12

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ

ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри військової підготовки Запорізького національного технічного університету К.В. АЛЬОХІН «____»______________2011 р.

Методична розробка

для проведення занять зі студентами

військово-облікової спеціальності «Збереження та ремонт боєприпасів, детонаторів, освітлювальних та сигнальних засобів, вибухових речовин»; військово-облікової спеціальності «Експлуатація та ремонт артилерійського озброєння і обладнання».

Розділ 3. “Тактична і тактико-спеціальна підготовка”

Підрозділ 3.2. “Тактико-спеціальна підготовка”

Підрозділ 3.2.2. “Технічне забезпечення”

Тема № 7 “Особливості дій ремонтних підрозділів в різних умовах

бою”

Заняття 6 “Евакуація пошкодженного (несправного) озброєння ”

Розглянуто на засіданні кафедри

військової підготовки Запорізького

національного технічного

університету

Протокол від ________2011 р. №__

м. Запоріжжя 2011

Тема № 7 Особливості дій ремонтних підрозділів в різних

умовах бою

Заняття 6 Евакуація пошкодженного (несправного) озброєння

Мета заняття: Дати студентам поняття про систему артилерійсько-

технічного забезпечення (АТЗ) та про роботу служби РАО артилеріської

частини з організації АТЗ.

Час: 3 години

Місце: клас РАО

Метод: Групове зі 1/2 взводу

Учбові питання:

1. Технічна розвідка.

2. Угрупування ремонтно-евакуаційних сил та засобів

3. Евакуація пошкодженого зразка та несправного озброєння і техніки,

стріляних гільз, тари, укупорки.

Матеріальне забезпечення:

- план-конспект;

- обладнання подвіжних ремонтних майстерень (ПМ-2-70);

- методичні вказівки;

- транспортна група автомобілів, тара, гільзи, зразки озброєння.

План проведення заняття:

Вступна частина - 5 хв.

Основна частина - 110 хв.

Заключна частина - 5 хв.

Організаційно-методичні вказівки

Основна увага має бути спрямована на доведення до студентів знань, якими необхідно їм оволодіти для організації технічного забезпечення в умовах сучасного загальновійськового бою.

Заняття проводити також з метою формування та закріплення теоретичних знань з обліку і звітності по службі РАО і складання плану артилерійсько-технічного забезпечення (АТЗ).

Література:

Руководство по организации работ ремонтных органов частей и соединения. Воениздат М:1990 г.

Хід заняття і Вступна частина

1. Перевіряю наявність особового складу.

2. Оголошую тему та заняття, проводжу контрольне опитування з

попередньої теми (заняття) шляхом тестування.

Іі Основна частина

Питання 1. Технічна розвідка.

Технічна розвідка – це збір і вивчення даних наявності, технічного стану техніки, ремонтних засобів, забезпеченості автомобільним майном і інших питань, необхідних для організації й здійснення відновлення техніки й технічне забезпечення частини в цілому при виконанні бойових завдань.

Технічна розвідка впливає на ефективність процесу відновлення, техніки що вийшла з ладу.

Своєчасність і повнота даних про кількість, місця знаходження й стан техніки, що вийшла з ладу, дозволяє в більш короткий термін зосередити основні зусилля ремонтно-евакуаційних засобів на відновлення в першу чергу машин, що забезпечують рухливість озброєння й бойової техніки.

Технічна розвідка організується заступником командира полку по озброєнню й ведеться пунктами технічного спостереження (ПТН), групами технічної розвідки (ГТР), силами замикання похідних колон, ремонтно-евакуаційними й ремонтними групами, рятувально-евакуаційними групами й евакуаційними командами.

