1

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ

ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри військової підготовки Запорізького національного технічного університету К.В. АЛЬОХІН «____»______________2011 р.

Методична розробка

для проведення занять зі студентами військово-облікової спеціальності «Збереження та ремонт боєприпасів, детонаторів, освітлювальних та сигнальних засобів, вибухових речовин»; військово-облікової спеціальності «Експлуатація та ремонт артилерійського озброєння і обладнання».

Розділ 3 “Тактична і тактико-спеціальна підготовка”

Підрозділ 3.2 “Тактико-спеціальна підготовка”

Підрозділ 3.2.2 “Технічне забезпечення”

Тема № 7 “Особливості дій ремонтних підрозділів в різних

умовах бою”

Заняття 2 “Ремонтні органи на марші та у оборонному бою”

Розглянуто на засіданні кафедри

військової підготовки

Запорізького національного

технічного університету

Протокол від ________2011 р. №__

м. Запоріжжя 2011 р.

Тема № 7 Особливості дій ремонтних підрозділів в різних

умовах бою

Заняття 2 Ремонтні органи на марші та у оборонному бою

Мета заняття : Вивчити та засвоїти порядок дій військових ремонтних

органів на марші, застосування військових ремонтних органів у оборонному

бою та у наступі.

Час: 3 години

Місце: клас РАО

Метод: Групове з 1/2 взводу

Навчальні питання:

1. Дії військових ремонтних органів на марші.

2. Застосування військових ремонтних органів у оборонному бою.

Матеріальне забезпечення:

- план-конспект;

- обладнання рухомих ремонтних майстерень (ПМ-2-70);

- методичні вказівки;

- транспортна група автомобілів;

- тара;

- гільзи;

- зразки озброєння.

План проведення заняття:

Вступна частина - 5 хв.

Основна частина - 110 хв.

Заключна частина - 5 хв.

Організаційно-методичні вказівки

Основна увага має бути спрямована на доведення до студентів знань, якими необхідно їм оволодіти для організації технічного забезпечення в умовах сучасного загальновійськового бою.

Заняття проводити також з метою формування та закріплення теоретичних знань з обліку і звітності по службі РАО і складання плану артилерійсько-технічного забезпечення (АТЗ).

Література:

Руководство по организации работ ремонтных органов частей и соединения. Воениздат М:1990 г.

Хід заняття і Вступна частина

1. Перевірити наявність особового складу.

2. Провести контрольне опитування з попередньої теми (можливо шляхом

тестування).

3. Оголосити тему та мету заняття.

Іі Основна частина

Питання 1. Дії військових ремонтних органів на марші.

Дії військових ремонтних органів на марші

Основні положення з організації маршу.

Ремонтні підрозділи завжди повинні бути готовими до маршу (пересуванню своїм ходом) і перевезенням різними видами транспорту.

У воєнний час марші будуть проводитися в складних умовах, які визначаються:

- постійною загрозою застосуванням ворогом зброї масового ураження;

- впливом його авіації;

- можливістю висадки повітряних десантів та дії диверсійно-розвідувальних груп; руйнуванням доріг та переправ.

Це потребує ретельної підготовки озброєння, техніки та особового складу до маршу або пе­ревезенням, високої маршової дисципліни і особового складу.

Марш - організоване пересування підрозділів по дорогам та колонним шляхом з метою ви­ходу в намічений район або вказаний рубіж. Він може здійснюватися в передбаченні вступу в бій або під загрозою зіткнення з ворогом, як правило, вночі або в інших умовах обмеженого бачення. Велику роль в успішному здійснені маршу підрозділами і частинами грає технічне забезпе­чення, що підтверджується досвідом Великої Вітчизняної війни. Так в ході Курської битви війська 5-ї гвардійської танкової армії в період з 6 по 9 липня здійснили передислокацію своїм ходом із району Острогожск до району Прохоровки на відстань 330-400км, що стало можливим завдяки старанній підготовці озброєння, техніки та особового складу до маршу. Разом з цим у роки війни були випадки, коли війська одержавши наказ на здійснення маршу, за низкою причин не мали до­статнього часу для своєчасної та правильної організації технічного забезпечення, внаслідок чого техніка на марші виходила із ладу і частини виходили до призначеного району, маючи низьку боє­здатність.

Виходячи з цього, командири підрозділів і частин та їх заступники з озброєння повинні звертати особливу увагу на всебічну підготовку озброєння, техніки і особового складу до маршу, на організацію і здійснення технічного забезпечення маршу своїми і додатковими силами та засо­бами та забезпечити прибуття свого підрозділу (частини) у призначений район у встановлений те­рмін і у повній готовності ремонтного органу до виконання поставлених задач.

Ремонтні підрозділи здійснюють марш в складі колони частини або самостійно. Дистанція між машинами 25-50 м. Вона збільшується до 100-150 м при руху:

- з підвищеною швидкістю;

- по запиленим дорогам;

- в умовах обмеженого бачення;

- в ожеледицю;

- по дорогам, що мають круті підйоми, спуски та повороти.

Середня швидкість руху колон ремонтних підрозділів без врахування часу на привали може складати 30-40 км/год. В горах, лісисто-болотяній місцевості та інших несприятливих умовах, вона може зменшуватися до 20 км/год. У всяких випадках марш повинен виконуватися з мак­симально можливою швидкістю в даних умовах.

При складанні розрахунку маршу командир ремонтного підрозділу повинен враховувати також швидкість при витягуванні і зосередженні колони, яка приймається рівною 10-15 км/год.

Для своєчасного початку маршу та регулювання швидкості руху призначаються вихідний рубіж (пункт) та рубежі (пункти) регулювання. У ході маршу через кожні 3-4 години руху призна­чаються привали тривалістю до одної години. У другій половині добового переходу організову­ється привал тривалістю до 2 годин.

Метою призначення привалів є:

- відпочинок особового складу;

- перевірка стану техніки;

- усунення несправностей;

- проведення дозаправки машин.

При необхідності перший привал може бути призначений через одну-дві години руху на 20-30 хвилин для усунення несправностей, які могли бути виявленні при підготовці техніки до маршу. При здійснені маршу на великі відстані (більше одного добового переходу), окрім прива­лів, призначається денний (нічний) відпочинок.

Підготовка ремонтного підрозділу до маршу включає виконання цілого комплексу питань, на рішення яких здійснюють вплив:

заходи з організації технічного забезпечення маршу, які виконуються особовим складом підрозділу;

час, що відведений на підготовку до маршу; протяжність та стан маршруту;

місце підрозділу в похідній колоні частини (з'єднання);

характер задач, які необхідно буде виконувати після маршу; шикування похідного порядку; стан озброєння і техніки; пора року і час доби.

Дії ремонтних органів при підготовці до маршу.

При організації технічного забезпечення маршу особлива увага надається:

- створенню запасу ходу озброєння і техніки, в тому числі і зразків, які буксируються, до чергового номерного технічного обслуговування або чергового ремонту;

- забезпеченню їх надійної роботи на марші та при виконанні бойових задач після його завершення;

- підготовці водіїв до водіння машин у колонах та подоланню перешкод на маршрутах у конкретних умовах місцевості, пори року, доби та погоди.

В період підготовки до маршу озброєнню і техніці, як правило, проводиться чергове номе­рне технічне обслуговування та додаткові роботи. За браком часу в першу чергу виконуються ро­боти, що забезпечують надійне використання та високу рухомість, а також їх готовність до бойо­вого застосування.

Виконання решти робіт передбачається на привалах у ході маршу.

При виконанні додаткових робіт особлива увага звертається укомплектуванню зразків озброєння і техніки:

- додатковими ємностями для пального та охолоджувальної рідини;

- засобами підвищення прохідності та самовитягання;

- приладами нічного бачення.

Завершення відновлення озброєння і техніки при підготовці до маршу здійснюється з таким розрахунком, щоб до його початку повернути до строю максимальну їх кількість. Необхідно також своєчасно підготовляти ремонтні підрозділи до виконання задач технічного забезпечення на мар­ші. У всіх випадках у першу чергу завершується відновлення найбільш важливих зразків озброєн­ня та техніки з найменшим обсягом робіт. У деяких випадках для завершення ремонту озброєння і техніки в районах підготовки підрозділів (частин) до маршу може бути залишена частина ремонт­них сил та засобів. Вони повинні прибувати до своїх військ до виходу останніх із району відпочи­нку, призначеного після першого добового переходу або до часу розгортання їх для бою. Залише­ному особовому складу вказується:

- маршрут руху;

- пункт, куди він повинен прибути; час прибуття;

- місце організації ЗППМ частини (з'єднання).

Озброєння та техніка, відновлення яких не може бути завершено своїми силами та засобами, передаються ремонтному органу старшого начальника.

При підготовці ремонтних органів до маршу із їх складу виділяються сили та засоби:

- для відновлення озброєння і техніки на маршрутах руху колон;

- для забезпечення подолання частинами і підрозділами водних перешкод та труднопрохідних ділянок маршруту;

- для дій в загонах ліквідації наслідків застосування ворогом зброї масового ураження. Засоби ремонту, евакуації та обслуговування підготовляються до роботи, а особовий склад-до виконання задач технічного забезпечення на марші.

