Міністерство надзвичайних ситуацій України

Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля

Кафедра економіки та управління

Кафедра психології та суспільних дисциплін

Чубань В.С., Горбаченко Ю.М., Грибенюк Г.С.,

Капля А.М., Кришталь Т.М., Щерба Т.О.

Навчально-методичний комплекс:

самостійна робота магістрів

(спеціальність 8.17020301 «Пожежна безпека») з дисципліни

«Організація управління діяльністю органів та підрозділів пожежної безпеки»

м. Черкаси

ББК 38.96 – 6П2

Г 67

Рецензент: завідувач кафедри менеджменту організацій Черкаського державного технологічного університету, д.е.н., професор Качала Т.М.

Затверджено Вченою радою академії (протокол №11 від 18.10.2011р.) як навчально-методичний комплекс: самостійна робота магістрів "Організація управління діяльністю органів та підрозділів пожежної безпеки".

В.С. Чубань, Ю.М. Горбаченко, Г.С. Грибенюк, А.М. Капля, Т.М. Кришталь, Т.О. Щерба.

Організація управління діяльністю органів та підрозділів пожежної безпеки / Навчально-методичний комплекс: самостійна робота магістрів. – Черкаси: АПБ ім. Героїв Чорнобиля, 2011. – 124 с.

ISBN

У навчально-методичному комплексі викладені вимоги та рекомендації щодо організації самостійної підготовки та виконання курсової роботи магістрами, що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем "магістр" за спеціальністю 8.17020301 «Пожежна безпека». Навчально-методичний комплекс містить вимоги до знань магістрів та критерії оцінювання знань.

ББК 38.96 – 6П2

 АПБ ім. Героїв Чорнобиля, 2012

ЗМІСТ:

Вступ 8

Тематичний план 15

1. Цивільний захист - ... 37

А) система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період; 37

2. Положення про функціональні підсистеми ... 39

А) затверджуються Кабінетом Міністрів України за погодженням із відповідними центральними органами виконавчої влади. 39

Б) затверджуються відповідними центральними органами виконавчої влади за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту. 39

В) затверджуються МНС України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту. 39

Варіант 1. 41

1 – А) 41

2 – Б) 41

3 – Б) 41

4 – В) 41

5 – Б) 41

6 – А) 41

Варіант 2. 41

1 – В) 41

2 – Б) 41

3 – А) 41

4 – Б) 41

5 – А) 41

6 – А) 41

Варіант 3. 41

1 – Б) 41

2 – А) 41

3 – А) 41

4 – Б) 41

5 – А) 41

6 – Б) 41

1. Структура та завдання Урядового органу державного нагляду у сфері цивільного захисту у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту; 51

Методичні рекомендації для виконання курсової роботи 54

Мета виконання курсової роботи  54

НАВЧАЛЬНА МЕТА: 54

ВИХОВНА 55

ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ 55

Хід виконання та оформлення курсової роботи 56

Після підбору і вивчення зібраної літератури, визначення плану курсової роботи слід приступати до викладення матеріалу, який являє собою узагальнення та систематизацію зібраного матеріалу роботи. Саме при викладенні матеріалу в повній мірі проявляються навики до самостійної роботи, вміння систематизувати та аналізувати зібраний матеріал, робити висновки та пропозиції. 57

При викладенні матеріалу слід звернути увагу на: 57

самостійність у підході до матеріалу, що викладається; 57

правильне цитування літератури, що використовується, з обов'язковим посиланням на джерела; 57

використання всієї рекомендованої літератури, враховуючи можливі зміни чинного законодавства; 57

написання курсової роботи за планом роботи; 57

повноту розкриття змісту всіх питань теми; 57

чіткість та ясність викладення 57

АЛГОРИТМ ДІЙ УПОВНОВАЖЕНОГО КЕРІВНИКА З ЛІКВІДАЦІЇ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ 66

Зміст дій реагування на НС (алгоритм) 69

М-1. Порядок подання інформації у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації 69

Пояснення 69

М-2. Дії по створенню спеціальних комісій з ліквідації НС; Призначення Уповноваженого керівника; Створення Штабу з ліквідації НС. 70