Пункти технічного спостереження створюються в мотострілкові (танкових) батальйонах і артилерійських дивізіонах. У складі ПТН можуть входити заступники командирів рот по технічній частині, старші техніки (техніки) рот (батарей), необхідні фахівці з відділень технічного обслуговування батальйону (дивізіону), а при необхідності хіміко-дозиметристи й сапери. Очолює ПТН, як правило, заступник командира батальйону по технічній частині, що зобов'язаний

• підтримувати постійний зв'язок з командиром батальйону (дивізіону) і заступником командира полку по озброєнню;

• доповідати командуванню про місця знаходження несправні озброєння й техніки, стані екіпажів, механіків-водіїв, водіїв і свої речення про порядок евакуації й ремонту машин;

• вести робочу карту й журнал обліку, що вийшли з ладу озброєння й техніки.

У настанні ПТН переміщаються за бойовими порядками своїх підрозділів на видаленні, що забезпечує безперервне спостереження за озброєнням і технікою на поле бою. В обороні ПТН звичайно розташовуються поблизу командно-спостережливого пункту, в укритих місцях, зручних для спостереження за озброєнням і технікою підрозділу.

У частинах за розпорядженням заступника командира по озброєнню створюється група технічної розвідки, на яку покладає :

- відшукання й уточнення районів (місць) зосередження найбільшої кількості, що вийшли з ладу озброєння й техніки й шляхів їхньої евакуації;

- уточнення шляхів переміщення, районів (місць) розміщення (розгортання) ремонтних підрозділів;

- визначення стану місцевих підприємств (ремонтних, обслуговування машин і інших) і можливості використання їх для ремоннта озброєння й техніки;

- визначення місцезнаходження й стану залишених супротивником озброєння, техніки й технічного майна;

- ведення радіаційної, хімічної й інженерної розвідки в районах розгортання ремонтних засобів, на шляхах їхнього переміщення й евакуації.

Інші органи технічного забезпечення (технічне замикання похідних колон, ремонтно-евакуаційні й ремонтні групи, спасательно-евакуаційні команди) ведуть технічну розвідку в обьємі, необхідному для виконання вартих перед ними завдань.

Питання 2. Угрупування ремонтно-евакуаційних сил та засобів.

Технічна розвідка в з'єднанні (частини) проводиться з метою своєчасного виявлення місць знаходження ушкоджені й несправні озброєння й техніки, визначення характеру їхніх ушкоджень (застреваний) і місць для розгортання збірних пунктів ушкоджених машин. Организуется заступником командира з'єднання (частини) по озброєнню й ведеться пунгктами технічного спостереження, групами технічної розвідки, ремонтно-евакуаційними (ремонтними) групами, замиканнями похідних колон, а також виділеними для цього вертолетами.

При підготовці для виконання задач технічного забезпечення в бою на базі ре­монтних органів з'єднання, частин і підрозділів створюєшся угрупування ремонтно-евакуаційних сил та засобів.

До них відносяться:

- пункти технічного спостереження (ГТС);

- ремонтно-евакуаційні групи (РЕГ) або ремонтні групи (Рем.Г);

- групи технічної розвідки (ГТР);

- замикання похідних колон (ЗПК);

- рятувально-евакуаційні групи (РтЕГ);

- евакуаційні команди (ЕК);

- загони ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження;

- основні сили та засоби ремонтних підрозділів, що розгортаються на збірному пункті по­шкоджених машин (ЗППМ).

Групи технічної розвідки (ГТР) створюються в частинах і з'єднаннях за розпорядженням заступника командира з озброєння. ГТР виконують задачі аналогічні ПТС і окрім того, на них по­кладається:

- відшукування та уточнення районів зосередження найбільшої кількості пошкоджених озброєння і техніки та визначення їх належності;

- уточнення шляхів евакуації озброєння та техніки, районів розміщення та шляхів пере­міщення ремонтних підрозділів;

- визначення стану місцевих ремонтних та інших підприємств і можливостей їх викорис­тання для ремонту озброєння і техніки;

- визначення місця знаходження та можливостей використання залишених ворогом озброєння, техніки та технічного майна;

- ведення радіаційної, хімічної та інженерної розвідки на шляхах евакуації, в районах розгортання ремонтних засобів та на маршрутах їх переміщення.