Для відновлення озброєння і техніки на маршрутах руху в з'єднаннях, частинах і підрозді­лах створюються замикання похідних колон.

При підготовці до маршу на великі відстані до їх складу виділяється максимально можлива кількість сил та засобів. При організації маршу в передбаченні зустрічного бою - мінімально не­обхідна кількість.

До складу замикання похідної колони частини при здійсненні маршу на велику відстані, може бути виділено:

- 1-2 відділення взводу ремонту автомобільної техніки з майстернею МТО-АТ;

- відділення ремонту гусеничних машин з майстернею ТРМ-А;

- 1-2 спеціаліста-ремонтника із складу взводу ремонту озброєння з майстернею МРС-АІ',

- 1-2 танкових тягачі;

- 1-2 автомобіля з запасом ВТМ;

- 1-2 резервних автомобіля з засобами буксирування.

Варіант шикування замикання похідної колони механізованої частини відображено на мал.1.1.

Малюнок1.1. Склад замикання похідної колони при здійсненні маршу на велику від­стань (варіант).

Для забезпечення подолання частинами та підрозділами водяних перешкод, труднопрохідних ділянок на маршрутах руху із складу ремонтної роти (ОРВБ) виділяються і підготовляються до роботи рятувально-евакуаційні групи (Рят. ЕГ) і евакуаційні команди (ЕК).

Сили та засоби, що виділяються для дій у складі загонів ліквідації наслідків застосування ворогом зброї масового ураження, підготовляються і утримуються в постійній готовності до висування для роботи на ділянках ураження.

Ремонтна рота частини (ОРВБ) без сил та засобів, що виділені до замикання похідних колон та інші органи технічного забезпечення, готуються до роботи по наданню допомоги підрозділам (частинам) у технічному обслуговуванні озброєння і техніки в районах зосередження.

При підготовці до маршу засобів ремонту, евакуації та обслуговування особлива увага звертається на:

- доукомплектування їх табельним обладнанням та майном;

- поповнення запасами необхідного для роботи військово-технічного майна;

- оснащення засобами радіаційної та хімічної розвідки і проведення спеціальної обробці зразків які вийшли із ладу.

Рухомим ремонтним майстерням проводиться той же вид технічного обслуговування, що і всій автомобільній техніці частини. При цьому особливу увагу звертають на перевірку стану та кріплення кузовів майстерень до рами автомобіля. Перевіряють також справність інструменту та пристроїв, вантажопідйомного обладнання, електроустаткування. По мірі необхідності виконують кріпильні роботи.

На евакуаційних тягачах перевіряють гальма, справність засобів підвищення прохідності, стан зчеплення для буксирування.

Запаси військово-технічного майна (ВТМ) при підготовці до маршу поповнюються до встановлених норм і завантажуються на автотранспорт.

Вони повинні забезпечувати роботу ремонтних підрозділів протягом 2-3 діб. При розподілі майна необхідно враховувати умови експлуатації озброєння та техніки на марші і їх технічний стан. Тому в замиканні похідних колон повинні бути ті деталі, вузли та агрегати, які частіше вихо­дять із ладу при здійсненні маршу на даній місцевості.

При підготовці до маршу особового складу основна увага звертається на удосконалення йо­го навичок у водінні та обслуговуванні озброєння і техніки, а також вивченню порядку та пра­вил виконання відновлювальних робіт.

На заняттях з водіями вивчають правила руху машин у колоні на різних режимах світлома­скування та удосконалюють навички:

- з визначення дистанції за допомогою індикатора відстаней;

- з підготовки машин до евакуації;

- з виконання робіт по укриттю та маскуванню автомобілів;

- з подолання інженерних споруд та заражених ділянок місцевості.

Заняття з ремонтниками-фахівцями проводять з метою виробітку в них навичок:

- швидкого виявлення та усунення несправностей, які найбільш часто виникають;

- витягання застрявших машин;

- підготовки несправних машин до евакуації та транспортуванню різними способами.

За браком часу на підготовку до маршу з особовим складом проводяться інструктажі, на яких командир підрозділу вказує:

- короткі відомості про ворога;

- задачу своєї частини;

- час та райони розгортання ЗППМ частини (з'єднання), місця привалів;

характеристику маршруту;

- задачі водіям;

- сигнали управління, оповіщення та порядок дій по ним;.

- порядок управління колоною;

- склад замикання та його задачі;

- місце свого підрозділу в похідній колоні частини (з'єднання);

- своє місце і заступника.

При постановці задач водіям вказується:

- швидкість руху;

- дистанції між машинами;

- порядок подолання труднопрохідних ділянок маршруту;

- додержання дисципліни маршу.

У ході здійснення маршу саме велике навантаження приходиться на долю водіїв. За час до­бового переходу їм приходиться знаходитися за кермом 10-12 годин, при цьому більшу частину часу рухатися при режимах світломаскування. Тому перед маршем необхідно надавати водіям до­статнього часу для відпочинку.

Планування дій ремонтних підрозділів на марші проводиться в тій же послідовності, що і при обороні або наступі, але має ряд особливостей.

Одержавши задачу на здійснення маршу в складі колони частини, командир підрозділу при її з'ясуванні додатково вивчає по карті:

- маршрут руху, умови здійснення маршу;

- до яких дій бути готовим у ході та по закінченню маршу;

- місце привалів, денного (нічного) відпочинку.

При оцінці обстановки командир ремонтного підрозділу, окрім звичайних елементів:

- визначає порядок шикування колон та підготовки підрозділу до маршу;

- намічає склад сил та засобів для організації технічного забезпечення маршу.

У ході оцінки обстановки при здійсненні маршу самостійною колоною командир ремонтно­го підрозділу виконує розрахунок маршу. При цьому він визначає:

- час, середню швидкість руху на увесь марш та швидкості руху по ділянкам маршруту;

- час проходження вихідного пункту, пунктів регулювання та прибуття в намічений ра­йон;

- час, місце та тривалість привалів;

- час, місце заправки техніки пальним і видачі їжі особовому складу.

Початковими даними для складання розрахунку маршу становлять:

- протяжність маршруту руху (від вихідного рубежу (пункту) до нового району зосере­дження);

- середня швидкість руху похідної колони;

- тривалість привалів у ході руху.

В наказі на марш командир ремонтного підрозділу вказує:

- відомості про ворога;

- задачу свого підрозділу;

- порядок здійснення маршу (маршрут руху, новий район зосередження (відпочинку) та час прибуття до нього, шикування похідної колони, дистанції між машинами, швидкість руху);

- після слів "НАКАЗУЮ" - задачі підрозділу і особовому складу, що виділений до складу замикання та інших елементів технічного забезпечення маршу;

- які підрозділи рухаються попереду та позаду колони ремонтного підрозділу і способи підтримування зв'язку з ними;

- порядок дозаправки автомобілів та отримання їжі особовим складом;

- час готовності до маршу;

- організацію спостерігання за сигналами командирів, наземним та повітряним ворогом;

- сигнали управління та оповіщення і порядок дій по ним;

- своє місце і заступника.

При постановці задач особовому складу замикання похідної колони командир ремонтного підрозділу вказує:

- маршрут руху та його протяжність;

- термін та райони організації привалів;

- порядок шикування колони замикання та його задачі;

- стан доріг на маршруті, труднопрохідні ділянки місцевості.

Дії ремонтних підрозділів у ході маршу.

Технічне забезпечення при виконанні маршу здійснюється з метою забезпечення безвідмовної роботи озброєння і техніки та швидкого повернення їх до строю у випадку виходу із ладу по експлуатаційним причинам, бойовим пошкодженням або в наслідок застрявання.

Безвідмовна робота озброєння і техніки в ході маршу забезпечується в першу чергу їх пра­вильним використанням, вмілим водінням по дорогам та колонним шляхом, постійним контролем водіями (механіками-водіями) за роботою систем, вузлів та агрегатів, своєчасним технічним об­слуговуванням і усуненням несправностей.

Технічне обслуговування озброєння і техніки виконується на привалах та в районах відпо­чинку. На привалах звичайно організується контрольний огляд та усунення виявлених несправно­стей. При необхідності на привалах може проводитися дозаправка пальним та мастильними мате­ріалами із додаткових ємностей або рухомих засобів заправки. В районах відпочинку озброєнню і техніці проводиться щоденне технічне обслуговування. При виконанні маршу на велику відстань озброєнню і техніці в залежності від потреби можуть проводитися номерні види технічного обслу­говування. Ці роботи звичайно здійснюються в одному-двох районах відпочинку з урахуванням їх повного завершення до виходу частини на наступний добовий перехід або в район зосередження.

З метою скорочення часу на технічне обслуговування озброєння і техніки, підвищення яко­сті роботи та надання особовому складу більше часу для відпочинку, для допомоги екіпажам (об­слугам) та водіям виділяються необхідні сили та засоби ремонтних підрозділів. При сприятливих умовах вони можуть заздалегідь висуватися в райони відпочинку частин.