Пояснення 70

М-3. Дії по переведенню органів управління, сил і засобів функціональних та територіальних підсистем у режим підвищеної готовності та у режим надзвичайної ситуації 77

Пояснення 77

М-4. Дії Уповноваженого керівника, Штабу з ліквідації НС, сил і засобів при ліквідації НС 78

Пояснення 78

Дії органів управління, сил та засобів Системи, які залучаються до реагування на НС 78

Організація управління реагуванням на НС 81

Утворення угруповання сил та засобів реагування на НС 82

Організація взаємодії у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації 84

Організація основних видів забезпечення під час дій у зоні НС 85

Забезпечення безпеки під час дій у режимі НС 87

Перелік завдань на виконання курсової роботи 88

1. Вибух на складах боєприпасів. 88

2. Руйнування будівельних конструкцій в цеху виробництва аміаку ВАТ „Азот”. 88

3. Циклон. 88

4. Кишкове інфекційне захворювання. 89

15. Вибух на складах боєприпасів. 91

16. Руйнування будівельних конструкцій в цеху виробництва аміаку ВАТ „Азот”. 92

Реєстраційний номер НС 103

Регіон 103

(регіони) 103

Код НС та 103

класифікаційної ознаки* 103

Рівень НС за рішенням Експертної комісії** 103

Уточнені 103

наслідки НС 103

Дата та № протоколу Експертної комісії 103

9 103

10 103

11 103

12 103

13 103

14 103

Час 104

виникнення 104

НС (число, 104

місяць, рік, 104

год., хв.) 104

Інформація про аварійну обстановку, зміст завдань з ліквідації аварії згідно з планом ліквідації аварії або оперативними планами, хід аварійно-рятувальних робіт. Звіт про виконання завдань. 104

Прізвище, ініціали, підпис особи, яка видала 104

завдання, та особи, 104

відповідальної за їх виконання 104

1. 104

2. 104

3. 104

№ п/п 105

Перелік заходів з ліквідації НС та її наслідків 105

Термін 105

виконання 105

(дата, час) 105

Особи, 105

відповідальні 105

за виконання 105

Відмітка про 105

виконання або 105

причину 105

невиконання 105

1. 105

2. 105

3. 105

4. 105

5. 105

Уповноважений керівник з ліквідації надзвичайної ситуації 105

__________ _______________ 105

(підпис) (прізвище, ініціали) 105

Керівник аварійно-рятувальних робіт 105

________  ______________ (підпис) (прізвище, ініціали) 105

Вид інформації 107

Зміст інформації 107

Примітка 107

Код НС (або загрози її виникнення) згідно з Класифікатором надзвичайних ситуацій в Україні 107

Надзвичайна подія згідно класифікатора 20630 Класифікаційні ознаки надзвичайної ситуації - п. 4.34. 107

Місце НС (АР Крим, область, район, населений пункт, об'єкт, адреса та належність об'єкта, напрямок і відстань від обласного центру, географічні координати) 107

м. Нетішин, розташоване на відстані 120 км від м.Хмельнщький 107

Початок НС (дата, час) та дата і час доповіді (станом на який час складена доповідь) 107

Початок надзвичайної ситуації 07 жовтня 2005 року о 13 годині 40 хвилин. Доповідь складено станом на 20 годину 45 хвилин 07 жовтня 2005року 107

Закінчення НС (дата, час) 107

---------------------------- 107

Характер та масштаб НС (опис події, причини виникнення; площа, що охоплена дією події; кількість людей, які знаходяться в зоні події; шкода, заподіяна населенню та господарству, обсяги руйнування споруд, масштаби пошкодження довкілля і т. ін.) 107

О 13 год. 40 хв. 07 жовтня 2005 року до СМЧ-4 ДП НАЕК « ЕНЕРГОАТОМ» м.Нетішин Хмельницької області почали звертатись батьки з дітьми віком від 3-х до 6-ти років з підозрою на харчове кишково-інфекційне захворювання. Біля 16 години звернення набули масового характеру і на той час було госпіталізовано 127 дітей. При з'ясуванні обставин даної події встановлено, що можливим отруєнням охоплені діти, які відвідували сім дошкільних дитячих закладів м.Нетішина. Всього по списку в даних закладах нараховується 1639 дітей, з них 6.10.2005 року відвідали дитячі заклади 1092 дитини, а 7.10.2005 року — 972 дитини. За попередніми даними однією із причин отруєння могло стати вживання неякісних продуктів харчування. Результати проведених бактеріологічних аналізів будуть відомі біля 16 години 8.10.2005року. 107

