4. Ресурси управління конфліктами

Як і будь-яка діяльність, управління конфліктами можливе за наявності певних ресурсів – кадрових, матеріальних та інших. Можна по-різному розглядати саме поняття ресурсів урегулю­вання конфліктів. Так, під ними можна розуміти будь-що, що може бути використане в процесі управління конфліктом. Однак таке визначення не є конкретним і не орієнтує на відбір необхідного для урегулювання конфлікту. Тому бажано зробити наочною можливу орієнтовну систему ресурсів, на які міг би спиратись у своїй діяльності менеджер.

Перелік всіх ресурсів можна поділити на внутрішні та зовнішні.

До внутрішніх слід віднести:

• особистісні:

• власні інтелект, пам’ять, волю;

• комунікативні здібності;

• досвід та професійну кваліфікацію.

• організаційні:

• матеріальні (фінансові та технічні);

• кадрові (штатні та агентурні, посередництво у перемовах із злочинцями, функціональна та нефор­мальна взаємодопомога колег);

• інформаційні – спеціальні відомості, що отримані відкритим і приховуваним шляхом, поради і рекомен­дації фахівців, соціальна реклама у вигляді плакатів, стендів, листівок, буклетів (типу “Якщо вам затримали зарплату”), брошур, прес-релізи;

• технологічні (сукупність форм, методів, засобів і при­йомів регулювання конфлікту).

До зовнішніх ресурсів належать різноманітна допомога і підтримка:

• державних органів (територіальних центрів по роботі з населенням, кризових центрів, соціальних служб молоді, служб у справах неповнолітніх, притулків тощо);

• органів місцевого самоуправління (селищних рад, квартальних і вуличних комітетів тощо);

• соціальних інститутів (навчально-виховних закладів і закладів організації дозвілля);

• громадських організацій – громадських об’єднань (наприклад, профспілок, релігійних об’єднань, товариств тощо);

• окремих громадян, фахівців різних галузей – юристів, психоло­гів, соціальних працівників, педагогів, медиків тощо.

Інша класифікація виділяє:

• офіційні (формальні) ресурси;

• неофіційні (неформальні) ресурси.

Крім того можна виділити:

• наявні ресурси;

• потенційні ресурси.

Висновок. Урегулювання конфліктів передбачає використання спеціальних технологій, вибір доцільної стратегії поведінки. Ефективне використання технологій можливе при дотриманні певних принципів, створенні відповідних умов і використання комплексу ресурсів. У своїй діяльності, менеджеру слід спиратися не лише на внутрішні, але й на зовнішні ресурси.

Контрольні питання та завдання

1. Що розуміється під технологіями управління конфліктами?

2. Що передбачає розробка технологій управління конфліктами?

3. У чому полягає специфіка умов, в яких доводиться використовувати технології управління конфліктами?

4. Які види технологій управління конфліктами вам відомі? Охарактеризуйте кожен з видів. Наведіть можливі приклади їх використання.

5. Сформулюйте принципи ефективного врегулювання конфлікту.

6. Перерахуйте можливі стратегії поведінки у конфлікт­них ситуаціях. Обґрунтуйте можливі випадки їх використання на конкретних прикладах.

7. На які ресурси – реальні та потенційні – може розраховувати менеджер при врегулюванні конфлікту?