Групи технічної розвідки очолюють офіцери (прапорщики) технічних служб або ремонтних підрозділів. До складу ГТР включаються:

Спеціалісти ремонтники, хіміки-дозиметристи, сапери, а при необхідності - особовий склад із медичних підрозділів. Для ГТР повинні виділятися високорухомі та добре захищені засоби: бро­нетранспортери, танкові тягачі, машини технічної допомоги, рухомі ремонтні майстерні та інші автомобілі з радіостанціями та приладами нічного бачення. Групам технічної розвідки визначаються:

- смуги, рубежі або райони, на яких вони повинні зосереджувати свої зусилля;

- терміни виконання задач;

- порядок та терміни подання донесень.

Командир ГТР повинен підтримувати постійний зв'язок з заступником командира з озбро­єння частини (з'єднання) та командиром ремонтного органу і доповідає їм про:

- райони знаходження найбільшої кількості пошкоджених зразків озброєння і техніки, їх стан та належність;

- зручні шляхи висування ремонтного органу до цих районів;

- найбільш вигідних та зручних для розгортання ремонтного органу районах; самі короткі шляхи евакуації;

- місцеві підприємства та можливості їх використання для ремонту озброєння і техніки; місця знаходження придатних для використання озброєння, техніки та технічного май­на, що залишені ворогом;

- пропозиції по дезактивації (дегазації), розмінуванню та улаштуванню районів розгор­тання ремонтних засобів і шляхів евакуації.

Групи технічної розвідки розміщуються за батальйонами (частинами) першого ешелону на напрямі зосередження основних зусиль (в наступі на напрямі головного удару). Вони в бою діють у тісній взаємодії з ПТС підрозділів.

Питання 3. Евакуація ушкодженого й несправного озброєння й техніки,

стріляних гільз, тари, укупорки.

Евакуація машин, що вийшли з ладу, сприяє найшвидшому їхньому ремонту й поверненню в лад, а під час бою, крім того, збереженню їх від знищення або захоплення супротивником.

Евакуація полягає у витаскуванні ушкоджених, засипаних, застряглих, затонулих, заражених, залишених на поле бою машин і транспортуванні їх в укриття, за складки місцевості або до місць ремонту. Евакуації підлягають машини, що мають ушкодження, для усунення яких потрібно часу більше однієї години. Черговість евакуації встановлюють із урахуванням конкретних умов сформованої бойової обстановки, місць знаходження машин, їхнього технічного стану й ступеня зараженості. У першу чергу евакуюються машини з найменшими ушкодженнями й припустимими ступенями зараженості. З вогнища ядерного вибуху насамперед евакуюють машини , що перебувають у зонах з найменшими рівнями радіації й підмети ремонту силами й засобами полку (дивізії).

По підпорядкованості евакуація у військовій ланці ділиться на евакуацію в полковій і дивізіонній ланках.

Евакуація в полковій ланці включає витаскування застряглих (затонулих) машин, буксирування їх до найближчого вкриття (з метою усунення ушкоджень), у відділення технічного обслуговування батальйону (дивізіону), у ремонтну групу полку або на полковий СППМ.

Для евакуації ушкоджених (несправних) машин у частинах передбачені евакуаційні підрозділи, укомплектовані эвакотягачами на базі армійського автомобіля підвищеної прохідності Урал-375Е и гусеничного тягача АТС-59М 9 (таблиця 4.2.)

Таблиця 4.2.

