16. Запуск асинхронних двигунів з фазним ротором.

Наявність контактних кілець у двигунів з фазним ротором дозволяє підключити до обмотки ротора пусковий реостат (ПР). При цьому активний опір ланцюга ротора, збільшується до значення де - електричний опір пускового реостата, наведене до обмотки статора. Вплив більшого значення активного опору на пусковий момент двигуна графічно показано на рис. 15.1, з якого видно, що якщо при відсутності ПР; тобто при активному опорі ланцюга ротора , пусковий момент , то при введенні в ланцюг ротора додаткового активного опору , коли пусковий момент зростає і при досягає найбільшого значення . При пусковий момент зменшується.

Пускові реостати складаються з кожуха, важеля з перемикаючим пристроєм і опорів, виконаних з металевого дроту або стрічки, намотаної у вигляді спіралі, або ж з чавунного лиття. Пускові реостати розраховані на короткочасне протікання струму, а тому важіль пускового реостата не можна довго затримувати на проміжних ступенях, так як опору реостата можуть перегоріти. Після закінчення процесу пуску, коли важіль реостата знаходиться на останньому щаблі, обмотка ротора замкнута накоротко.

В асинхронних двигунах з фазним ротором забезпечується найбільш сприятливе співвідношення між пусковим моментом і пусковим струмом: великий пусковий момент при невеликому пусковому струмі (в 2-3 рази більше номінального). Недоліками-пускових властивостей двигунів з фазним ротором є деяка складність, тривалість і неекономічність пускової операції.

17. Запуск асинхронних двигунів із короткозамкненим роботом.

1. Пуск безпосереднім включенням в мережу (рис 15/3). Цей спосіб піку, відрізняючись простотою, має істотний недостаток в момент підключення двигуна до мережі в обмотці статора виникає великий пусковий струм, в 5-7 разів перевищуючи номінальний струм двигуна. При невеликій інерційності виконуючого механізму частота обертання двигуна швидко досягає усталеного значення і пусковий струм також швидко спадає, не викликаючи перегріву обмотки статора. Але такий значний кидок струму в мережі живлення може викликати в ній спад напруги. Однак цей спосіб пуску завдяки своїй простоті отримав найбільше застосування для двигунів потужністю до 38-50 кВт і більше (при достатньому перерізі жил струмопідвідного кабелю). В момент підключення двигуна до мережі , перемикач ставлять в положення зірка . При цьому фазна напруга на статорі зменшується в рази. В стільки раз і зменшується струм в фазних обмотках двигуна.

2. Для асинхронних двигунів , які працюють на з’єднанні обмоток статора трикутником, можна застосувати переключення обмотки статора з зірки на трикутник.

3. Ввімкнення в первинну ланку асинхронного двигуна реостатів (індуктивних дроселів)

4. Ввімкнення в первинну мережу асинхронного двигуна автотрансформатора.

18. Методи регулювання частоти обертання асинхронних двигунів.

Частота обертання ротора асинхронного двигуна:

З цього виразу випливає, що частоту обертання ротора асинхронного двигуна можна регулювати зміною будь-якої з трьох величин: ковзання , частоти струму в обмотці статора або числа полюсів в обмотці статора .

Регулювання частоти обертання зміною ковзання можливо трьома способами: зміною підведення до обмотки статора напруги, порушенням симетрії цієї напруги і зміною активного опору обмотки ротора.

Регулювання частоти обертання зміною ковзання відбувається тільки в навантаженому двигуні. У режимі холостого ходу ковзання, а отже, і частота обертання залишаються практично незмінними.

1. Регулювання частоти обертання зміною підведеної напруги.

2. Регулювання частоти обертання порушенням симетрії підведеної напруги.

3. Регулювання частоти обертання зміною активного опору ланцюга ротора. Він можливий тільки в двигунах з фазним ротором.

4. Регулювання частоти обертання зміною частоти струму в статорі. Цей спосіб заснований на зміні синхронної частоти обертання

5. Регулювання частоти обертання зміною числа полюсів обмотки статора. Цей спосіб дає ступінчасте регулювання.