На марші озброєння і техніка можуть одержувати несправності як від зносу, так і від бойо­вих пошкоджень. Досвід військових навчань та локальних війн свідчить, що середньодобовий ви­хід машин із ладу при виконанні маршу на великій відстані може становити 5-8%. Відновлення озброєння і техніки в ході маршу здійснюється:

- на маршрутах руху - силами та засобами, що виділені до складу замикань похідних ко­лон підрозділів, частин та з'єднання;

- у районах відпочинку - основним составом ремонтних підрозділів.

При здійсненні маршу, як правило, відновлюються озброєння і техніка, які потребують по­точного ремонту з невеликим обсягом робіт.

На марші силами та засобами замикань похідних колон частин і з'єднання проводиться:

- зосередження пошкоджених зразків озброєння і техніки в групи для ремонту та передачі засобам старшого начальника;

- буксирування зразків озброєння і техніки до районів привалів, заправки, денного (ніч­ного) відпочинку;

- зосередження озброєння і техніки на найближчі ЗППМ.

У ході маршу замикання похідних колон надають допомогу екіпажам (обслугам) та водіям по усуненню несправностей озброєння і техніки:

- шляхом видачі їм необхідних запасних частин;

- проведенням кваліфікаційного інструктажу;

- виділенням для виконання складних робіт ремонтників відповідних спеціальностей.

Ремонт озброєння і техніки замиканням похідних колон виконується безпосередньо на ма­ршрутах або в найбільш близьких укриттях. Гусеничні машини, що не охоплені ремонтними робо­тами, передаються на місцях виходу із ладу або в групах ремонтним засобам старшого начальника. Автомобілі і озброєння, як правило, буксируються засобами підрозділів та замикання до районів відпочинку (зосередження), або до ЗППМ, що організується на маршрутах або в ході зустрічного бою. Винятком становлять ті зразки, які за характером пошкоджень неможливо буксирувати.

Тягачі замикань похідних колон частин використовуються для евакуації машин, залишених замиканнями батальйонів. Вони забезпечують також проходження похідних колон через важкопрохідні ділянки маршруту. До цих ділянок тягачі висипаються заздалегідь або висуваються з за­гоном забезпечення руху. Після проходження колоною частини цих ділянок евакуаційні засоби приєднуються до замикання або до ремонтного органу частини (з'єднання). Засоби для РЕГ руха­ються за батальйонами (частинами) першого ешелону і не залучаються до роботи в ході маршу.

При здійсненні маршу на велику відстань замикання похідної колони частини повинно прибути до району відпочинку за 2-3 години до початку її висування на наступний перехід. Тому тривалість його роботи на маршруті не повинна перевищувати 5-7 годин. Якщо марш проводиться в передбаченні вступу в бій, то час роботи замикання похідної колони частини визначається, ви­ходячи із необхідності його прибуття на ЗППМ для ремонту озброєння і техніки в зустрічному бою, і обмежується 2-3 годинами.

Ремонтна рота частини (ОРВБ) без засобів, що виділені до замикань похідних колон та інші органи технічного забезпечення, на марші рухаються за колонами головних сил частин (з'єднання). Вони розгортаються для роботи в тих випадках, коли війська в наслідок ядерних уда­рів і ударів авіації ворога, змушені будуть зупинитися і відновлювати свою боєздатність. В таких випадках звичайно плануються розгортання ЗППМ частин і з'єднання. ЗППМ з'єднання можуть також організовуватися і в районах відпочинку. Тривалість роботи ремонтних органів на ЗППМ обмежується часом, який відведений на відновлення боєздатності частин і підрозділів, або часом знаходження їх в районах відпочинку.

При здійсненні маршу на велику відстань ремонтна рота прибуває до району денного від­починку з головними силами частини. Тут вона надає допомогу бойовим підрозділам у проведенні технічного обслуговування озброєння та техніки і усуненні виявлених несправностей. Окрім того, ремонтна рота виконує ремонтні роботи, що обмежені часом знаходження частини в районі відпо­чинку. Озброєння і техніка, що не відновлені силами частини в районі відпочинку, зосереджуєть­ся в групи або евакуйовується на ЗППМ з'єднання для передачі їх ремонтним органам старшого начальника.

Командир ремонтного підрозділу на марші ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ:

- суворо додержуватися встановленого порядку руху;

- не допускати затримок на переправах, перевалах, у тунелях та населених пунктах;

- вести безперервне кругове спостереження за наземним, повітряним ворогом та сигнала­ми старшого начальника;

- своєчасно сповіщати особовий склад про ворога, а також про радіоактивне, хімічне та бактеріологічне забруднення.

Машини на марші рухаються тільки по правій стороні дороги, додержуючись встановле­ної швидкості руху, дистанції та заходів безпеки. При вимушеній зупинці машина відводиться на праву сторону від дороги (обочину), де усувається несправність. Своє місце в колоні вона займає після ремонту вже на привалі.

По сигналу оповіщення про повітряного ворога колона продовжує рухатися, збільшив шви­дкість та дистанції між машинами. Особовий склад переводить протигази в положення "напоготові". По сигналам оповіщення про радіоактивне, хімічне та бактеріологічне зараження колона продов­жує рухатися. Перед подоланням зон зараження вікна, жалюзі та двері машин закриваються і вми­кається система захисту від зброї масового ураження. Особовий склад, що знаходиться в кабінах або на відкритих машинах, надіває протигази (респіратори). Зони зараження подолаються на мак­симальних швидкостях.

Часткова спеціальна обробка проводиться після виходу із зони зараження за вказівкою старшого начальника. При зараженні особового складу отруйними речовинами вона виконується негайно.

Повна спеціальна обробка організується, як правило, у місцях відпочинку або після прибут­тя в призначений район.

На привалах машини зупиняються на правій стороні дороги (на обочині). Дистанції між машинами скорочуються до 10 м. Особовий склад виходить із машин тільки по команді своїх ко­мандирів і розташовується справа від дороги, організується сторожова охорона та спостереження. Екіпажі (обслуги) та водії оглядають озброєння і техніку і усувають виявлені несправності.

Управління колоною командир ремонтного підрозділу здійснює встановленими сигналами за допомогою прапорців, ліхтариків, ракетами і особистим спілкуванням на привалах і в районах відпочинку. Зв'язок з старшим начальником організується за допомогою рухомих засобів та осо­бистим спілкуванням на привалах. Радіо засоби ремонтних підрозділів працюють тільки на при­йом у готовності до роботи на передачу з початком зустрічного бою або при застосуванні ворогом зброї масового ураження.

Питання 2. Застосування військових ремонтних органів

у оборонному бою.

Створення угрупувань сил та засобів технічного забезпечення.

При підготовці до оборони для виконання задач технічного забезпечення в бою на базі ре­монтних органів з'єднання, частин і підрозділів створюється угрупування ремонтно-евакуаційних сил та засобів.

До них відносяться:

- пункти технічного спостереження (ПТС);

- ремонтно-евакуаційні групи (РЕГ) або ремонтні групи (Рем.Г); - групи технічної розвідки (ГТР);

- замикання похідних колон (ЗПК);

- рятувально-евакуаційнігрупи(РтЕГ); - евакуаційні команди (ЕК);

- загони ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження;

- основні сили та засоби ремонтних органів, що розгортаються на збірному пункті по­шкоджених машин (ЗППМ).

Пункти технічного спостереження (ПТС) створюються в механізованих (танкових) баталь­йонах і артилерійських дивізіонах. В окремих випадках ПТС можуть створюватися в ротах (бата­реях).

Основними задачами ПТС є:

- спостерігання за озброєнням і технікою своїх і доданих підрозділів на полі бою;

- відшукування та нанесення на карту місць знаходження зразків озброєння та техніки, що вишли із ладу;

- визначення ступеню зараженості місцевості та пошкоджених зразків озброєння і техні­ки;

- вияснення стану екіпажів (обслуги) та водіїв (механіків-водіїв);

- визначення причин та характеру виходу озброєння і техніки із ладу, обсяг відновлюва-льних робіт та необхідних сил та засобів для їх проведення;

- відшукування найближчих укриттів для розміщення пошкоджених зразків озброєння та

- техніки і місць, зручних для розгортання ремонтних органів;

- рекогносцировка шляхів, зручних для підходу евакуаційних та ремонтних засобів до пошкоджених зразків озброєння і техніки.

Очолює ПТС, як правило, заступник командира батальйону (роти) з озброєння.

Він пови­нен:

- підтримувати постійний зв'язок з командиром свого підрозділу та заступником коман­дира частини з озброєння;

- доповідати їм про місце знаходження та стан зразків озброєння і техніки, що вийшли із ладу, стан екіпажів (обслуги), водіїв та свої пропозиції про порядок евакуації та ремон­ту;

- вести робочу карту та журнал обліку зразків озброєння і техніки, що вийшли із ладу;

- керувати своїми та доданими евакуаційними і ремонтними силами та засобами.

До складу ПТС можуть входити заступники командирів рот з озброєння, техніки рот (ба­тарей), спеціалісти із відділення технічного обслуговування, а при необхідності - хіміки-дозиметристи, сапери та санітари. До складу ПТС повинні виділятися броньові машини ви­сокої прохідності з радіостанціями та приладами нічного бачення. У ході бою ПТС розміщу­ються за бойовими порядками своїх підрозділів, звичайно близько командно-спостережних пун­ктів в укриттях. При цьому повинно забезпечуватися спостереження за озброєнням і технікою, що розміщенні в ротних опорних пунктах (на вогневих позиціях батарей).

