
- •Культура фахової мови журналіста
- •Передмова
- •Розділ 1 творче мислення. Культура мови. Мовна особистість. Мовна свідомість
- •1.1. Творче мислення
- •Психологія творчості
- •Риторика
- •Що таке ментальність?
- •1.2. Культура мови
- •1.3. Мовна особистість. Мовна свідомість
- •Культура мовлення
- •Чи стане Львів взірцем мовної чистоти?
- •Ввічливість
- •На що спирається мораль?
- •Феномен емпатїї
- •Вищі почуття
- •Легенда про манкурта
- •Стилістика
- •Кривавник* рідного слова
- •Невербальні засоби спілкування
- •Розділ 2 культура слова. Літературне слововживання
- •Вітчизняний (замість український)
- •Чи правильно казати: "ця порада має рацію"?
- •Відповідно до — згідно з
- •Винятково — виключно
- •Гуманний — гуманістичний — гуманітарний
- •Домагатися — добиватися — досягати
- •Збігатися — співпадати
- •Презентація — репрезентація
- •Близьке зарубіжжя чи ближнє зарубіжжя
- •Власний — особистий — особовий
- •Втрачати — губити
- •Приводити — призводити
- •Уява — уявлення
- •Являється — є
- •Водій чи шофер
- •Зараз чотири години чи зараз четверта година?
- •На семінарі-нараді чи на семінар-нараді?
- •Сізіфів чи сізіфовий?
- •Точка зору — погляд
- •Відносно — стосовно — щодо — з приводу
- •Пропозицію вносити чи подавати?
- •Аванс — завдаток
- •Благодійний — благочинний
- •Бурштин — янтар
- •Відмітка — позначка
- •Надсилати — посилати — відправляти
- •На честь — у честь
- •Периферійний — периферичний
- •Погодити — узгодити
- •Позика — позичка
- •Аеродром — летовище
- •Брати до уваги — взяти до відома
- •Відгук — відзив
- •Вакантний — вакаційний
- •Взаємний — обопільний
- •Вибагливий — примхливий
- •Випадок чи випадок
- •Галочка — пташка
- •Громадський — державний
- •Гуртовий — оптовий
- •Дезінфекція, дезінтеграція
- •Завіряти — засвідчувати
- •Завіт —заповіт
- •"Запорожець" — мерседес
- •Інститут — інституція
- •Лицева сторона — лицьовий бік
- •Ліцензія — дозвіл
- •На підпис — до підпису
- •Обіцянка — обітниця
- •Обраховувати — обчислювати — лічити — підраховувати
- •Обслуговування — сервіс
- •Окремий — частковий
- •Оформленість — оформлення
- •Севастополь чи севастопіль
- •Передбачливий — передбачуваний
- •Покрив — покриття
- •Послаблювати — ослаблювати
- •Протиріччя — суперечності
- •Речник — представник — прес-секретар
- •Рюкзак — наплечник
- •Свята чи свята
- •Серафими — херувими
- •Тираж — наклад
- •Храм — церква — собор — каплиця
- •Розділ 3 мистецтво мовлення: лінгводидактичні матеріали
- •Правила вищого красномовства
- •Про вигляд оратора
- •Вміння розмовляти
- •Вміння розмовляти
- •Культура мови
- •Культура мови
- •Дискусія
- •Дихання під час мовлення
- •Конструкція речень
- •Знайомство з новими людьми
- •Як привернути й утримати увагу слухачів?
