Вивчення автоматичного компенсаційного потенціометра

1. Мета роботи - вивчення будови, принципу дії, а також налагодження й перевірка автоматичних компенсаційних потенціометрів.

2. При виконанні лабораторної роботи студент повинен:

Знати: мету і зміст майбутньої роботи, порядок її виконання й основні теоретичні положення даної теми.

Вміти: користуватися вимірювальними приладами лабораторного стенда.

3. Загальні положення

Автоматичні компенсаційні потенціометри широко використовуються в промисловості в комплекті з термопарами для вимірювання температури.

Зовнішнє оформлення корпусів, кінематика механізмів, сигнальні додаткові регулюючі пристрої та інші, потенціометрів КПП1, КСП1, КСП2, КСП3, КСП4 нічим не відрізняються від автоматичних мостів відповідних типорозмірів, вивчених нами в лабораторній роботі № 14.

Відмінності полягають у вимірювальній схемі, наведеній на рис. 32.

П

Рис. 32 - Схема автоматичного потенціометра

Мостова вимірювальна схема тут живиться від джерела стабілізованої напруги постійного струму. Резистор R_М – з мідного дроту, призначений для автоматичної компенсації зміни температури холодних кінців термопари й установлений зовні потенціометра на його задній стінці. Інші резистори – з манганінового дроту, їх призначення те ж саме, що й у схемі мосту (рис. 30). Термопара тут включена послідовно з вихідною діагоналлю вимірювального моста, і загальний сигнал неузгодженості  надходить на вхід підсилювача П. В іншому автоматичні потенціометри не відрізняються від мостів.

Вторинні компенсаційні прилади з уніфікованими вхідними сигналами типів КПУ1, КСУ1, КСУ2, КСУ3 і КСУ4 відрізняються від відповідних потенціометрів номіналами опорів схеми, і тим, що мідний резистор R_М замінений термостабільним (манганіновим), а замість термопари підключають джерело вимірюваної напруги або струму.

Метрологічні характеристики мостів, потенціометрів і приладів з уніфікованим входом, відповідно до типорозмірів, однакові.

При експлуатації автоматичних потенціометрів виникають легко переборні типові несправності, деякі з яких наступні:

- згорів або відсутній запобіжник приладу;

- обрив лінії зв'язку (при якому стрілка приладу зупиняється в будь-якому місці шкали й більше не рухається);

- коротке замикання ПП (стрілка установлюється на нуль і не рухається);

- відсутній контакт між реохордом зворотного зв'язку й ТО (симптоми поломки ті ж саме, що й при обриві ПП);

- реверсивний двигун стає в упор, а вказівна стрілка при цьому не досягає кінця шкали (каретка із вказівною стрілкою прослизає або невірно зафіксована на привідному тросику);

- чутливість моста низька, аж до нуля (вийшов з ладу підсилювач П, або потрібно настроїти його змінний резистор «Чутливість»);

- висока коливальність при переміщенні стрілки й установленні показань приладу (потрібно настроїти змінний резистор «Зворотний зв'язок» підсилювача П).

Слід зазначити, що в більш пізньому типі підсилювача потенціометри «Чутливість» і « Зворотний зв'язок» здвоєні й настроюються одним регулювальним коліщатком.