- •Текстові документи Загальні вимоги
- •Общие требования
- •1 Сфера застосування
- •2 Нормативні посилання
- •3 Загальні положення
- •4 Основні вимоги до викладу текстових документів
- •4.1 Поділ тексту
- •4.2 Переліки
- •4.3 Заголовки
- •4.4 Викладення тексту
- •4.6 Числові значення
- •4.7 Примітки
- •4.8 Приклади
- •4.9 Виноски
- •4.10 Скорочення
- •4.11 Посилання
- •4.12 Формули та рівняння
- •4.13 Нумерація сторінок
- •5 Вимоги до побудови таблиць
- •5.1 Загальні положення
- •Розміри в міліметрах
- •У міліметрах
- •У міліметрах
- •5.2 Правила заповнювання
- •У міліметрах
- •6 Оформлення рисунків
- •7 Вимоги до додатків
- •8 Перелік посилань
- •9 Вимоги до оформлення змісту
- •10 Загальні вимоги до структури текстових документів
- •11 Загальні вимоги до позначення дипломних (курсових)
- •12 Оформлення титульного аркуша
- •Додаток а (довідковий) Приклади оформлення титульних аркушів
4.12 Формули та рівняння
4.12.1 Формули розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.
4.12.2 У формулах треба використовувати умовні позначення фізичних величин, установлені в комплексі стандартів ДСТУ 3651.
Пояснення до позначень і числових множників, якщо їх не було раніше в тексті, треба подавати безпосередньо під формулою.
Пояснення кожного позначення, що міститься в формулі, треба подавати з нового рядка в тій послідовності, в якій їх наведено в формулі. Перший рядок пояснення треба починати з абзацу словом “де” без двокрапки. Після пояснення позначення через кому пишуть одиницю відповідної фізичної величини.
Приклад
Густина кожного зразка в кілограмах на кубічний метр обчислюється за формулою
, (1)
де m – маса зразка кг;
V – об’єм зразка, м3.
4.12.3 Формули, які подають одна за одною і не відокремлюють текстом, відділяють комою і розташовують у стовпчик
Приклад
, (1)
. (2)
4.12.4 Переносити формулу на наступний рядок необхідно тільки на знакові виконуваної операції, знак на початку наступного рядка повторюють . В разі перенесення формули на знакові множення застосовують знак “”.
4.12.5 В тексті формули можуть бути виконані машинописним, машинним способом чи креслярським шрифтом висотою не менше ніж 2,5 мм. Застосування машинописних і рукописних символів в одній формулі не допускається.
4.12.6 Формули, крім формул у додатках, треба нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу арабськими цифрами, які записують на рівні формули в круглих дужках у крайньому правому положенні на рядку. Номер формули складають з номера розділу і порядкового номера формули в цьому розділі відокремлених крапкою.
Формули в кожному додатку повинні мати окрему нумерацію, складену з літери познаки додатка та порядкового номера формули цього додатка, сполучених крапкою.
Якщо в тексті або в додатку одна формула, її нумерують так: (1) або (А.1).
Можлива наскрізна нумерація формул, крім додатків.
4.12.7 У посиланнях на формули в тексті подають їх номери в круглих дужках.
Приклад
…у формулі (3.1);
…у формулі (В.1);
…у формулі (1).
4.12.8 Порядок викладення в тексті математичних рівнянь такий самий, як і формул.
4.13 Нумерація сторінок
4.13.1 Сторінки документа і додатків, що входять до складу документа, треба нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього документа.
Номер сторінки документа, який виконаний на аркушах формату А4, проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Номер сторінки документа, який виконаний на формах 9 і 9а ГОСТ 2.106, проставляють у відповідній графі основного напису.
4.13.2 Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок, номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.
4.13.3 Рисунки і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок документа.