Кількість та стан потерпілих, у тому числі кількість загиблих, постраждалих (травмованих, захворілих), евакуйованих, врятованих і т. ін. 107

Станом на 20 годину 45 хв. 7.10.2005 року на стаціонарному лікуванні знаходиться 155 дітей різного ступеня важкості. 107

Вплив на роботу інших галузей господарської діяльності та додаткова загроза у разі можливості розвитку НС (вказати об'єкти, що розташовані поблизу, для яких існує загроза внаслідок розвитку цієї події і т. ін.) 107

-------------------------------- 107

Сили, що залучаються (залучались) для ліквідації 108

НС (осіб - з них працівників МНС, одиниць техніки 108

- з них тієї, що належить МНС, інші сили (МО, 108

МВС. МОЗ), види та кількість одиниць спеціальної 108

техніки, кількість спеціалізованих формувань, 108

воєнізованих формувань, добровільних формувань 108

- ОДА Хмельницької області - 4 108

чоловіка, 1 одиниця техніки 108

- ТУ МНС - 7 чоловік, 2 одиниці техніки. 108

- СМЧ-4ДП НАЕК «Енергоатом» - 215 чоловік, 8 одиниць техніки 108

- СЕС №4 м.Нетішин - 12 осіб, 1 одиниця техніки; бригади лікарів з м.Славута, Шепетівка, Остріг 4 одиниці техніки; 108

- СЕС Хмельницької області — 4 чоловіка, 1 одиниця техніки; 108

- дитяча інфекційна обласна лікарня — 6 чоловік, 2 одиниці техніки; 108

- управління охорони здоров»я ОДА — 3 чоловіка, 1 одиниця техніки; 108

- 2 бригади медицини катастроф — б чоловік, 2 одиниці техніки; 108

- ЗДПО-1 — 87 чоловік, 7 одиниць техніки; 108

- управління освіти м.Нетішин – 120 чоловік, 3 одиниці техніки; 108

- МВ У МВС м.Нетішин - 18 чоловіка, 4 одиниці техніки; 108

- СБУ - 6 чоловік, 2 одиниці техніки; 108

- Прокуратура - 8 чоловік, 2 одиниці техніки. 108

- ВП»ХАЕС» - 5 чоловік, 4 одиниці техніки; 108

- міськвиконком ~ 8 чолдовік, 2 одиниці техніки. 108

- військовий госпіталь м.Славута – 6 чоловік, 2 одиниці техніки 108

Потреба у додаткових силах та засобах (види та кількість одиниць необхідної штатної техніки, спеціального обладнання, кількість фахівців) 108

немає 108

Стисла характеристика робіт з рятування людей та локалізації і ліквідації наслідків НС (характер і обсяг аварійно-відновлювальних, рятувальних робіт, їх інтенсивність та терміни виконання) 108

Організовано звільнення місця в палатах стаціонарного відділення СМЧ-4 та розміщення в них дітей з підозрою на кишково-інфекційне захворювання. Організовано проведення бактеріологічних аналізів продуктів харчування. Проведено забезпечення лікарськими препаратами відділень СМЧ-4 та дітей, які знаходяться на самостійному лікуванні вдома. Організовано роботу щодо 108

забезпечення вільних місць в СМЧ-4, м. Славута та м. Остріг. 108

Оцінка матеріальних збитків, завданих НС (вказувати первинну оцінку або за результатами роботи комісій, відповідних актів) 108

встановлюються 108

Матеріальні Витрати на ліквідацію НС 109

встановлюються 109

Додатки: карти, схеми, слайди, документи 109

(кількість) 109

-------------------------- 109

Посада, прізвище, ініціали керівника (начальника) 109

штабу з ліквідації наслідків НС; телефон, телекс 109

Перший заступник голови ОДА — голова обласної комісії ТЕБ та НС Крук А.М. 109

Посада, прізвище, ініціали особи, яка підписала повідомлення. Телефон. 109

Начальник ЗДПО-1 109

Підполковник вн. служби Дуб Сергій 109

Дмитрович 109

Тел.8-03333-3-33-33 109

Вступ

Самостійна робота магістрів - форма організації навчального процесу, яка є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових для відвідування навчальних занять. Час, відведений для самостійної роботи, регламентується робочим навчальним планом і може становити від 1/3 до 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Для осіб, які навчаються за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів, навчальний час, відведений для самостійної роботи, повинен становити не менше 1/2 і не більше 2/3 загального обсягу часу, визначеного програмою підготовки магістра.

