2.3. Вишивка в інтер ‘єрі.

Українська народна вишивка характеризується застосуванням великої кількості технік вишивання. Однією із найулюбленіших і найпоширеніших в Україні є техніка вишивання хрестиковими швами.

Вишивка «хрестом» поширена на території України з кінця XIX— початку XX ст. Ця техніка використовувалася для вишивання різних предметів інтер'єру: декоративних панно, скатертин, доріжок, на­кидок, рушники, серветки, картини, сумки, диванні подушки тощо.

Різноманітність орнаментів досягається поєднанням кількох видів швів. Поєднання різних видів швів, комбінування узорів і ниток різних кольорів відкривають необмежені можливості для створення нових композицій на основі власної фантазії.

Взірцем мистецтва добору кольорів, виразності орнаментів, майстерності виконання техніки вишивання, дотримання стилю є народні вишивки. За такими зразками можна багато чому нав­читися. Мода на новоутворені види вишивок з'являється й зникає, а основні традиційні види залишаються незмінними протягом багатьох віків й продовжують милувати око своєю довершеністю і в наш час.

Сучасні варіанти розміщення й побудови композицій вишивок на виробах залежать від смаку, фантазії, почуття міри творців вишивки, їх знань традицій.

Вибір узору вишивки для інтер'єру приміщень залежить від: обстановки кімнати, стилю меблів, форми стола, посуду (оздоб­лення серветок); кольору стін, освітлення кімнати, форми вікон (оздоблення занавісок).

Вишивка тепер у моді, вона прикрашає сучасний одяг, інтер’єр, надаючи йому своєрідності й неповторності.

Одна з вимог до виконання вишивок — гармонійне поєднання їх в інтер'єрі сучасної оселі. Вишивка гарно поєднується з керамікою, з букетами квітів.

Я також, починаючи з 3 класу, вишила безліч серветок, картин, ікони для власної домівки, щоб прикрасити інтер’єр оселі та прагнути до прекрасного, зберігати і примножувати красу, дарувати рідним, близьким людям радість зустрічі з прекрасним, таким чином бути патріотом своєї національної культури.

Тому, я вирішила, враховуючи сучасні погляди на впорядкованість житла, вишитим власним творам надати нових форм, урізноманітнити розміщення узорів, поєднання відтінків кольорів. Адже, кожен творець сам може добирати кольори, як він їх бачить. Навіть в одному інтер'єрі можна створювати велику кількість різноманітних композицій кольорів. Для цього треба періодично змінювати кольорові скатертини, серветки на столі, занавіски декоративні подушки на дивані, картин. (Дод. №9)

Отже, вишивка прикрашає сучасний інтер'єр. Органічне поєднання декору інтер'єру оселі з вишивкою створює справжню національну українську атмосферу та естетичне середовище.

Висновки

Вишивка в Україні завжди була одним із найбільш поширених і улюб­лених різновидів народної творчості, її витвори — це піднесений світ краси й фантазії, поетичного осмислення природи, схвильована розповідь про думки та почуття людини, світ натхненних образів, що сягають своїм корінням да­лекого минулого.

Протягом багатьох віків вишивка постійно удосконалюється відповідно до вимог сьогодення, тому це давнє і вічно молоде мистецтво.

Українські вишиванки завжди милують і радують око кожного і сприяють пробудженню в усіх людей доброти, милосердя, високої духовності, почуття патріотизму.

В орнаментах вишивки велику роль відіграють мотиви-символи, значення яких змінювалось із розвитком суспільства.

Прискорений ритм сьогодення впливає й на характер вишивок, спрощення орнаменту, своєрідність композиції.

Традиційна народна творчість і творчість професійних художників успіш­но розвивається і набуває нових декоративних рис у вишивці. Постійно зростає потяг підростаючого покоління до народної творчості, що сприяє її відроджен­ню. Обізнаність і повага до традицій рідної і світової культур, відчуття краси природи є джерелом творчої обдарованості митців.

