1.3. Функції права як основні напрямки впливу на суспільні відносини

Звичайно,функції права— це основні напрямки його впливу на людину і суспільство (суспільні відносини). Термін «функціонування права» означає дію права в житті суспільства, втілення його функцій в суспільних відносинах.

Функції права поділяються на загальносоціальні та спеціальносоціальні.

Загальносоціальні функції— це напрямки взаємодії права та інших соціальних явищ.

До загальносоціальних функцій належать:

– гуманістична, суть якої полягає у створенні та забезпеченні правових механізмів здійснення і захисту прав і свобод людини;

– організаторська — встановлення, зміна і припинення правовідносин між різними суб'єктами суспільного життя;

– управлінська — формування та спрямування суспільних відносин у бажаному для держави і суспільства напрямку;

– інформаційна (комунікативна), суть якої полягає у повідомленні учасників суспільного життя про державно-владну волю, забезпечення можливості їхнього ознайомлення з цією волею;

– орієнтаційна — вказує на припустимі, соціальноприйнятні, безконфліктні шляхи, засоби задоволення потреб та інтересів суб'єктів правових відносин;

– оцінювальна — полягає у кваліфікації, оцінці, з точки зору законності, відповідності правовим вимогам дій суб'єктів суспільного життя;

– ідеологічна (виховна) — полягає у формуванні певних поглядів на форми і методи реалізації та захисту суб'єктами своїх прав та виконання своїх обов'язків;

– пізнавальна (гносеологічна) — полягає у тому, що право виступає показником рівня розвитку суспільства, характеризує головні його параметри.

Спеціальносоціальні, або спеціальноюридичні функції— це напрями власне правового впливу на суспільні відносини.

Головними серед них є:

1. регулятивна, суть якої полягає у регламентуванні суспільних відносин за допомогою правових норм;

вона, у свою чергу, поділяється на:

– статичну, суть якої полягає у закріпленні сталих, розвинутих суспільних відносин в юридичних нормах, забезпечуючи таким чином їхню стабільність і охорону;

– динамічну, яка полягає в заохоченні, стимулюванні розвитку тих суспільних відносин, які є державно- або соціально бажаними чи необхідними і перебувають на стадії становлення, формування.

2. охоронна, яка полягає у захисті соціально та державно бажаних суспільних відносин, припиненні порушень та посягань на ці відносини та створенні механізмів відновлення і захисту деформованих суспільних відносин.

Крім названих функцій, виділяють також обмежувальну, відновлюючу, каральну та ін.

Отже,функції права відіграють дуже важливу роль в суспільних відносинах і забезпечують вплив на людину та ії вчинки. Право відіграє дуже важливу роль в суспільному житті для особи, держави і суспільства. Якби не існувало права, то в суспільстві була б анархія, безладдя, або стосунки між людьми вирішувались би з позиції сили. Мораль і інші соціальні норми поки не можуть замінити нормативно-правові акти, які видаються державою. При допомозі права держава і суспільство юридичне закріплюють рівність і рівноправ'я громадян. Право регламентує свободу діяльності і поведінки особи й інших суб'єктів суспільних відносин.

Регулюючи ті або інші відносини, воно тим самим віддає їм правову форму, в результаті чого ці відносини набувають нової якості і особливий вид - стають правовими. У порівнянні з іншими громадськими регуляторами, право - найбільш ефективний, владно-примусовий і разом з тим цивілізований регулятор. Це невід'ємний атрибут будь-якої державності. Правові відносини можна визначити в найбільш загальному значенні як суспільні відносини, врегульовані правом.

Право не творець, а лише регулятор і стабілізатор суспільних відносин. «Право само по собі нічого не створює, а лише санкціонує суспільні відносини ... Законодавство усього лише протоколює, виражає економічні потреби". Є правовідносини, які існують тільки, як правові й в іншій якості існувати не можуть.

Наприклад, конституційні, адміністративні, процесуальні, карні й ін Саме подібні правовідносини за формою і змістом, тобто в «чистому вигляді», являють собою дійсно самостійний вид і тип суспільних відносин. Лише в цьому сенсі можна сказати, що право створює, "творить" суспільні відносини, породжуючи нові зв'язки.

Право регулює далеко не всі, і лише найбільш принципові відносини, що мають істотне значення для інтересів держави, суспільства, нормальної життєдіяльності людей, це перш за все відносини власності, влади, соціально-економічного устрою, прав і обов'язків громадян, забезпечення порядку, трудові, майнові, сімейно-шлюбні відносини і т.п. Інші або не регулюються правом зовсім (сфери моралі, дружби, товариства, звичаїв, традицій), або регулюються від частини (наприклад, крім матеріальних прав, в сім'ї є і суто особисті).

Усі суспільні відносини можна підрозділити на три групи: 1) регулюються правом, виступають у ролі правових; 2) не регулюються правом, не мають юридичної форми; 3) частково регульовані. В останньому випадку треба мати на увазі, що не будь-яке ставлення може бути піддано правовому регулюванню, та й потреби у багатьох випадках не виникає.