Ремонтно-евакуаційні групи (РЕГ), як правило, створюються в підрозділах, що призначені для дій у першому ешелоні на напрямі головних ударів частин, у авангардах, на окремих само­стійних напрямах, а також створюються в частинах і з'єднанні. До складу РЕГ батальйонів вхо­дять сили та засоби технічного забезпечення батальйонів, тягачі, а при необхідності і ремонтні за­соби із ремонтного органу частини. РЕГ батальйонів у обороні розгортаються для роботи безпосе­редньо за районами оборони своїх підрозділів, вогневими позиціями артилерійських дивізіонів. РЕГ батальйонів здійснюють поточний ремонт пошкоджених зразків озброєння і техніки на місцях виходу їх із ладу або в найближчих укриттях, евакуйовують пошкоджені зразки озброєння і техні­ки із під вогню ворога до найближчих укриттів або на шляхи евакуації частини.

В батальйонах другого ешелону створюються ремонтні групи (Рем.Г), до складу яких тягачі не будуть входити.

Ремонтно-евакуаційні групи частин (з'єднання) створюються для відновлення озброєння і техніки підрозділів (частин) першого ешелону, що діють на напрямі головного удару частин або на окремих самостійних напрямах, а також у авангардах (передових та обхідних загонах). До їх складу залучаються сили та засоби ремонтного органу частини (з'єднання). При необхідності РЕГ частин може підсилюватися за рахунок сил та засобів ремонтного органу з'єднання. РЕГ частин (з'єднання) розгортаються для роботи на напрямах зосередження основних зусиль за батальйонами (частинами) першого ешелону. Місця розгортання РЕГ вибираються з урахуванням забезпе­чення надійного укриття, маскування та швидкого маневру.

Групи технічної розвідки (ГТР) - створюються в частинах і з'єднаннях за розпорядженням заступника командира з озброєння.

ГТР виконують задачі аналогічні ПТС і окрім того, на них по­кладається:

- відшукування та уточнення районів зосередження найбільшої кількості пошкоджених озброєння і техніки та визначення їх належності;

- уточнення шляхів евакуації озброєння та техніки, районів розміщення та шляхів пере­міщення ремонтних підрозділів;

- визначення стану місцевих ремонтних та інших підприємств і можливостей їх викорис­тання для ремонту озброєння і техніки;

- визначення місця знаходження та можливостей використання залишених ворогом озброєння, техніки та технічного майна;

- ведення радіаційної, хімічної та інженерної розвідки на шляхах евакуації, в районах розгортання ремонтних засобів та на маршрутах їх переміщення.

Групи технічної розвідки очолюють офіцери (прапорщики) технічних служб або ремонтних підрозділів.

До складу ГТР включаються:

- спеціалісти ремонтники,

- хіміки-дозиметристи, сапери,

- при необхідності - особовий склад із медичних підрозділів.

Для ГТР повинні виділятися високорухомі та добре захищені засоби: бро­нетранспортери, танкові тягачі, машини технічної допомоги, рухомі ремонтні майстерні та інші автомобілі з радіостанціями та приладами нічного бачення.

Групам технічної розвідки визначаються:

- смуги, рубежі або райони, на яких вони повинні зосереджувати свої зусилля; - терміни виконання задач;

- порядок та терміни подання донесень.

Командир ГТР повинен підтримувати постійний зв'язок з заступником командира з озбро­єння частини (з'єднання) та командиром ремонтного органу і доповідає їм про:

- райони знаходження найбільшої кількості пошкоджених зразків озброєння і техніки, їх стан та належність;

- зручні шляхи висування ремонтного органу до цих районів;

- найбільш вигідних та зручних для розгортання ремонтного органу районах;

- найкоротші шляхи евакуації;

- місцеві підприємства та можливості їх використання для ремонту озброєння і техніки;

- місця знаходження придатних для використання озброєння, техніки та технічного май­на, що залишені ворогом;

- пропозиції по дезактивації (дегазації), розмінуванню та улаштуванню районів розгортання ремонтних засобів і шляхів евакуації.

Групи технічної розвідки розміщуються за батальйонами (частинами) першого ешелону на напрямі зосередження основних зусиль (в наступі на напрямі головного удару). Вони в бою діють у тісній взаємодії з ПТС підрозділів.

Замикання похідних колон (ЗПК) створюються в підрозділах, частинах і з'єднанні при ви­конанні ними маршів. Ремонтні засоби, що виділені до складу замикань похідних колон, як прави­ло, здійснюють поточний ремонт зразків озброєння і техніки на місцях виходу їх із ладу, в най­ближчих укриттях або буксирують пошкоджені зразки до місць розташування основних ремонт­них сил і засобів.

Задачі, які вирішують замикання похідних колон, порядок їх дій розглянуто в 1. «Дії військових ремонтних органів на марші».

Рятувально-евакуаційні групи (РтЕГ) та евакуаційні команди (ЕК) створюються в частинах і з'єднанні тільки в тому випадку, коли частинам (підрозділам) необхідно буде подолати при пере­суванні водяні перешкоди та труднопрохідні ділянки місцевості. Рятувально-евакуаційні групи, евакуаційні команди частин і з'єднання евакуйовують пошкоджені зразки озброєння і техніки з маршрутів руху, пророблених проходів та переправ до найближчих укриттів. РтЕГ створюються для забезпечення переправ танків під водою та по глибоким бродах, а також бойових машин на плаву.

ЕК створюються для забезпечення решти видів переправ озброєння і техніки, а також для подо­лання частинами труднопрохідних ділянок місцевості. ЕК також можуть входити до складу заго­нів ліквідації наслідків застосування ворогом зброї масового ураження.

Загони ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження створюються в частинах і з'єднаннях з метою відновлення у короткі терміни боєздатності особового складу, по­шкоджених зразків озброєння і техніки, для успішного виконання поставлених задач.

Ремонтні підрозділи, що входять до складу цих загонів, можуть виконувати такі роботи:

- технічну розвідку вогнищ ураження;

- евакуацію пошкоджених і заражених зразків озброєння і техніки на ЗППМ;

- спеціальну обробку особового складу, озброєння, техніки та рухомих ремонтних майс­терень;

- ремонт озброєння і техніки.

Більш детальніше це питання буде розглянуто у розділі 4.

Підготовка ремонтних органів до дій в обороні.

При підготовці до оборони військові ремонтні органи будуть виконувати комплекс робіт, що пов'язані з виконанням заходів технічного забезпечення бойових дій частин і підрозділів. До цих робіт відносяться:

- підготовка озброєння і техніки до застосування в бойових умовах;

- завершення відновлення озброєння і техніки;

- приведення озброєння і техніки в готовність до використання;

- передача озброєння і техніки, що не охоплені відновлювальними роботами;

- дозабезпечення ремонтних підрозділів обладнанням, ЗІП та матеріалами;

- спеціальна підготовка особового складу ремонтних підрозділів;

- управління ремонтними підрозділами.

Технічне обслуговування озброєння і техніки.

При переході частин до оборони заздалегідь підготовка озброєння і техніки, як правило, здійснюється у обсязі, який забезпечує їх надійну роботу не тільки в ході оборонного бою, але і при рішенні задач наступного наступу. Озброєнню і техніці проводяться, як правило, чергові но­мерні технічні обслуговування. Окрім того, виконуються додаткові роботи по їх підготовці до ви­користання в конкретних умовах місцевості, пори року, доби та погоди.

Технічне обслуговування машин проводять водії, а озброєння - обслуги (екіпажі) під керів­ництвом їх командирів. До проведення номерних технічних обслуговувань озброєння і техніки залучають спеціалістів-ремонтників від ремонтних підрозділів. Вони виконують найбільш складні перевірочно-регулювальні роботи, що потребують застосування спеціального обладнання.

Для якісної підготовки озброєння і техніки, усунення несправностей та ремонту для допо­моги обслугам (екіпажам) і водіям виділяються необхідні сили та засоби від ремонтних підрозді­лів. В першу чергу надається допомога в підготовці озброєння і техніки артилерійських, розвіду­вальних та інших підрозділів, що діють у першому ешелоні. Від ремонтного взводу озброєння в першу чергу виділяються ремонтні групи для надання допомоги артилерійським підрозділам у підготовці гармат і мінометів, а також бойових машин реактивної артилерії і протитанкових раке­тних комплексів. Від ремонтної роти озброєння ОРВБ з'єднання можуть також виділятися ремон­тні групи для надання допомоги частинам за проханням начальників служби РАО частин. Всі ці ремонтні групи виконують поставлені задачі і після їх виконання в установлений час повертають­ся до своїх підрозділів і приймають участь у підготовці своїх підрозділів до оборони.

Завершення відновлення озброєння та техніки і приведення їх у готов­ність до використання.