Зміст самостійної роботи магістра визначається робочою програмою навчальної дисципліни, завданнями та вказівками викладачів. Вона забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, відповідною науковою та фаховою монографічною та періодичною літературою, методичними рекомендаціями та вказівками тощо. Методичні матеріали для самостійної роботи магістра повинні передбачати можливість проведення ним самоконтролю за рівнем розуміння і засвоєння навчального матеріалу.

Самостійна робота магістра може виконуватися у бібліотеці вищого навчального закладу, навчальних кабінетах і аудиторіях, комп'ютерних класах (лабораторіях), а також у домашніх умовах.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння магістром у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався у ході навчальних занять.

Самостійна робота магістрів здійснюється у таких основних формах:

індивідуальні завдання з окремих дисциплін. Такі завдання формулюються викладачем і покликані сприяти поглибленому вивченню магістрами окремих питань навчальних планів. Вони виконуються магістрами у формі рефератів, узагальнень практики, розрахункових або графічних робіт, контрольних робіт тощо при консультуванні з боку викладача. Кількість та форма індивідуальних завдань визначається робочою програмою навчальної дисципліни, тематика індивідуальних завдань встановлюється кафедрою (предметною або цикловою комісією).

Індивідуальні завдання приймаються (перевіряються) викладачем, зберігаються на кафедрі (предметній або цикловій комісії) та після закінчення поточного навчальною року знищуються за актом у порядку, встановленому вищим навчальним закладом.

курсові проекти (роботи), які виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних магістрами за час вивчення конкретної навчальної дисципліни. Тематика курсових проекті» (робіт) пов'язується з теоретичними і практичними проблемами, що розглядаються даною навчальною дисципліною. Порядок визначення і затвердження тем курсових проектів (робіт), їх розподілу між магістрами і терміни виконання визначаються вищим навчальним закладом або відповідним факультетом, кафедрою, відділенням, предметною або цикловою комісією, відображаються у робочому навчальному плані. Кількість курсових проектів (робіт), що виконуються магістрами протягом одного семестру, не повинна перевищувати двох проектів (робіт).

Підготовка магістрами курсових проектів (робіт) здійснюється, як правило, під керівництвом найбільш кваліфікованих викладачів. Захист проектів (робіт) проводиться перед комісією у складі двох трьох викладачів кафедри (предметної або циклової комісії) за участю керівника курсового проекту (роботи). Курсові проекти (роботи) зберігаються на кафедрі (предметній або цикловій комісії) протягом одного року після їх захисту магістром та знищуються за актом у порядку, встановленому вищим навчальним закладом.

Мета і завдання курсу

Управління органами та підрозділами пожежної безпеки має свої особливості, обумовлені специфічним суб’єктним складом у цій сфері, основу якого становлять сили й засоби пожежної охорони, що виконують завдання з профілактики і гасіння пожеж, рятування людей, майна тощо, та специфічним об’єктом, яким є, з одного боку, життя і здоров’я людей, їхні права і свободи, матеріальні і духовні цінності, нормальна діяльність державних інституцій, з іншого – фізичні та юридичні особи, які зобов’язані дотримуватись правил (вимог) пожежної безпеки, а також підлеглі (підпорядковані) підрозділи стосовно керівних органів в управлінських відносинах. В основу предмету покладено вивчення методів та форм розв’язання проблем організаційної та управлінської діяльності в сфері цивільного захисту.

