2.2. Майстри української вишивки

Вишивка — один з найулюбленіших і поширеніших видів народної творчості. Народні майстри не тільки дотримуються традицій, але й використовують сучасні сюжети. Вишиті рушники є необхідним атрибутом свят і обрядів. Вишиті картини і панно також знайшли своє місце у сучасному інтер'єрі.

Вишивання потребує особливого вміння і витонченого художнього смаку.

Майстер народної вишивки повинен досконало володіти всіма тех­ніками вишивання, правильно підбирати необхідні матеріали (нитки, тканини), кольори. При створенні композицій для вишивок кожен майстер прагне знайти нові художні рішення кольорів. Особливий талант і майстерність виявляються при створенні орнаментів з ура­хуванням давніх традицій певної місцевості. Для цього майстри, іноді все свідоме життя, збирають і вивчають перлини народної вишивки. У цьому виявляється любов до свого краю, до народної творчості. Досягти вершин цієї професії може людина, яка має такі риси характеру, як посидючість, акуратність, уважність.

Своєрідним центром мистецького вишивання на Поділлі є село Клембівка. Клембівчани одні з перших в Україні одержали звання майстрів народної творчості. Їхні художні вироби відомі в усьому світі, вони експонувалися на різних виставках та міжнародних ярмарках: у Ляйпцигу, Алжирі, Брюсселі, Марселі, Монреалі та ін. Неодноразово їм було присвоєно золоті медалі. Серед відомих майстрів — М.Т. Коржук, П.О. Березовська, К.І.Горобець, П.П. Го­робець, Г.М. Козак.

Копиченці — відомий центр вишивання. Орнаменти шитва з дитинства полонили нині відому на весь світ майстриню — Марію Зарембську. Творчо переосмислені узори, які вишивали мама й бабуся, осучаснені артистич­ною фантазією Зарембської, бездоганні за кольоровою гамою й технічними засобами, лягають на полотно руш­ників, прикрашають чоловічі й жіночі сорочки. Сьогодні вони є окрасою галереї Києва «Рідна хата»

Вагомий внесок у розробку вишивок, зокрема великої кількості хоругв, ікон та образів, зробив український видатний митець Дмитро Блажейовський. Вишивки автора прикрашають приватні колекції, музеї, бібліотеки, собори України, Німеччини, Австралії, Франції, Бразилії, Риму.

Серед найвідомітттих майстрів вишивки — заслужені майстри народної творчості України: Г. Герасимович, , О. Василенко, Г. Гринь, В. Сидоренко (Харків), Н. Гречанівська, Л. Городина (Київщина), О. Великодна, О. Закорка (Полтавщина), М. Коржук, Є. Ковтун (Вінничина), Д. Петкевич, С. Селянкіна (Івано-Франківщина), А Фролова, Г. Бигун (Львівщина), А Шувайло, 3. Кресанова (Черкащина), І. Ремізова, В. Ташлик (Чернігівщина) та багато інших.

У моєму селі Шаровечка, Хмельницького району, є декілька майстринь –вишивальниць: Денисюк М. С., Травка-Ганжуга Л. Л., Молатай М. В., Римар С. С., Башак Н.М., Здибель М. І., у їхніх вишивках виявляється любов до свого краю, до народної творчості, національної культури. Під час дослідження я детально ознайомилася із творчістю цих майстринь (Дод. №8)

Вишивка як вид мистецтва особливо популярна тепер. По вишиван­ках українців пізнають у всьому світі. До традицій народного вбрання постійно звертаються модельєри, конструктори, художники. Викорис­товуючи комп'ютерні технології, вони створюють сучасні моделі одягу.

Значна частина сучасних вишивок виконується на підприємствах ху­дожніх промислів. У багатьох осередках України працює чимало талано­витих художників-професіоналів.

Народні майстри представляють сучасну українську вишивку на чис­ленних виставках як у нашій країні, так і далеко за її межами.

Отже, творчість сучасних майстрів, виявляє їх глибокий зв’язок з традиціями народної вишивки збереження й подальший розвиток її художньо-образної структури. Головне те, що сучасна вишивка зберігає свій духовний світ, поглиблює образну змістовність і доводить, що народне мистецтво, як і народна пісня це велике надбання нашої культури.