Питання для самоконтролю:

1. Від яких факторів залежить пластичність глинистої сировини?

2. Що таке верхня і нижня межа пластичності, число пластичності глинистої сировини?

3. Які методики використовуються для визначення верхньої і нижньої межі пластичності глинистої сировини?

4. Як визначається група глинистої сировини за числом пластичності?

5. Як пластичні властивості глинистої сировини враховуються в технології штучних пористих заповнювачів?

Лабораторна робота №11 Визначення вогнетривкості глинистої сировини для виробництва штучних пористих заповнювачів

Мета роботи: ознайомитися з методикою визначення вогнетривкості глинистої сировини для виробництва штучних пористих заповнювачів, виконати випробування, зробити висновки про отримані результати.

Обладнання, матеріали: порцелянова ступка з товкачиком, стандартне сито з отворами діаметром 1,0 мм, судина для зачинення глини водою, спеціальні розбірні металеві форми для формування зразків, скло, сушильна шафа, вогнетривка підставка, піч, проба глинистої сировини масою 50 г.

Загальні положення

Вогнетривкість – це властивість матеріалів протистояти дії високих температур не розплавляючись. Вогнетривкість глинистих матеріалів залежить від їхнього мінерального складу. Збільшення кількості глинозему сприяє зростанню вогнетривкості. Оксиди лужних металів є плавнями, які знижують вогнетривкість. Зниженню вогнетривкості також сприяють оксиду заліза, кальцію, магнію. Введення в глину тонкодисперсного кремнезему обумовлює зниження вогнетривкості, а крупнозернистого – збільшення.

Кількісною мірою вогнетривкості є температура, при якій зразок з даного матеріалу, виготовлений у формі тригранної зрізаної піраміди (конусу), деформуючись при нагріванні під дією власного тяжіння, доторкнеться своєю вершиною до підставки, на якій він встановлений (рис.4).

Вогнетривкість – технічна величина, яка зберігає постійне значення тільки тоді, якщо дотримується ряд вимог при її визначенні (тонкість помелу глинистої сировини, швидкість нагріву, рівномірність температур по перетину печі, газове середовище в печі й ін.) . Тому вогнетривкість слід визначати в певних стандартних умовах.

Глиниста сировина за вогнетривкістю класифікується на групи, наведені в табл.13.

Рис.4. Різні стадії падіння піроскопу: 1 – вихідне положення піроскопу;

2 – початок розм'якшення піроскопу; 3 – положення піроскопу,

яке відповідає температурі вогнетривкості випробовуваної глини

Таблиця 13

Класифікація глинистої сировини за вогнетривкістю

Група глинистої сировини	Вогнетривкість, 0С
високовогнетривкі	вище 2000
вогнетривкі	Від 1580 до 2000
тугоплавкі	Від 1350 до 1580
легкоплавкі	нижче 1350

Згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.7-12-94 глиниста сировина для виробництва штучних пористих заповнювачів має бути легкоплавка – показник вогнетривкості не має перевищувати 1350⁰С. Ця вимога обумовлена особливостями випалу штучних пористих заповнювачів. Наприклад, при виробництві керамзитового гравію і піску максимальна температура випалу не має перевищувати 1250⁰С, інакше процес газовиділення відбудеться раніше, ніж розм’якшування глини (піропластичний стан). Тоді гази, які утворюються при випалі сирцевих гранул, вільно вийдуть з них, не спучуючи матеріал.