирців повітря прилад повертаємо кілька разів навколо вертикальної осі. Залишок подрібненої проби заповнювачу після заповнення приладу зважуємо. Всі зважування виконуємо з погрішністю до 0,01 г. Істинну густину пористого щебеню (гравію) () обчислюємо за формулою (25), г/см³:

, (25)

де m - маса порошку пористого щебеню (гравію), г;

m₁ - маса залишку порошку після заповнення приладу, г;

V - об’єм води, витиснутий порошком, мл або см³ .

Середню густину (густину зерен) пористого щебеню (гравію) визначаємо за допомогою піскового об’ємоміру. Попередньо прожарений дуже дрібний кварцовий пісок через лійку з висоти 3-5 см засипаємо в металевий бюкс висотою 60 мм і діаметром 60 мм до утворення на поверхні конусу. Конус зрізаємо ножем. Пісок з бюксу висипаємо в совок, а в бюкс укладаємо три зерна пористого щебеню (гравію), попередньо разом зважені. Із совка через лійку всипаємо в бюкс пісок до утворення конуса, який зрізаємо ножем на піддон. Пісок, який не помістився в бюкс і був зрізаний ножем на піддон, поміщаємо в мірну пробірку і заміряємо його об’єм, який за величиною дорівнює об’єму трьох зерен пористого щебеню (гравію). Середню густину (густину зерен) пористого щебеню (гравію) (_з) обчислюємо за формулою (26), г/см³:

, (26)

де m - маса трьох зерен пористого щебеню (гравію), г;

V - об’єм витиснутого піску, мл або см³.

За величинами істинної і середньої густини обчислюємо пористість пористого щебеню (гравію) (V_пор) за формулою (27), % за об’ємом:

, (27)

де _з - середня густина пористого щебеню (гравію), г/см³;

 - істинна густина пористого щебеню (гравію), г/см³.

Насипну густину пористого щебеню (гравію) визначаємо за способом зважування певного об’єму його зерен даної фракції. В залежності від найбільшого номінального розміру зерен заповнювачу застосовуємо стандартні мірні циліндри такого об’єму: фракція 5-10 мм – 5 л, фракція 10-20 мм – 10 л, фракція 20-40 мм – 20 л. Пористий щебінь (гравій) насипаємо в попередньо зважений циліндр з висоти 10 см до утворення конусу, який знімаємо сталевою лінійкою врівень з краями без ущільнення. Потім циліндр з пористим щебенем (гравієм) зважуємо. Насипну густину пористого щебеню (гравію) (_н) обчислюємо за формулою (28), кг/м³:

, (28)

де m - маса мірного циліндру, кг;

m₁ - маса мірного циліндру з пористим щебенем (гравієм), кг;

V - об’єм мірного циліндру, м³.

За величинами середньої і насипної густини пористого щебеню (гравію) обчислюємо його пустотність (V_пуст) за формулою (29), % за об’ємом:

, (29)

де _н - насипна густина пористого щебеню (гравію), кг/м³;

_з - середня густина пористого щебеню (гравію), г/см³.

Оцінюємо відповідність отриманих величин середньої і насипної густини випробовуваного пористого щебеню (гравію) нормативним вимогам. Визначаємо групу випробовуваного пористого щебеню (гравію) за пустотністю (табл.6). Визначаємо групу випробовуваного пористого щебеню (гравію) за густиною (табл.16), його марку за насипною густиною (табл.17), відповідність марки за насипною густиною граничним значенням (табл.18). Визначаємо доцільну область використання випробовуваного пористого щебеню (гравію). Робимо висновки про отримані результати.