Параметр ТК	5У (КЭТ-Л)	ТГ4 (ГЭТ-С)
Призначення Базове шасі Основне встаткування Маса в спорядженому стані, кг Тягове зусилля лебідки, кгс: - основний - додаткової Максимальне зусилля витаскування, кгс Маса буксируемой машини, кг: - буксируванням - у напівзануреному стані. Середня швидкість евакуації, км/ч: - по дорогах із твердим покриттям - по ґрунтових дорогах - по бездоріжжю. Вантажопідйомність крана-стріли, кг Продуктивність бульдозера,м2/ч Екіпаж, чіл.	Витаскування й транспортування ушкоджених колісних машин Урал-375Е Лебідки основна й додаткова, опорна стріла, з відкидними опорами, що з, сідельна зчіпка, кран-стріла 10480 15000 5000 25000 5000-10000 8400 30-45 20-25 15-20 1500 - 2	Витаскування й буксирування автомобільної техніки, розчищення завалів і уривка вкриттів, навантаження й розвантаження вантажів АТС-59М Лебідка, такелажний кому- плект, буксирне пристосування, бульдозерне встаткування, кран-стріла, піднімальне встаткування. 17800 15000 - 50000 14000 - - 18-28 До 20 1500 70-90 2

Евакотягачі обладнають додатковими лебідками, піднімальними й анкерними пристроями, пристосуваннями для буксирування машин, оснащують кранами-стрілами, інструментом для розбірно-складальних робіт, устаткуванням для газопламенной різання металу, такелажними й шанцевими інструментом, пожежним устаткуванням, апаратурами для радіаційної й хімічної розвідки, а в окремих випадках і радіостанцією.

З огляду на те, що эвакотягач ТГ4 має бульдозерне встаткування, те його можна використати для розчищення шляхів підходу до місця розміщення ремонтних засобів і встаткування, уривки вкриттів для особового складу й автомобільної техніки ремонтних і евакуаційних підрозділів.

Несправну (ушкоджену) техніку й штатні гусеничні машини в ході маршу на значні відстані з метою заощадження запасу ходу по рушії транспортують автопоїздами вантажопідйомністю 20 і 50 т. (таблиця 4.3.).

таблиця (4.3.).

Призначення	Автопоїзд вантажопідйомністю 20 т	Автопоїзд вантажопідйомністю 50 т
Призначення	Транспортування ушкодженої й несправної автомобільної техніки, перевезення гусеничних машин
Склад автопоїзда: - тягач - причіп (напівпричіп) Маса в спорядженому стані, кг.: - тягача - причепа (напівпричепа) Тягове зусилля лебідки, кг/з Швидкість руху автопоїзда по дорогах із твердим покриттям, км/ч	Краз-255У ЧМЗАП-5203 (З-ПТ-20) 11820 9900 8000-12000 20-25	МАЗ-537М МАЗ-5247М(796) 22300 18000 15000 25-30

Крім того, евакуація ушкодженої автомобільної техніки в ході бойових дій здійснюється силами й засобами підрозділів, ремонтних майстерень, доданими евакуаційними засобами й попутним транспортом.

Засоби евакуації частини використають для виконання наступних робіт:

- на марші - у складі технічного замикання для евакуації транспортабельних машин уперед до місць привалів, районів денного (нічного) відпочинку або до СППМ дивізії; у складі РЭГ для забезпечення проходження труднопроходимых ділянок маршруту;

- у настанні - для евакуації транспортабельних ушкоджених машин з місць виходу з ладу до ремонтного взводу автомобільної техніки ремонтної роти або на СППМ полку, а в обороні, крім того, і на СППМ дивізії.

У ході бою в полках першого ешелона організуються СППМ, які призначені для прийому й заощадження ушкодженої (несправної) техніки. Полки другого ешелону, як правило, своїх СППМ не розгортають, а ушкоджену автомобільну техніку евакуюють у ремонтну роту автомобільної техніки орвб або на СППМ дивізії, а також на СППМ полків першого ешелону.

Полкові СППМ створюються, як правило, загальними для всіх видів техніки й озброєння по розпорядженнях заступників командирів полків по озброєнню й розміщаються в місцях найбільшого скупчення ушкоджених машин, поблизу шляхів підвозу й евакуації, у місцях, зручних для розгортання й розміщення ремонтних засобів, а також з урахуванням захисних властивостей місцевості, умов організації оборони й охорони, наявності під'їзних колій і джерел води, забезпечення найменшого плеча евакуації й відсутності радіоактивного зараження місцевості (мал. 4.1.)