При завчасній підготовці до оборони або організації її в ході бою без безпосереднього зітк­нення з ворогом виконання відновлення озброєння і техніки, що вийшли із ладу на маршрутах при висуванні на ділянку оборони частини, буде здійснюватися силами та засобами замикань похідних колон. Після заняття оборони відновлення зразків озброєння та техніки виконується силами та за­собами ремонтних рот частин і ОРВБ з'єднання:

- у місцях їх розгортання;

- у районах оборони батальйонів;

- на вогневих позиціях артилерії.

Приведення відремонтованих зразків озброєння і техніки в готовність до використання є завершуючим етапом процесу їх відновлення. Роботи по приведенню зразків у готовність до ви­користання включають:

- проведення чергового технічного обслуговування;

- поповнення боєкомплекту;

- укомплектування засобами транспортування;

- дозаправлення пальним, мастильними та іншими експлуатаційними матеріалами; - поповнення ЗІП;

- забезпечення додатковими пристроями, що необхідні в подальшому використанні зразку в ході бою.

Роботи по приведенню озброєння і техніки в готовність до використання можуть виконува­тися в ремонтних органах або безпосередньо в підрозділах.

Передача озброєння і техніки, що не охоплені відновлювальними робо­тами в частині.

Все озброєння і техніки, що не охоплені ремонтними роботами до початку бою силами ремонтних органів частини (з'єднання), передаються ремонтному органу старшого начальника. Ця передача може здійснюватися:

- у місцях виходу зразків озброєння і техніки із ладу або в найближчих укриттях; - на шляхах евакуації і на ЗППМ частин (з'єднання);

- у інших місцях, що призначені старшим начальником.

Здача озброєння і техніки проводиться у відповідності з розпорядженням начальників від­повідних служб або за виписаними ними нарядами. При здачі озброєння і техніки за нарядами на кожен зразок, що враховується за номером, обов'язково подається акт технічного стану (форма №12). Акт складається комісією і затверджується командиром частини.

У решті випадків акти технічного стану складаються представниками частини, що здає і ремонтного органу, що приймає. При передачі декількох зразків, які знаходяться на ЗППМ чи в інших місцях зосередження, може бути складений зведений акт у довільній формі. В акті повинні бути перелічені марки, індекси та номери передаваємих зразків з вказівкою їх стану. Акти техніч­ного стану зразків, що здаються без нарядів, і зведені акти командирами здаючих частин можуть не затверджуватися.

При відсутності представників частин, які передають озброєння і техніку, ці акти можуть складатися в односторонньому порядку представниками приймаючого ремонтного органу. Остан­ні повинні вислати оформлені екземпляри актів до частини, якій належать здані зразки озброєння і техніки.

При переміщенні ремонтних підрозділів не відремонтовані зразки озброєння і техніки, що залишилися, охороняються силами обслуги (екіпажів) до передачі їх ремонтним або евакуаційним органам старшого начальника.

Дозволяється не передавати ті зразки, які можуть бути відновлені силами частини в короткі строки і здатні переміщуватися своїм ходом або транспортуватися.

Підготовка сил та засобів ремонтних підрозділів.

Своєчасний та якісний ремонт і технічне обслуговування озброєння і техніки частини за­безпечується:

- повним укомплектуванням ремонтного підрозділу ремонтними засобами та особовим складом;

- заздалегідним і повним забезпеченням ремонтного підрозділу обладнанням, ЗІП, мате­ріалами і технічною документацією;

- постійним підвищенням кваліфікації особового складу;

- постійним підтриманням справності ремонтних майстерень та обладнання;

- чітким плануванням ремонту та технічного обслуговування озброєння і техніки;

- постійним та діючим контролем за організацією та якістю ремонту і технічного обслу­говування озброєння та техніки.

Підготовка техніки і обладнання ремонтних підрозділів.

При підготовці до оборони ремонтним майстерням і обладнанню ремонтних підрозділів проводиться технічне обслуговування у обсязі, що передбачено для всієї техніки частини.

При цьому перевіряється:

- працездатність обладнання і автомашин;

- укомплектованість майстерень інструментом та засобами підвищення прохідності машин;

- справність пристроїв.

Ремонтні підрозділи укомплектовуються особовим складом і засобами:

- радіаційної та хімічної розвідки;

- дозиметричного контролю;

- індивідуального захисту особового складу;

- дегазації і дезактивації озброєння і техніки.

Забезпечення ремонтних підрозділів обладнанням, ЗІП і матеріалами.

Своєчасне та повне забезпечення ремонтних підрозділів обладнанням, ЗІП і експлуатацій­ними матеріалами є однією із важливих умов успішного рішення ними, поставлених задач. Техні­чне оснащення, кількість та номенклатура обладнання, ЗІП і матеріалів визначають якість і успіх ремонту та технічного обслуговування озброєння і техніки, що виконуються у військових ремон­тних органах.

При організації отримання матеріальних засобів, яких не вистачає, необхідно насамперед встановити їх фактичну наявність та визначити потребу на бій з урахуванням витрат у підготовчий період.

Забезпечення ремонтних органів обладнанням для ремонту і технічного обслуговування озброєння і техніки проводиться у відповідності з "Нормами утримування обладнання, приладів, інструменту, інвентарю та пристроїв у військових ремонтних органах РАО, військових складів боєприпасів, армійських і фронтових складів озброєння та боєприпасів".

Витребування передбаченого нормами обладнання для доукомплектування ремонтного органу, а також для заміни обладнання, яке списано установленим порядком, виконується за за­явами, які складаються командирами ремонтних підрозділів. Ці заяви подаються ними начальни­кам відповідних служб частини (з'єднання). При цьому спеціальний інструмент та пристрої, на які в керівництвах з ремонту є ескізи (малюнки, креслення), можуть виготовлятися по мірі необхідно­сті самим ремонтним органом. На спеціальний інструмент та пристрої для ремонту озброєння, які підлягають виготовленню підрозділом спеціальних робіт ремонтного органу, командир ремонтно­го взводу (роти) озброєння встановленим порядком складає заяву, в якій вказує найменування виготовляємого інструменту та термін його виготовлення. До заяви додається ескіз (малюнок, крес­лення) чи зразок інструменту, що підлягає виготовленню.

Потреба в ЗІП та матеріалах для відновлення озброєння і техніки визначається, виходячи із: наявної кількості зразків, що потребують ремонту та плануємої кількості зразків вихо­ду із ладу в бойових умовах (вірогідний вихід); виробничих можливостей сил та засобів ремонтних підрозділів; норм витрат агрегатів, вузлів, запасних частин та матеріалів на поточний ремонт.

Орієнтовний розрахунок виходу озброєння із ладу та розподіл його по видам ремонту наве­дений в таблиці 1

Таблиця 1

Вид озбро­єння	Вірогідний вихід озброєння із ладу до його наявності до початку бою	Розподіл по видам виходу озброєння із ладу
		Поточний ремонт	Середній ремонт	Капітальний ремонт	Безпово- ро­тні втрати
НА і МІН	6	40	30	15	15
ПТА	15	40	30	15	15
ЗА	10	35	18	12	35
ТО	10	30	20	20	30
СЗ	10	30	20	20	30

Отримання матеріальних засобів із складів військової частини (з'єднання) здійснюється за накладними (ф.2), які виписуються у відповідних службах частини (з'єднання).

Укомплектованість рухомих майстерень визначається по карткам некомплектності, які ве­дуться в ремонтних взводах на кожну машину та причіп і зберігаються сумісно з їх формуляра­ми (паспортами).

Обладнання, ЗІП та матеріали в воєнний час враховуються по ступені придатності (придат­не, потребуюче ремонту, непридатне). Ступінь придатності визначається керівними документами.

Придатне обладнання, запасні частини і матеріали дозволяється використовувати тільки за прямим призначенням. Вони списуються по донесенню командира ремонтного підрозділу, складе­ному на підставі записів у книгу обліку ремонту озброєння і техніки (ф.36). Записи в книгу ремон­ту про замінені агрегати, вузли, а також про витрачені при ремонті матеріали і ЗШ, підтверджу­ються запасами осіб, що приймали відремонтоване озброєння.

Непридатне обладнання і ЗШ списується з обліку за актами технічного стану (ф. 12), розбирається і здається в металолом.

При підготовці до ведення бойових дій ремонтні підрозділи укомплектовуються засобами:

- радіаційної і хімічної розвідки;

- дозиметричного контролю;

- індивідуального захисту особового складу;

- дегазації та дезактивації озброєння і техніки.

Крім того, вони забезпечуються продовольством, боєприпасами та технічною документаці­єю, яка в воєнний час зберігається і перевозиться в кузовах спеціальних автомобілів (майстерень) ремонтних підрозділів.

Для забезпечення можливості роботи особового складу ремонтного підрозділу з трофейною зброєю, ремонтні підрозділи централізовано забезпечуються технічною літературою по іноземним зразкам озброєння.

Підвищення рівня спеціальної підготовки особового складу ремонтних підрозділів.