Вишивка – це не тільки художнє оформлення речей, а й мистецтво оригінального бачення світу, відтвореного художніми засобами. Технікою вишивки народні майстри відображають розмаїтість навколишнього життя, свої думки та почуття, красу рідної природи, яка в художніх образах лягає на полотно.

Для Поділля характерне велике багатство технік вишивання.

Органічне поєднання інтер'єру оселі з вишивкою створює справжнє естетичне, українське, національне середовище.

Українські вишивки віють на серце кожного з нас чаром рідної стихії і є живущим бальзамом, який сповнює нас споконвічною могутньою силою, національною культурою українського народу .

Список використаних джерел.

1. Антонович С.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич М.Є. “Декоративно-прикладне мистецтво” – Львів: Світ, 1999.

2. Василащук Ганна. Альбом. _ Київ, Мистецтво, 1985.

3. Воронецька. І.В. Рукоділля в школі: Навч. Посібник для 5-9кл. серед загальноосвіт. шк. /Авт. - упоряд. І.В.Воронецька – К.: «Поліграфкнига», 1998.- 176с – Укр.

4. Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.— Луцьк: Вежа, 2000; 

5. Гсаюк Е.О. Художнє вишивання. Альбом. – Київ: Вища школа, 1984.

6. Джигурд-Литвинець Е.М. Ручне вишивання і нанизування: [Альбом]. – К.: Вища шк., 2004. – 335с.: іл. 7. Кара-Васільєва Т. Українська вишивка. Альбом. – Київ. Мистецтво, 1993.

8. Л.В. Луткова "Обслуговуюча праця" - Київ: Радянська школа, 1974. - 175 с. 9. Макарчик С.А. Етнографія України.- Львів.6 Видавництво “Світ”, 1994.

10. Николаева Т. Украинская народная одежда.— Київ:Наукова думка, 1988; 

11. Потапенко О.І., Кузьменко В.І. Шкільний словник з українознавства. – Київ.: “Український письменник”, 1995.

12. Радкевич В.О., Пащенко Г.М. Технологія вишивки: Підручник / За ред.. Н.Г.Ничкало. - К.: Вища шк., 1997. – 303с. : іл..

13. Скуратівський В. Берегиня. – Київ.: Радянський письменник”, 1987.

14. Сорокіна Л.М. "Вишиванки" - Київ: Веселка, 1989. - 16 с.

15. Тацкевич В.О. "Технологія вишивки" - Київ: Вища школа, 1997 р.

16. Тищенко О. Історія декоративно-прикладного мистецтва України (13-18 ст.).— Київ, 1992. 17.

Додаток №1

Крапка

Горизонталь

Вертикаль

Хрест

Штрих

Пунктир

Грань

Квадрат

Трикутник

Ромб

Сікач

Квадрат

із жолобом

Віяло

Сяйво

Додаток №2

Листок

Крапля

Пуп'янок

Півлистка

Дуга

Завиток

Веселка

Безкінечність

«Кіска»

Коло

«Ладдя»

Додаток №3

а — праслов'яни, П тис. до н. є., килимовий орнамент;

б — фрагмент української вишивки;

в — мотив ромбічного орнаменту в давньоруській вишивці, ГХ ст.;

г — мотив болгарського орнаменту, XX ст.;

д — мотив румунського орнаменту, IX ст.;

є — мотив китайського орнаменту, П ст.;

є — мотив грецького орнаменту, VI ст.;

ж — мотив турецького орнаменту, IV ст.;

з — Африка, Конго.

а— символ Сонця;

б — фрагмент українського мотиву, 1617 р., часослов;

в — фрагмент української вишивки;

г-—зображення Сонця на російській прядці;

д — мотив німецького орнаменту;

є — мотив японського орнаменту;

є — Америка, штат Аризона;

ж — мотив італійського орнаменту;

з — мотив індійського орнаменту.

Додаток №4

Додаток №5

Додаток №6

Тканина з розрідженою структурою

Види тканин з полотняним переплетенням

Канва Висмикування канви

Додаток №7

Нитки « муліне»

Голка з овальним вушком

Додаток №8