На СППМ полку виконуються наступні роботи:

- контроль зараженості машин, чищення (мийка) незаражених і спеціальна обробка заражених машин;

- технічний огляд машин і їхнього прийому;

- ремонт машин;

- передача ремонтно-евакуаційним засобам старшого начальника по службі машин, які не можуть бути відремонтовані своїми засобами;

- підготовка машин до подальшої евакуації.

Для рішення перерахованих завдань СППМ (РИС.4.2.)може мати наступні елементи:

- пост контролю зараження;

- пост спеціальної обробки;

- пост мийки;

- пост технічного огляду ушкодженого озброєння й техніки;

- площадку ремонту автомобільної техніки;

- площадку ремонту бронетанкової техніки;

- площадку ремонту озброєння;

- площадку спеціальних робіт;

- площадку машин, що очікують ремонту й подальшої евакуації;

- площадку відремонтованих машин;

- місця зберігання знятих з машин боєприпасів і злитого пального;

- пункт керування й місця розміщення особового складу.

Загальна площа СППМ визначається залежно від числа машин, які можуть бути зосереджені на СППМ, з огляду на, що площа на один автомобіль можна приймати рівної 150-200 м2.

Ємність і частота розгортання полкових і дивізіонних СППМ наведені в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4.

Ємність і чистота розгортання СППМ

Ланка евакуації	Частота розгортання СППМ, км	Плече евакуації, км.	Ємність СППМ ед. техніки
Полкове Дивізіонне	10-15 20-30	5-6 10-15	3-6 15-20

Начальником полкового СППМ, як правило, є командир ремонтної роти полку.

Автомобільну техніку, що надійшла на СППМ, ураховують по книзі обліку машин, що надійшли на СППМ. Машини, здані на СППМ полку, після ремонту видають представникам підрозділів під розписку в книзі обліку машин, що надійшли на СППМ. На машини, які не можуть бути відремонтовані на СППМ протягом з утік, начальник СППМ видає підрозділам акти технічного стану з розпискою про прийом машин.

Передачу машин, не відремонтованих на СППМ полку, ремонтним засобам дивізії оформляють зведеним актом довільної форми з перерахуванням марок і військових номерів всіх переданих машин і їхнього технічного стану.

У ході бою прийом машин до ремонту усередині дивізії може здійснюватися без оформлення приймально-здавальних документів.

Евакуація ушкоджені й несправні озброєння й техніки здійснюється, як правило, евакуаційними підрозділами й попутним транспортом.

У першу чергу евакуюється озброєння й техніка, яким загрожує опасностть захоплення або знищення супротивником, а також ракетної пускової установки, машини керування, озброєння й техніка, що вимагають найменшого об’ему ремонтних робіт.

Озброєння й техніка, які не можуть бути відремонтовані або евакуйовані силами й средствамит з'єднання (частини), передаються в місцях виходу з ладу, на шляхах евакуації або зборень пунктах ушкоджених машин ремонтним частинам ьобьединения (з'єднання).

Залежно від обстановки для евакуації озброєння й техніки по рішенню комуандира з'єднання (частини) можуть залучатися особовий склад і машини інших підрозділів.

Збір та евакуація стріляних гільз, тари, укупорки.

Стріляні гільзи й порожня укупорка підлягають поверненню в тил. Організація збору стріляних гільз і порожньої укупорки покладає на командирів частин і підрозділів, які несуть ответственностть за їхню схоронність і здачу на склад. За своєчасний вивіз стріляних гільз і порожньої укупорки зі складу з'єднання (частини) відповідають заступник командира з'єднання (частини) по тилу й начальник служби раукетно-артиллерийского озброєння.