Якість ремонту і технічного обслуговування озброєння і техніки в бойових умовах, їх про­ведення в короткі строки і в повному обсязі, в немалій ступені залежать і від рівня професійної підготовки фахівців-ремонтників. З метою удосконалення теоретичних знань по будові зразків ракетно-артилерійського озброєння, виробітку в військовослужбовців твердих практичних нави­чок з організації правильної експлуатації, дефектації, ремонту та технічного обслуговування шта­тних зразків озброєння і техніки частини, в ремонтних підрозділах планується і здійснюється тех­нічна та спеціальна підготовка особового складу.

При організації цих видів підготовки фахівців необхідно враховувати їх кваліфікацію і до­свід роботи, а також наявність часу до початку бою.

Технічна і спеціальна підготовка особового складу ремонтних підрозділів передбачає:

- вивчення побудови зразків озброєння і техніки, порядку виконання робіт по визначенню

- їх технічного стану - дефектації;

- навчання технології проведення ремонту та технічного обслуговування, правилам без­ аварійної експлуатації;

- удосконалення практичних навичок у проведенні евакуаційних та ремонтних робіт;

- освоєння та приведення в готовність до використання трофейних зразків озброєння і техніки.

Основною метою технічної та спеціальної підготовки є удосконалення знань особового складу ремонтних підрозділів з питань конструкції зразків озброєння і техніки та правил їх екс­плуатації, прищеплення твердих навичок у виявленні та усуненні відказів і несправностей. На­вчання організуються за фахом і проводяться безпосередньо на зразках озброєння і на обладнанні рухомих майстерень.

Технічна та спеціальна підготовка проводиться при організації бойових дій, а також при знаходженні частини в другому ешелоні, на формуванні чи переформуванні. Заняття в ремонтних підрозділах організують начальники відповідних служб, а проводять командири підрозділів. Заняття можуть проводитися в різних формах. Так при підготовці до бою з особовим складом у за­лежності від умов обстановки та наявності часу організуються інструктажі, показані і практичні заняття.

Інструктажі проводяться у всіх випадках, незалежно від рівня підготовки особового складу. При цьому доводиться до особового складу:

- обсяг та порядок роботи при підготовці озброєння і техніки до бою (маршу);

- особливості використання, порядок обслуговування та відновлення озброєння і техніки в ході виконання бойової задачі;

- напрям переміщення, місця та час розгортання РЕГ (Рем.Г) частини (з'єднання), арти­лерійських складів і складів ВТМ, плануємі місця розгортання ЗППМ;

- частоти та позивні радіостанції радіомережі технічного забезпечення.

Показні та практичні заняття проводяться при наявності достатнього часу. Тематика та зміст показних занять визначається для кожної категорії особового складу в залежності від його фаху, практичного та бойового досвіду.

При цьому з особовим складом, за яким закріплені зразки озброєння і техніки, вивчаються:

- особливості їх використання в конкретних умовах бойової обстановки, місцевості, пори року і погоди;

- способи подолання водяних перешкод, інженерних загороджень, зон зараження, районів зруйнування, пожеж та інших важко прохідних перешкод;

- обсяг та порядок виконання робіт з технічного обслуговування і відновлення ресурсу, а також додаткових робіт при підготовці до бою (маршу) і в ході виконання бойових за­дач.

При відсутності в особового складу достатнього досвіду та при наявності часу, з ним, окрім того, вивчаються:

- особливості побудови та використання зразків озброєння і техніки; обсяг та порядок їх технічного обслуговування; правила водіння автомашин.

З особовим складом ремонтних підрозділів, крім того, в ході показних і практичних занять вивчаються:

- особливості ведення технічної розвідки;

- здійснення евакуації і ремонту озброєння і техніки в ході бою (маршу);

- особливості роботи в складі РЕГ та Рем.Г в нічних умовах;

- правила використання рухомих засобів обслуговування, евакуації та ремонту;

- питання захисту, охорони та самооборони.

На заняттях проводяться тренування по розгортанню рухомих майстерень, виконанню окремих робіт та нормативів. З особовим складом, який не має достатньої підготовки, крім того, вивчається побудова рухомих майстерень та правила використання їх обладнанням.

При підготовці до виконання задач в бойових умовах з особовим складом ремонтних під­розділів будуть вивчаться заходи безпеки при виконанні робіт по евакуації та відновленню озбро­єння і техніки.

З командирами взводів та рот проводяться заняття з питань організації та здійснення ремо­нту і технічного обслуговування озброєння і техніки в умовах виконання ними майбутніх задач у бою.

Для занять необхідно використовувати любий вільний від роботи час. Основними метода­ми навчання особового складу доцільно вибирати розповідь з показом на агрегатах, вузлах, механізмах, схемах. Заняття проводяться таким чином, щоб розвивати у навчаємих самостій­ність у виборі форм і методів ремонту, навичок роботи з ремонтною документацією. До практичних робіт допускається особовий склад тільки після вивчення конструкції озброєння, ви­мог заходів безпеки та технології ремонту. При укомплектуванні частини новими зразками озбро­єння і техніки, організуються заняття по освоєнню їх, усім особовим складом. З усіма військовос­лужбовцями вивчаються сигнали управління, оповіщення та порядок дій по них.

Управління ремонтними підрозділами.

Високоманеврений характер загальновійськового бою потребує від командирів усіх ступе­нів чіткої організації бойових дій підлеглих у короткі терміни, твердого та безперервного управ­ління ними.

Управління в бою полягає в своєчасному проведенні заходів, що забезпечують підготовку, ретельну організацію та ведення бойових дій. Воно будується на централізації керівництва підроз­ділами зі сторони старшого командира і широким проявленням ініціативи підлеглих при виконан­ні поставлених задач.

Управління підрозділами включає:

- підтримку підрозділів у постійній готовності до виконання поставлених задач;

- безперервне вивчення обстановки;

- своєчасне прийняття рішення та доведення задач до підлеглих;

- підготовку підлеглих до дій та всебічне забезпечення їх;

- постійний контроль за виконанням поставлених задач та надання допомоги підлеглим.

Основна мета управління - направити всю роботу особового складу ремонтного підрозділу на своєчасне і якісне технічне обслуговування озброєння і техніки та швидке їх відновлення при виході із ладу. При підготовці до ведення бойових дій і в ході їх ведення ремонт і технічне обслу­говування озброєння і техніки організується за рішенням заступника командира з озброєння час­тини або за рішенням відповідних начальників служб частини. Вказівки по ремонту і технічному обслуговуванню озброєння і техніки доводяться до командирів ремонтних підрозділів загальними або частковими розпорядженнями по технічному забезпеченню. Начальники відповідних служб частини свої розпорядження можуть віддавати особисто, через офіцерів або через командира ре­монтного взводу (роти).

В розпорядженнях з технічного забезпечення вказується:

- загальні відомості про ворога;

- задачі частини (з'єднання); .

- задачі, райони розгортання та порядок переміщення ремонтного підрозділу; - порядок передачі озброєння і техніки ремонтному органу старшого начальника; - намічаємі місця та час розгортання складів; . -

- види, місця та терміни проведення технічного обслуговування і ремонту озброєння і техніки;

- сили та засоби, що виділяються підрозділам (частинам) для надання допомоги при об­слуговуванні та ремонті озброєння і техніки;

- шляхи підвозу та евакуації до початку і в ході бою, засоби евакуації і їх задачі;

- порядок використання ремонтного підрозділу при ліквідації наслідків застосування во­рогом зброї масового ураження;

- порядок забезпечення ремонтного підрозділу запасними частинами та матеріалами для ремонту і технічного обслуговування озброєння і техніки;

- термін готовності ремонтного органу до виконання поставлених задач;

- порядок проведенні спеціальної обробки ремонтних засобів, пошкоджених зразків

- озброєння і техніки, а також санітарної обробки особового складу;

- сили та засоби, що виділяються для охорони та оборони ремонтних органів;

- місце технічної частини, порядок та терміни подання донесень;

- запасний район розгортання.

Повнота вказаних у розпорядженні відомостей та вказівок у кожному конкретному випадку залежить від обстановки.

Для чіткого виконання поставлених задач у бойовій обстановці в короткі терміни командир ремонтного органу повинен правильно спланувати та організувати свою роботу. Порядок її зале­жить від конкретної обстановки, одержаної задачі та наявності часу.

Планування дій ремонтного органу здійснюється його командиром після одержання задачі.

Отримавши задачу від заступника командира частини (з'єднання) з озброєння (начальника служ­би) командир ремонтного органу свою роботу проводить в такій послідовності:

- з'ясовує задачу;

- визначає заходи, які необхідно провести для завершення відновлення озброєння і техні­ки і підготовки підрозділу до роботи;

- виконує розрахунок часу;

- віддає усні попередні розпорядження; оцінює обстановку;

- приймає рішення на використання сил та засобів ремонтного підрозділу в ході бою (ма­ршу) і доповідає його старшому начальнику; ставить задачі підлеглим;

- організує роботу по підготовці свого підрозділу до виконання поставлених задач;

- доповідає заступнику командира з озброєння частини (начальнику служби) про готовність ремонтного органу до виконання поставлених задач.

При з'ясуванні задачі командир ремонтного підрозділу вивчає:

- характер майбутнього бою;

- задачі, які вирішує ремонтний орган та порядок їх виконання;

- обсяг, терміни та місця проведення технічного обслуговування та ремонту озброєння і техніки.

