- Кажуть, цього року собівартість вирощування цукрових буряків вища, ніж ціна на цукор, і вирощувати їх невигідно.

- Я з цим не згоден – і зараз вигідно! Ми вкладаємо в цукрові буряки 147 мільйонів гривень, і розраховуємо повернути ці гроші, а ще отримати в межах десяти процентів прибутку, які були б, якби гроші покласти на депозит. Оскільки ціна на цукор впала, то треба збільшувати затратну частину, щоб була вищою врожайність. Тоді є шанс отримати більший прибуток. А от якщо економити, зменшувати затратну частину, то це - велика помилка.

У цукровій галузі рік на рік не схожий. Бувають і надприбутки, а є рік чи два, коли треба спрацювати в нуль. І отут треба, щоб вистачило терпіння. Адже цукрова галузь зав’язана не тільки на Україну. На світовому ринку маємо такого серйозного гравця, як Бразилія. Також серйозний гравець – Індія. Коли в них урожай великий, то в нас ціни «летять», а коли немає врожаю, то в нас, як у 2009 році, – цукор по 8 гривень за кілограм.

- Отже, вся сівозміна в господарстві підпорядкована бурякам. А які ще культури в цій сівозміні присутні?

- Цього року почали вводити кормові культури, такі як кукурудза на силос, конюшина та ще кілька видів багаторічних трав, які підуть на сіно. Пшениці сіємо щороку в межах 9 тисяч гектарів, стабільно беремо свої 5 тонн з гектара, а нинішнього року сподіваємося вийти на 6 тонн. Сіємо гібриди ріпаку. Останні два роки продавали «сантрейд», «юні транс» та інші - приблизно 15 тисяч тонн. Цього року побачимо, хто більше заплатить. Зараз тенденції такі, що тонна ріпаку буде вартувати понад 5000 гривень, оскільки ні в Польщі, ні в Німеччині, ні на сході України ріпаку немає. Проте ріпак ми будемо поступово виводити зі сівозміни, бо більше займатимемося молоком.

- Ріпак показує дуже високу рентабельність, а ви його хочете витіснити тваринництвом, прибутковість якого сумнівна…

- Та це неправда! Будь-який вид діяльності є прибутковим, коли ним займатися серйозно. Якщо доїти на корову по 20 літрів молока в день, а це 6 тисяч літрів на рік, та помножити на 3,2 гривень за літр, то отримуємо майже 19 тисяч гривень дохідної частини з однієї корови. Затратна частина на українську чорно-рябу в звичайних українських умовах, з урахуванням зарплатні доярки у 4–5 тисяч гривень, становитиме в межах 10–12 тисяч гривень на рік. То чому тваринництво не рентабельне? А ще плюс телятко. А 12 тонн органічних добрив – не дохід? За нашими розрахунками, тваринництво економічно вигідніше, ніж рослинництво.

- Який сьогоднішній стан тваринництва в «Агро-Експрес-Сервісі» і чого прагнете досягти в найближчому майбутньому?

- Торік ми купили одне господарство, в якому була худоба української чорно-рябої породи. Спочатку (в липні минулого року) там доїлося в середньому по 7,2 літра молока на корову, зараз досягли втричі більших надоїв, тобто динаміка є. Проблема в тому, що це поголів’я не досить генетично розвинуте, але якщо ним займатися, то воно дає непогані результати. Це стадо ми поступово нарощуємо – купуємо по всій Україні по 5, 10, 30 голів. Так, у травні завезли близько 300 голів. Будемо їх поступово покращувати голштино-фризькою породою, для цього завозимо з Канади сперму. Крім того, на дільниці №7 (Башарівка, Радивилівський район) будуємо потужний комплекс прив’язного утримання. Ставимо там чистого голштино-фриза. Уже завезли 460 голів з Німеччини, і нині маємо там надої понад 30 літрів на корову.