- •Особистість мовця
- •Вміння спілкуватися
- •Мова без слів
- •Уміння переконувати
- •Види розмов
- •Наради та їх проведення
- •Керівництво нарадою
- •Нагромадження інформації та інформаційних матеріалів
- •Підготовка виступу
- •На першому місці — слухачі
- •Мистецтво викладу думок
- •Мистецтво виступу
- •Розділ 5 контрольні завдання
- •Способи поєднання числівників з іменниками
- •Тема. Наукові теорії про походження української мови та її становище серед інших слов'янських мов
- •Тема. Культура української мови. Проблеми культури мовлення в засобах масової інформації
- •Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Тема. Звуковий склад української мови
- •Тема. Орфоепічні норми української літературної мови
- •Графіка та орфографія тема. Графіка та орфограія української мови
- •Лексикологія тема. Лексика сучасної української літературної мови
- •Тема. Лексика української мови за походженням
- •Тема. Активна і пасивна лексика української мови
- •Тема. Лексика української мови зі стилістичного погляду
- •Тема. Розвиток словникового складу сучасної української літературної мови
- •Фразеологія тема. Українська фразелогія: джерела, структура, семантика
- •Лексикографія тема. Досягнення української лексикографічної науки
- •Екзаменаційні білети
- •Словотвір (деривація) тема. Словотвір як учення про структуру слів та способи їх творення
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема. Іменник
- •Рекомендована література Основна
- •Тема. Прикметник
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема. Числівник
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема. Прислівник в українській мові
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Службові частини мови
- •Тема. Сполучник
- •Тема. Прийменник
- •Тема. Вигук
- •Морфемний аналіз слова Схема
- •Словотвірний аналіз
- •Морфологічний аналіз частин мови Схеми
- •Морфологічний аналіз частин мови
- •Екзаменаційні білети
- •Словник-довідник
- •Список умовних скорочень
- •Список літератури
- •Енциклопедії, словники, довідники
Обслуговування — сервіс
Обслуговування та сервіс — синонімічні назви "виконання робіт, пов'язаних із задоволенням чиїх-небудь потреб, запитів" (Словник синонімів). Так називають також сукупність організацій, метою та обов'язком яких є задоволення побутових потреб, забезпечення побутового комфорту населення. Яке ж із цих слів відповідає чинним нормам сучасної української літературної мови?
Із словом обслуговування у нашій мові усталилися певні словосполучення, як-от: сфера обслуговування, система обслуговування, заклад громадського обслуговування. Звичною є сполучуваність його з прикметниками побутове, масове, громадське, технічне, інтелектуальне, гарантійне, післягарантійне, якісне тощо, яку добре ілюструють сучасний публіцистичний, офіційно-діловий та художній стилі.
Сервіс, за Словником іншомовних слів (К., 2000), — це "надання послуг для задоволення побутових потреб населення, а також спеціальна служба, що надає такі послуги". Ця назва прижилася як в усній мові, так і в писемних стилях.
Цікаво, що при майже однаковій лексичній сполучуваності (пор. сфера сервісу/обслуговування, технічний сервіс/технічне обслуговування, якісний сервіс/якісне обслуговування і т. ін.) тільки сервіс уживається як частина складних термінологічних назв (сервіс-карта, сервіс-центр, сервіс-період).
Отже, у сучасній мовній практиці слова обслуговування та сервіс усталились як лексичні синоніми.
Окремий — частковий
Наявність спільного елемента у значенні цих двох слів інколи призводить до їх неправильного вживання. Кожне з них позначає частину від цілого, але з різними І досить вагомими уточненнями. Окремий — це той, що не є частиною чого-небудь цілого, а почасти навіть відділений, ізольований від інших. Наприклад: окрема дерзісава, окремий номер у готелі, окрема споруда, окремий промисел, окреме село, окремий вид рослин, окрема людина, окрема кімната. Цим словом у діловій мові часто позначається спеціальне призначення чогось: окремий фонд, окремий рахунок, окрема галузь промисловості тощо. Окремий вживається у словосполученнях, де йдеться про щось із ряду однорідних предметів і явищ: окрема фраза, окремий епізод, окреме слово. Усі з перелічених словосполучень передають значення самостійності, відціленості й протиставленості чомусь єдиному, спільному, що засвідчує практика вживання слова у різних стилях мови: "...це не була камера, це була кімната окремого призначення, з підлогою, вимощеною кам'яним паркетом, сірими ромбиками, зовсім порожня, лише з двома кранами в стіні..." (І. Багряний); "Важливо знати: японські фірми постачають за кордон не лише готові автомобілі, а й у так званому режимі "сі кей ді", тобто окремими частинами та агрегатами, які складаються на спільних підприємствах" (з журн.).
Частковий — це, насамперед, той, що стосується частини кого-або чого-небудь, поширюється тільки на певну частину людей, предметів, процесів і т. ін. і протиставляється, як правило, загальному, повному: частковий переклад, часткова автоматизація, часткові реформи, часткові завдання, часткові правила етикету, часткове затемнення Місяця, часткове гальмування кори головного мозку, часткові відновлення (реставрація) пам'яток культури, часткове відродження звичаїв, часткове зло, часткова відповідь на запитання, часткові навчальні методики. Такі словосполучення мають давню традицію вживання у різних сферах функціонування української мови: "Можна ще думать, що первні [початки] втрачають чутливість часткову, щоб на загальну її відмінить. Але ж як недоцільно. Дати властивості певні і зразу ж назад завернути!" (М. Зеров); "Свого часу І. П. Павлов визначив гіпноз як своєрідний "сон", як "порціальне" (часткове) гальмування кори головного мозку" (з журн.).
Шукаймо в слові глибину його значення.