З'ясування задачі дозволяє командиру підрозділу правильно організувати дії особового складу, а також є необхідною умовою швидкої оцінки обстановки та визначення тих заходів, які повинні бути проведені негайно для своєчасної підготовки ремонтного підрозділу до виконання поставлених задач.

Такими заходами можуть бути:

- технічне обслуговування автомобілів та обладнання, їх дозаправлення із додаткових ємностей;

- доукомплектування рухомих майстерень запасними частинами, інструментом та матері­алами;

- завершення відновлення озброєння і техніки, що пошкоджені в попередніх боях;

- підготовка озброєння і техніки, що не відновлені своїми силами, до передачі ремонтно­му органу старшого начальника;

- підготовка особового складу ремонтного підрозділу до роботи по ремонту та технічно­му обслуговуванню озброєння і техніки.

Для найбільш раціонального планування своєї роботи та дій особового складу командир ре­монтного підрозділу виконує розрахунок часу.

Розрахунок часу на підготовку ремонтної роти до дій в обороні.

- Оперативний час:

- Час готовності

- Час одержання задачі

Всього часу на підготовку роти

в т.ч. світлого часу

№ п/п	Основні заходи	Час		Тривалість (хвилин)
		початок	кінець
Приклад
1	З'ясування задачі і оцінка об­становки	13.30	14.00	ЗО
2	Віддача попередніх розпоря­джень	13.30	13.40	10
	І т. д.

В цьому розрахунку командир підрозділу визначає загальний час, що відводиться на орга­нізацію та проведення робіт по підготовці озброєння і техніки до майбутніх бойових дій (в тому числі і світлий час) і розподіляє його на виконання таких заходів:

- оцінку обстановки;

- підготовка рішення;

- доповідь старшому начальнику;

- рекогносцировку (якщо він у ній приймає участь);

- ремонт і технічне обслуговування озброєння і техніки;

- передачу невідновлених зразків озброєння і техніки ремонтному органу старшого начальника;

- підготовку рухомих майстерень до дій в ході бою;

- отримання матеріальних засобів і ЗІП;

- проведення занять з особовим складом підрозділу;

- відпочинок особового складу;

- контроль готовності ремонтного підрозділу до виконання поставлених задач;

- доповідь старшому начальнику про готовність ремонтного підрозділу до дій в майбут­ньому бою.

Початковими даними для розрахунку часу є час одержання бойової задачі і термін готовно­сті озброєння і техніки до бою.

Оцінюючи обстановку, командир ремонтного органу повинен вивчити:

- положення і можливий характер дій ворога і його авіації;

- склад, положення, технічний стан, можливості та забезпеченість свого підрозділу;

- обсяг робіт по ремонту і технічному обслуговуванню озброєння і техніки до початку бою і в ході його ведення;

- положення інших ремонтних підрозділів ремонтної роти (ОРВБ) та порядок взаємодії з ними;

- райони розгортання рухомих майстерень і ЗППМ частини (з'єднання);

- характер місцевості та її вплив на дії підрозділу;

- радіаційну, хімічну та бактеріологічну обстановку;

- стан погоди, пори року та доби і їх вплив на дії ремонтного підрозділу.

В наслідок з'ясування задачі та оцінки обстановки командир ремонтного органу робить ви­сновки і намічає заходи по покращенню використання сил та засобів для організації ремонту і тех­нічного обслуговування озброєння і техніки. Ці заходи і складають основу його рішення.

В рішенні командир ремонтного підрозділу визначає:

- порядок розгортання свого підрозділу і організацію ремонту та технічного обслугову­вання озброєння і техніки;

- розподіл сил та засобів підрозділу;

- порядок організації всебічного забезпечення дій ремонтного підрозділу;

- рганізацію взаємодії з іншими ремонтними підрозділами роти (ОРВБ) чи доданими ремонтними підрозділами.

Рішення командир ремонтного підрозділу оформляє на своїй робочій карті. Відповідно прийнятим рішенням по підготовці до дій підрозділу в бою командир віддає наказ особовому складу. В ході бою задачі до підлеглих доводяться короткими розпорядженнями або сигналами.

В наказі командир ремонтного підрозділу вказує:

- загальні відомості про ворога та характер його дій;

- положення та характер дій своїх військ; задачі ремонтного органу;

- головні задачі ремонту та технічного обслуговування озброєння і техніки, си­ли та засоби які залучаються ;

- напрям зосередження зусиль ремонтного органу, місця розгортання та порядок перемі­щення підрозділу в ході бою;

- після слів "НАКАЗУЮ" - задачі особовому складу підрозділу; - заходи по захисту, охороні та обороні;

- сигнали оповіщення та управління;

- час готовності до виконання задач;

- своє місце і заступника.

Дії військових ремонтних підрозділів в ході оборонного бою.

Технічна розвідка.

Технічна розвідка служить для збору, аналізу та узагальнення даних про пошкоджених зра­зках озброєння і техніки в ході бойових дій. Вона ведеться пунктами технічного спостереження, групами технічної розвідки, а також ремонтно-евакуаційними та ремонтними групами, замикан­нями похідних колон і спеціально-ремонтними групами та евакуаційними командами.

При підготовці до оборони на базі ремонтних підрозділів створюються угрупування ремонтних сил та засобів і здійснюється висування, розгортання та підготовка до роботи:

- пунктів технічного спостереження (ПТС) батальйонів (дивізіонів);

- ремонтно-евакуаційних груп (РЕГ), ремонтних груп (Рем.Г) підрозділів, частин і з'єднання;

- основних сил та засобів ремонтного органу.

ПТС батальйонів (дивізіонів) звичайно розміщуються близько від командно-спостережних пунктів в укриттях. При цьому повинно забезпечуватися спостереження за озброєнням та технікою, що розташовані в ротних опорних пунктах (на вогневих позиціях бата­рей).

РЕГ в батальйонах першого ешелону розгортаються для роботи безпосередньо за районами оборони своїх підрозділів. РЕГ частин (з'єднання) розгортаються для роботи на напрямах зосере­дження основних зусиль за батальйонами (частинами) першого ешелону. Місця розгортання всіх РЕГ вибираються з урахуванням забезпечення та швидкого маневру. На випадок вклинювання во­рога або застосування ним зброї масового ураження призначаються запасні місця розгортання РЕГ і шляхи переміщення.

До початку оборонного бою тягачі ремонтної роти частини висуваються до батальйонів першого ешелону. До моменту готовності системи вогню на ділянку оборони частини можуть бути висунені тягачі з'єднання, з якими повинен бути встановлений зв'язок.

ГТР розміщаються за батальйонами (частинами) першого ешелону на напрямі зосереджен­их основних зусиль.

Основні сили та засоби ремонтного органу частини (з'єднання) без засобів, що виділені до складу РЕГ, ГТР та інших органів, розгортаються для дій на ЗППМ.

З початком оборонного бою технічна розвідка ведеться ПТС підрозділів, ГТР частин (з'єднання), а також силами та засобами РЕГ. Основні зусилля ГТР зосереджені на напрямі головного удару в районах, яким загрожує захват ворогом, у тісній взаємодії з ПТС підрозділів. ПТС підрозділів і ГТР в ході бою ведуть технічну розвідку з метою, виявлення місць виходу із ладу озброєння і техніки. Дані про місця виходу із ладу вони доповідають заступнику командира з озброєння частини, а ПТС ці дані ще передають РЕГ свого підрозділу.

Особовий склад РЕГ з прибуттям до місця знаходження пошкоджених зразків озброєння і техніки, веде технічну розвідку з метою :

- уточнення стану та обсягу ремонтних робіт на зразках;

- визначення необхідної кількості сил та засобів для їх виконання;

- відшукування найближчих укриттів і евакуації до них пошкоджених зразків.

В залежності від характеру пошкоджень та обстановки пошкоджені зразки відновлюються І'ІІГ батальйонів на місцях виходу з ладу або евакуйовуються до найближчих укриттів на шляхи евакуації частини.

Евакуація озброєння і техніки.

Евакуація полягає:

- у буксируванні пошкоджених зразків озброєння і техніки із під вогню ворога до най­ближчих укриттів або на шляхи евакуації;

- виведення озброєння і техніки із місць, яким загрожує захват ворогом, із районів ура­ження ядерного та іншими видами зброї масового ураження;

- своєчасна доставка пошкоджених зразків озброєння і техніки на ЗППМ або до інших місць ремонту, до районів передачі їх ремонтним засобам старшого начальника;

- витягання застрявших, засипаних та затоплених зразків озброєння і техніки.

Евакуація озброєння і техніки здійснюється буксируванням тягачами або транспортуванням машинами евакуаційних і транспортних підрозділів.

Організація евакуації включає:

- прогнозування передбаченої кількості озброєння і техніки, які потребують евакуації;

- визначення вірогідних рубежів (районів) найбільшого зосередження озброєння і техні­ки, потребуючих евакуації;

- вибір та підготовку районів розміщення пошкоджених зразків озброєння і техніки;

- визначення порядку і термінів евакуації та постановку задач евакуаційним засобам.