Навчальна дисципліна “Організація управління діяльністю органів і підрозділів пожежної безпеки” спрямована на формування, підтримку та розвиток у магістрів професійно-важливих якостей. Навчальна дисципліна є дисципліною, що формує методологічний апарат, необхідний для діяльності керівника, розвитку здатності до самостійного оволодіння знаннями, формування навичок творчого мислення та здатності до професійного саморозвитку. Мета вивчення курсу – формування системи поглядів в області управління, яка дозволить забезпечити ефективне функціонування соціальних систем управління. Майбутні спеціалісти повинні оволодіти основними положеннями теорії, методології і практики управління у сфері пожежної безпеки, управління у сфері цивільного захисту, формувати уявлення про технології розв’язання основних організаційно-управлінських завдань в діяльності органів та підрозділів пожежної безпеки, як складової ЄДСЦЗ, формувати навички творчого мислення та здатності до професійного саморозвитку.

Мета конкретизується у завданнях, які виокремлено відповідно до логіки формування компонентів творчого мислення та реальної логіки навчальної діяльності магістрів у цілі навчання: формування творчого мислення, розвиток комунікативних вмінь, формування індивідуального стилю спілкування, виховання якостей творчої особистості, розвиток рефлексивного мислення, формування потреб та вмінь саморозвитку творчого мислення, формування вмінь раціональної навчальної діяльності, оволодіння предметним та міжпредметним навчальним змістом, розвиток пізнавальної активності.

Після вивчення курсу магістри повинні:

Знати:

1. теоретичні основи управління Єдиною державною системою цивільного захисту (ЄДСЦЗ) у сфері реагування на надзвичайні ситуації (НС) в обсязі поняттєвого поля системи реагування на НС;

2. основи формування готовності до виконання професійних обов’язків;

3. застосування технологій розв’язання завдань, які властиві системі реагування на НС тактичного рівня, сумірно поєднане із засвоєнням магістрами узагальненого алгоритму дій реагування оперативно-рятувальної служби при загрозі та виникненні НС об’єктового (О), місцевого (М), регіонального (Р) та державного рівня (Д);

4. принцип та організацію управління діяльністю аварійно-рятувальних служб по ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;

5. організаційно-правові заходи при виникнення надзвичайних ситуацій;

6. принципи та норми функціонування страхового фонду документації України;

Вміти

1. інтегрувати знання щодо управління Єдиною державною системою цивільного захисту (ЄДСЦЗ) у сфері реагування на надзвичайні ситуації (НС) в обсязі поняттєвого поля системи реагування на НС;

2. розвивати спроможність самостійно приймати рішення в умовах розгортання механізмів державного управління у сфері цивільного захисту і, зокрема, пожежної безпеки;

3. формувати навички творчого мислення категоріями взаємодії із суб’єктами функціональних та територіальних підсистем ЄДСЦЗ;

4. аналізувати і узагальнювати отриману інформацію;

5. оцінювати стан готовності підрозділу до реагування на НС в умовах загрози і виникнення НС тактичного рівня.

6. засвоєння навчального матеріалу на рівні його комплексного використання;

7. формувати, підтримувати та розвивати професійно-важливі управлінські якості;

8. формувати:

• індивідуальний стиль спілкування,

• потреби та вміння саморозвитку творчого мислення,

• вміння раціональної навчальної діяльності,

• допомагати оволодіти предметним та міжпредметним навчальним змістом.

Мати навички:

• аналітико-оціночної діяльності;

• аналізу параметрів, елементів, чинників, оперативної обстановки, вміти їх застосовувати для складання аналітичних, оглядових, звітних документів;

• документування;

• пов’язані з підготовленістю до виконання виховних функцій керівником;

• аналізу обмежень особистої ефективності керівника підрозділу Державної пожежної охорони, практичної підготовленості до виконання посадових дисциплінарних функцій.

Міждисциплінарні зв’язки

Дисципліна є професійно зорієнтованою. Її понятійне поле межує з такими дисциплінами як «Основи державного управління у сфері пожежної безпеки», «Пожежна тактика», «Пожежна техніка», «Пожежна профілактика», «Пожежно-стройова підготовка» та ін. Вивчення курсу вимагає знань загальноосвітніх та спеціальних дисциплін. Статус курсу – нормативний.

Навчальний план передбачає вивчення дисципліни у певному логічному порядку.

