13. Синонімічний ряд. Принципи його організації

Синоніми об”єднуються у синонімічні ряди, яким властива певна внутрішня організація. Принципи внутрішньої організації синонімічного ряду залежать від характеру семантичних відношень між словами.

Так, абсолютні синоніми утворюють синонімічні ряди, позбавлені ознак внутрішньої структурної організації. У таких випадках члени синонімічного ряду виступають як лексичні одиниці, не підпорядковані одна одній за ознаками загального і часткового значень, нейтрального і стилістичного забарвлення.

Синонімічні ряди квазісинонімів – це сукупності слів зі складними відношеннями, зумовлюваними як значеннєвими, так й експресивно-оцінними відмінностями між відповідними лексичними одиницями.

Синонімічні ряди – це слова, що пов”язані між собою синонімічними зв”язками і являють собою не просту сукупність синонімів, а певним чином організовані, складають лексичну групу і пов”язані між собою смисловою залежністю.

У питанні про внутрішню організацію синонімічного ряду існує 2 погляди. Найбільш прийнятним у лексикографічній практиці є такий: у синонімічному ряді виділяється домінанта (автопоказник, опорне слово). Л.А.Булаховський зазначає: “Із слів синонімічного ряду … в багатьох випадках можна обрати таке, яке найбільш годиться на роль найзагальнішого – найуживанішого, і, разом з тим, найменш претензійного щодо своїх стилістичних якостей. Такі слова найбільш придатні, щоб навколо них як стрижня групи можна було зібрати синоніми. Їх прийнято називати СЛОВАМИ-ПОКАЗНИКАМИ. Це слово найбільш чітко визначає основний зміст, властивий членам синонімічного ряду.”

Домінанта характеризується найзагальнішим значенням у синонімічному ряді, вона є носієм основних прикмет, властивих усім членам ряду. У синонімічних словниках його використовують як реєстрове слово. Найчастіше це синонім без виразного стилістичного забарвлення. Усі інші слова синонімічного ряду безпосередньо пов”язані зі стрижневим, спільні з ним за основним значенням і протиставляється особливостями значеннєвих відтінків. Всі слова, що входять до синонімічного ряду, знаходяться в синонімічних зв”язках з іншими словами цього ряду, вони рівнозначні його члени, незважаючи на специфіку кожного з них. Не завжди легко визначити опорне слово синонімічного ряду, а дехто з мовознавців дотримується погляду, що домінанти взагалі не існує, бо члени ряду рівноправні.

Найважче визначити стрижневе слово у ряді, де всі члени стилістично нейтральні і різняться лише значеннєвими відтінками. Кожне зі слів цього ряду може бути домінантою в залежності від контексту, ситуації, чи того, яка особливість значення нас цікавить. На практичну роль домінанти вказував Л.А.Булаховський: “Практичне значення слів – показників полягає в тому, що, виходячи з них, буває легше визначити смисловий зміст інших слів синонімічного ряду як щодо моментів власне смислових так і щодо психологічного стилістичного забарвлення, в супроводі якого живуть у мові відповідні слова”.

Синонімічний ряд становлять слова, пов”язані відношенням градації: кожен наступний член групи виражає більшу міру вияву певної характеристики, ніж попередній. Синонімічні ряди складаються зі слів, що мають однакове основне лексичне значення; спільні основні граматичні значення, належать до однієї лексико-граматичної категорії, що зумовлює тотожні контекстні оточення, в яких вони функціонують і де виникає можливість заміни одного синоніма іншим. Спільність основних граматичних значень не вимагає збігу їх усіх. (вага – ваги – одн. – множ.).

Синонімічні ряди – незамкнена структура, вони можуть поновлюватись новими словами, втрачати застарілі. Члени синонімічного ряду в процесі історичного розвитку мови можуть різною мірою перегруповуватись, внаслідок чого виникають нові ряди. Синонімічний ряд – мінімальна базова одиниця реалізації відповідного значеннєвого відношення між словами і кваліфікується як своєрідна парадигматична єдність у складі лексичної системи мови. Ознаки парадигми властиві насамперед вільним синонімам, але в мовній практиці зустрічаються випадки контекстуальної синонімії. Це слова, які вступають у синонімічні стосунки лише у певному контексті.

Наприклад: “Кожен кілометр шляху – історія: сива, ще до нашої ери.” (сива = давня). Спливало життя, як листя за водою. (спливало = минало).

До складу синонімічних рядів можуть сходити і фразеологізми.

Шляхи збагачення лексичної синонімії:

• шляхом творення нових слів від існуючих за допомогою словотворчих засобів на власній національній основі (плеск, плюскіт, плюскотання, плескотіння);

• входження іншомовних слів у синонімічні зв”язки з власнеукраїнськими (спеціаліст – знавець, унікальний - рідкісний);

• розмовно-просторічні слова та лексичні діалектизми (пильнувати – пантрувати, оселя – обійстя, дрімати - куняти);

• у процесі розвитку багатозначності слів (слушний – 1) зручний; 2) правильний).