Евакуація озброєння і техніки здійснюється екіпажами (обслугами) та водіями, силами та засобами РЕГ, ЕК, замиканнями похідних колон, а також транспортом підвозу, що повертається в тил.

Евакуаційні засоби, що входять до складу РЕГ підрозділів, буксирують пошкоджені зразки озброєння і техніки із під вогню ворога до найближчих укриттів, на шляхи евакуації і із районів, яким загрожує захват ворогом, а також ліквідують легкі застрявання озброєння і техніки.

Пошкоджені бойові машини та озброєння евакуйовуються з дозволу командирів підрозді­лів. При цьому в першу чергу евакуйовуються ті зразки, що не можуть вести вогонь по ворогу.

В ході оборонного бою пошкоджені зразки евакуйовуються звичайно в два етапи:

- в першу чергу - засобами РЕГ батальйонів із під вогню ворога до найближчих укрить або на шляхи еваку­ації.

В подальшому евакуаційні засоби РЕГ частини буксирують пошкоджені зразки озброєння і техніки з шляхів евакуації частини:

- на ЗППМ частини;

- на шляхи евакуації з'єднання;

- в інші місця передачі.

Окрім того, вони усувають легкі застрявання техніки.

При значному виході озброєння і техніки із ладу їх евакуація із районів оборони батальйо­нів першого ешелону здійснюється одночасно засобами частини і батальйонів.

При загрозі вклинювання ворога в глибину оборони, до загрожуємих районів висувається максимально можлива кількість тягачів. Озброєння і техніка з цих районів евакуйовується по най­більш короткими шляхами під прикриттям підрозділів другого ешелону. Тут силами та засо­бами РЕГ батальйонів і частини пошкоджені зразки підготовляються до подальшої евакуації або до руху своїм ходом до місць ремонту. Окрім того, в цій обстановці для евакуації пошкоджених бойових машин під прикриттям своїх військ можуть з дозволу командирів підрозділів залучатися танки і БМП.

Для запобігання втрат евакуація озброєння і техніки прикривається вогнем бойових машин і артилерії та постановкою димових завіс. Разом з евакуацією пошкоджених зразків озброєння і техніки організується вивід майстерень РЕГ у безпечні райони. У критичних випадках, коли ева­куація пошкоджених зразків озброєння і техніки із районів, яким загрожує захват ворогом, немож­лива, приймаються заходи до їх знищення.

Ремонт озброєння і техніки.

Ремонт - це комплекс операцій або операція по відновленню справності зразка або його складових частин.

Ремонт озброєння і техніки полягає в усуненні пошкоджень та несправностей агрега­тів, механізмів, складальних одиниць, приладів та деталей. Організація ремонту озброєння і техні­ки є одною із головних задач технічного забезпечення. Успішне її рішення дозволяє здійсню­вати своєчасний ввід у стрій пошкоджених (несправних) зразків.

Організація ремонту включає:

- визначення вірогідних рубежів найбільшого виходу озброєння і техніки із ладу;

- вибір і підготовку районів розгортання та шляхів переміщення ремонтних підрозділів;

- визначення порядку і термінів ремонту озброєння і техніки;

- постановку задач ремонтним підрозділам.

Ремонт в умовах бойових дій полягає у приведенні пошкоджених зразків озброєння і техніці в працездатний, а по можливості і в справний стан.

У залежності від характеру пошкоджень, складності та трудоємності робіт можуть проводитися такі види ремонту озброєння і техніки:

- поточний;

- середній;

- капітальний;

- регламентований.

Поточний ремонт здійснюється з метою відновлення або забезпечення працездатності зраз­ку чи агрегату. Він полягає в заміні або відновленні обмеженої кількості окремих складальних одиниць встановленої номенклатури.

Поточний ремонт виконується екіпажами (обслугами), водіями, відділеннями технічного обслуговування підрозділів та ремонтними органами частин і з'єднання.

Середній, капітальний та регламентований ремонти озброєння і техніки проводяться сила­ми та засобами старших начальників і в даному посібнику не розглядаються.

У військових ремонтних органах ремонт озброєння і техніки здійснюється такими метода­ми:

- агрегатний;

- індивідуальний, при якому всі пошкоджені або зношені агрегати та інші складальні одиниці знімаються, ремонтуються і установлюються на той же зразок озброєння і тех­ніки;

- змішаний, при якому окремі агрегати та інші складальні одиниці ремонтуються, а час­тина з них замінюється новими або раніше відремонтованими.

Основним методом ремонту є агрегатний, при якому пошкоджені або зношені агрегати за­мінюються новими або раніше відремонтованими.

Тому в ремонтних підрозділах необхідно мати запас готових агрегатів, вузлів та інших і к кидальних одиниць.

Ремонт озброєння і техніки в ході бою здійснюється силами та засобами замикань похідних колон, ремонтних та ремонтно-евакуаційних груп, основними силами та засобами ремонтної роти (ОРВБ).

В ході оборонного бою ремонтні засоби РЕГ підрозділів і частин проводять поточний ремонт і озброєння і техніки на місцях виходу зразків із ладу, в найближчих укриттях і в районах розгортання основних сил та засобів ремонтного органу частини. При проведенні контратак РЕГ ремонтують зразки на місцях виходу із ладу і в найближчих укриттях. В підрозділах першого ешелону спочатку виконуються роботи по підготовці пошкоджених зразків озброєння і техніки до руху їх своїм ходом або буксируванню. У подальшому організуються роботи по завершенню поточного ремонту.

В першу чергу ремонтуються зразки озброєння, які необхідні частині для виконання бойової задачі, а також озброєння, яке може бути відремонтовано в найкоротші терміни.

Сили та засоби ремонтних рот частин і окремого ремонтно-відновлювального батальйону з'єднання здійснюють ремонт озброєння і техніки на ЗППМ, де вони розгортаються при підготовці до оборони. При успішному відбитті атаки ворога та міцному утриманні ділянки (смуги) оборони можуть складатися сприятливі умови для ремонту озброєння і техніки без обмеження часу роботи ремонтних засобів на одному місці. В ремонтно-відновлювальному батальйоні з'єднання може виконуватись середній ремонт найбільш важливих зразків техніки і окремі операції середнього ре­монту озброєння. У разі необхідності із складу ремонтної роти частини (ОРВБ) можуть виділятися сили та засоби для ремонту зразків озброєння і техніки на місцях їх пошкодження. При загрозі виходу ворога до району

ЗППМ, ремонтна рота (ОРВБ) переміщується на запасний ЗППМ або в інший район, що забезпечує безпечність ремонту озброєння і техніки.

Ремонт озброєння в ході бойових дій дозволяється виконувати не в повному обсязі, а вико­нувати тільки ті ремонтні операції, які забезпечують швидкий ввід до строю озброєння для ви­користання його в бою з обов'язковим виконанням повного обсягу робіт після закінчення вико­нання бойової задачі. При відсутності запасних частин, блоків, вузлів і т.п. дозволяється віднов­лювати озброєння шляхом перестановки (перекомплектації) справних складових частин з пошко­дженого та списаного в установленому порядку озброєння.

При застосуванні ворогом зброї масового ураження, евакуація пошкоджених зразків озбро­єння і техніки виконується після проведення радіаційної, хімічної та бактеріологічної розвідки. Для евакуації озброєння і техніки із осередків ураження використовуються всі наявні евакозасоби, а також бойові та інші машини, які не використовуються для продовження бою. В першу чергу евакуйовуються зразки, що отримали слабі пошкодження, а також справні, екіпажі (обслуги, водії) яких втратили боєздатність або загинули.

Озброєння приймається в ремонтний орган частини (з'єднання) на підставі усного розпоря­дження начальника служби ракетно-артилерійського озброєння і оформляється актом у довільній формі. У окремих невідкладних випадках начальник ремонтного органу може приймати озброєння до ремонту самостійно. Про прийняття озброєння начальник ремонтного органу доповідає началь­нику служби ракетно-артилерійського озброєння. Озброєння, що зібране на полі бою, дозволяєть­ся приймати в ремонтний орган без формулярів (паспортів). В цьому разі ремонтний орган складає дублікати формулярів (паспортів), які підписуються начальником служби ракетно-артилерійського озброєння або начальником ремонтного органу, підписи скріплюються печатками.

Відновлене озброєння звичайно повертається до своїх підрозділів. У деяких випадках за вказівкою командира частини (з'єднання) відновлені зразки озброєння можуть передаватися під­розділам (частинам), які ведуть бій на важливих напрямках.

Озброєння і техніка, які не можуть бути відновлені силами та засобами ремонтного органу частини (з'єднання), передаються ремонтному органу старшого начальника установленим поряд­ком.

Захист, охорона та оборона ремонтного органу в обороні організується його командиром і здійснюється силами та засобами самого ремонтного органу з залученням екіпажів (обслуги), во­діїв та справного озброєння. На ЗППМ організується кругова оборона та постійна охорона, радіа­ційна та хімічна розвідка. В ході оборони повинно удосконалюватися інженерне улаштування ЗППМ і його маскування. Питання захисту, охорони, оборони і інженерного улаштування ЗППМ більш досконаліше буде розглянуто в наступному розділі