Однією з найважливіших і найбільш активних форм освоєння дисципліни є семінарські заняття. Мета семінару — поглиблене і систематизоване вивчення найскладніших і найважливіших тем курсу. Слід особливо підкреслити: семінарські заняття покликані не повторювати, а доповнювати і конкретизувати матеріал лекційного курсу і навчальної літератури. План семінарського заняття-включає: його тему, порядок її розгляду, необхідну літературу. Основою для підготовки до семінару й участі в ньому є вивчення нормативно-правової бази, що дає можливість засвоїти зміст найважливіших положень, етапів.

Семінарське заняття є головною ланкою навчального процесу, де відбувається засвоєння навиків самостійної роботи. Його призначення - вивчення найбільш важливих і складних тем навчальної дисципліни. За своїм характером, змістом і призначенням воно виконує пізнавальну, контрольну та виховну функцію в їх нерозривній єдності. Тут поєднуються підбиття підсумків самостійної роботи магістрів перевірка набутих ними знань, їх закріплення, поглиблення та розширення.

Мета семінарського заняття з дисципліни полягає в підвищенні ідейного та теоретичного рівня знань магістрів в необхідності навчити їх користуватися придбаними знаннями в професійній сфері..

При самостійній підготовці магістрів до семінару насамперед потрібно прочитати конспект відповідної лекції і матеріал підручника з певної теми. Потім відповідно до плану семінарського заняття слід приступити до вивчення нормативно-правових актів і вказаної основної та додаткової літератури. Рекомендується мати спеціальний зошит для семінарських занять. Можна обмежитися короткими нотатками, що стосуються поставлених у завданні питань чи опрацюванні нормативно-правових актів. Іноді корисно згрупувати рекомендовані статті або параграфи джерела, скласти розгорнутий план відповіді і навіть конспективно сформулювати його. Таким чином, уже під час підготовки до семінару магістрам доводиться аналізувати нормативні акти, підсумовувати дані різних джерел, робити самостійні висновки й узагальнення.

У процесі семінарського заняття магістри висвітлюють окремі питання теми і доповнюють відповіді товаришів. Під керівництвом викладача при колективному обговоренні аналізуються різні варіанти поставлених у плані семінару запитань, виправляються помилки, допущені у виступах. Тим самим магістри вчаться формулювати й обґрунтовувати питання, чітко аргументувати свої відповіді, обстоювати свою думку. Висновок викладача, підсумки розгляду окремих питань, нові дані, отримані в процесі заняття, варто внести до своїх записів, зроблених під час самостійної підготовки до семінару.

Семінари навчають магістрів першим навикам науково-дослідницької роботи. Семінарські заняття є також одним із засобів морального виховання магістрів. Тут вчаться правильно оцінювати різноманітні явища суспільно-політичного життя.

Потрібно прагнути до того, щоб кожний семінар давав повну характеристику тій чи іншій проблемі. Тільки в цьому разі досягається міцне засвоєння навчального матеріалу.

Семінар передбачає значну попередню працю магістрів. Кінцевий успіх семінарського заняття залежить від правильної постановки питань, що виносяться на це заняття. Правильність полягає в тому, що питання мають стимулювати магістра до самостійності, аналізу, узагальнення, зв'язку з сучасністю того матеріалу, який розглядається. Для цього вони повинні вчитися правильно аналізувати та конспектувати наукову літературу. Важливо засвоїти, що неможливо глибоко опанувати спеціальною монографічною літературою без відповідних записів. Оптимальними формами таких записів є анотації, виписки, тези, плани, конспекти. Не потрібно також забувати, що на семінарському занятті з дисципліни засвоєння матеріалу обов'язково має поєднуватися з вихованням у магістрів моральних якостей, поваги до свого народу, Батьківщини.

Важливою умовою опанування дисципліни є самостійна робота магістра. Вона включає в себе ряд напрямів розумової діяльності як в навчальний, так і в поза-навчальний час. Самостійність має місце і в процесі слухання лекції, бо вміння записати лекцію, знайти в ній головне - це результат індивідуальної роботи. Відомо, що добре прочитана лекція несе не тільки інформаційне навантаження, але й допомагає розвивати здібність творчого міркування, грає організаційну і керівну роль як в навчальному процесі, так і в послідуючій професійній роботі.