2.4.Теорія центральних місць

Першу теорію про функції розміщення системи населених пунктів (центральних місць) у ринковому просторі висунув В. Кристаллер у своїй праці “Центральні місця в південній Німеччині”, опублікованому в 1933 р. Теоретичні висновки він обґрунтував емпіричними даними.

Центральними місцями В. Кристаллер називає економічні центри, що обслуговують товарами і послугами не тільки себе, але і населення своєї округи (зони збуту). Згідно з В. Кристаллером, зони обслуговування і збуту з часом мають тенденцію оформлятися у правильні шестикутники (бджолині стільники), а вся заселена територія покривається шестикутниками без просвітів (кристаллеровська решітка) (рис.2.1). Завдяки цьому мінімізується середня відстань для збуту чи продукції поїздок у центри для покупок і обслуговування.

Рис.2.1. Розміщення зон обслуговування і населених пунктів по теорії

В. Кристаллера.

Теорія В. Кристаллера пояснює, чому одні товари і послуги повинні вироблятися (надаватися) у кожному населеному пункті (продукти першої необхідності), інші — у середніх поселеннях (звичайний одяг, основні побутові послуги і т.п.), треті — тільки у великих містах (предмети розкоші, театри, музеї і т.д.)

Кожне центральне місце має тим більшу зону збуту, чим вище рівень ієрархії, до якого воно належить. Крім продукції, необхідної для зони свого рангу (свого шестикутника), центр робить (надає) товари і послуги, типові для всіх центрів нижчих рангів.

Тип ієрархії визначається числом центральних місць даного рівня. Число підлеглих центральних місць, збільшене на одиницю, позначається буквою К. Будь-який центр завжди має залежну від нього однакову кількість поселень, що займають нижчу ступінь.

Розглянемо, наприклад, випадок, коли мається триступінчаста ієрархія поселень: місто — селище — село. Тоді при К = 7 навколо кожного міста буде розташовано 6 селищ, а навколо кожного селища — 6 сіл, тобто навколо міста буде всього 6 селищ і 36 сіл. При чотирьохступінчатій ієрархії (місто — селище — поселення — село) навколо міста розмістяться 6 селищ, 36 поселень і 216 сіл і т.ін. Загальна формула для відображення даної залежності має наступний вид:

Мп = (К- 1)n

де Мп — число залежних місць на тому чи іншому ступені ієрархії;

п — ступінь ієрархії.

Кількість можливих типів ієрархії в принципі може бути будь-якою. Однак найбільшу увагу В. Кристаллер і його послідовники приділяли аналізу трьох типів, чи варіантів, ієрархії при К = 3,4,7. Ці варіанти ієрархії систем розселення інтерпретуються таким чином.

Варіант коли К = 3 забезпечує оптимальну конфігурацію ринкових зон (територій, населення яких здобуває товари і послуги в даному центральному місці). Обслуговування території досягається найменшим можливим числом центральних місць. При цьому кожне центральне місце обслуговується трьома центральними місцями наступного, більш високого рівня ієрархії і знаходиться на рівних відстанях від них.

Варіант при К = 4 створює найкращі умови для будівництва транспортних шляхів, тому що в цьому випадку найбільше число центральних місць буде розташовано на одній трасі, що з'єднує більш великі міста, що забезпечить мінімальні витрати на будівництво дороги, тобто дане центральне місце буде знаходитися на найкоротшій відстані до двох найближчих центрів більш високого рівня ієрархії.

Варіант при К = 7 представляється доцільним, якщо необхідний чіткий адміністративний контроль. У цьому випадку всі центральні місця, залежні від даного місця, цілком входять у його зону.

З приведених прикладів видно, що функції поселень різні, кожне з них має свій радіус впливу і притягання. Відповідно до цього можливі і різні способи територіальної організації систем розселення, при яких створюються найбільш сприятливі умови для виконання тих чи інших їхніх функцій.

Розглянуті три випадки, що відповідають значенням показника К, можна інтерпретувати як ринкову, транспортну й адміністративну орієнтації у формуванні територіальної, структури розселення.

Теорія центральних місць В. Кристаллера хоча і носить вкрай абстрактний характер, але дозволяє сформулювати загальні уявлення про доцільне розселення на тій чи іншій території. Її можна розглядати як теорію, що дає ідеальний еталон системи розселення, з яким варто порівняти розселення, що складаються в реальності системи, з метою виявлення напрямків їхнього удосконалювання. Відомі також приклади практичного застосування теорії центральних місць до рішення конкретних проблем територіальної організації господарства і розселення в різних країнах.

У порівнянні з моделлю Кристаллера, модель Льоша має більшу гнучкість і заснована на безупинній послідовності центрів ринкових зон. Згідно Льошу, при такому розміщенні сумарні транспортні витрати зведені до мінімуму, а асортимент товарів, які можна закупити на місці, максимально розширюється.

Найбільший розвиток модель Кристаллера одержала в дослідженнях Б.Перру, який обґрунтував можливість застосування теорії центральних місць не тільки до умов ідеального економічного ландшафтну, а й для регіонів з нерівномірною щільністю населення та нерівномірним розподілом попиту по території. Модифікована модель Б. Перру логічно пояснює ієрархію ринкових центрів, які у межах міської території еквівалентні центральним місцям. Ця модель знайшла широке практичне застосування в США при прогнозуванні розвитку і розміщення торгівельних підприємств різного рівня (центральних бізнес-центрів, регіональних торгівельних центрів, локальних торгівельних центрів та окремих підприємств торгівлі).

Теорія центральних місць одержала практичне застосування також в країнах Західної Європи, США та ряді країн Азії, Африці і Латинської Америки. Вона дозволяє обґрунтувати системи ієрархії центральних місць і ринкових зон, у яких високим рівням ієрархії відповідають спеціалізовані товари та послуги, а низьким рівням – товари та послуги першої необхідності і масового споживання. У такий спосіб будується система вкладених один в одну зон впливу ринкових центрів різного рівня.

Дослідження 70 – 90-х рр.. ХХ ст. в області теорії центральних місць показали, що під впливом науково-технічного прогресу, швидких темпів агломерації, інтернаціоналізації торгової і фінансової систем, інтеграції функцій оптової та роздрібної торгівлі відбуваються певні зміни в ієрархії ринкових центрів та ринкових зон, розміщенні підприємств оптової та роздрібної торгівлі. Створюються принципово нові просторові схеми розміщення торгівлі з великими зонами впливу мегаполісів, у яких розташовуються центри управління великих торгових фірм.