- •Зміст та основні завдання фінансової діяльності суб’єктів пидприэмництва.
- •Фінансова діяльність підприємства в системі функціональних завдань фінансового управління.
- •Класифікація форм фінансування підприємств та критерії прийняття фінансових рішень.
- •Правила фінансування підприємств.
- •Модель оцінки доходності капітальних активів (сарм): загальна характеристика та практичне значення.
- •Прийняття фінансових рішень в умовах інформаційної асиметрії.
- •Критерії прийняття рішення про вибір правової форми організації бізнесу.
- •Особливості фінансової діяльності суб’єктів господарювання без створення юридичної особи.
- •Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств.
- •Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю.
- •Власний капітал підприємства, його функції та склад.
- •Статутний капітал та додатковий капітал підприємства.
- •Курс емісії акцій, порядок розрахунку емісійного доходу, ажіо та дизажіо.
- •Збільшення статутного капіталу підприємства: мета, джерела, методи.
- •Переважні права на придбання цінних паперів нової емісії як інструмент захисту інтересів інвесторів. Розрахунок вартості переважних прав.
- •Зменшення статутного капіталу підприємства: мета, методи та порядок проведення.
- •Звіт про власний капітал підприємства.
- •Забезпечення наступних витрат і платежів як внутрішнє джерело фінансування підприємств.
- •Чистий грошовий потік (Cach-Flow) як джерело фінансування підприємств. Методи розрахунку Cash-flow.
- •Звіт про рух грошових коштів (Cash-flow).
- •Зміст, значення та основні завдання дивідендної політики. Фактори дивідендної політики.
- •Типи дивідендної політики підприємства. Теорії в галузі дивідендної політики.
- •Порядок нарахування дивідендів, джерела та форми виплати дивідендів.
- •Подрібнення акцій та викуп акціонерним товариством акцій власної емісії як інструменти дивідендної політики.
- •25.Особливості оподаткування дивідендів
- •Позичковий капітал підприємства, його складові частини та порядок формування.
- •Умови та порядок одержання суб’єктами господарювання банківських кредитів.
- •Умови та механізм випуску, розміщення та обслуговування облігацій підприємств
- •Конвертовані облігації та варанти.
- •Реорганізація як специфічний напрямок фінансової діяльності підприємств.
- •Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємства: злиття, поглинання, приєднання.
- •Реорганізація, спрямована на розукрупнення підприємств: поділ, виділення.
- •Фінансови інвестиціи, форми организации, оцінка доцільності.
- •Економічна сутність оцінки вартості підприємства: необхідність, завдання та принципи оцінки.
- •Концепція управління вартістю підприємства (vbm)
- •Економічна додана вартість (eva) та додана вартість грошового потоку (cva).
- •Ставка дисконтування та ставка капіталізації.
- •Сутність та необхідність фінансового контролінгу на вітчизняних підприємствах.
- •Бюджетування як функція фінансового контролінгу
- •Ринкова та балансова вартисть пидпрыэмства: сутнисть та видминности.
Правила фінансування підприємств.
Основне завдання фінансової діяльності підприємств полягає в мобілізації капіталу для фінансування їх операційної та інвестиційної діяльності. Термін «фінансування» характеризує всі заходи, спрямовані на покриття потреби підприємства в капіталі, які включають мобілізацію фінансових ресурсів (грошових коштів, їх еквівалентів та майнових активів), їх повернення, а також відносини між підприємством та капіталодавцями, які з цього випливають (платіжні відносини, контроль та забезпечення).
Основні форми фінансування класифікують за такими критеріями:
а) залежно від цілей фінансування;
б) за джерелами надходження капіталу;
в) за правовим статусом капіталодавців щодо підприємства.
Залежно від цілей фінансування виокремлюють такі його форми:
- фінансування при заснуванні підприємства;
- на розширення діяльності;
- рефінансування;
- санаційне фінансування.
ПК:
- зовн. фінансування – банківські та комерційні позички;
- внутр. фінансування - забезпечення наступних витрат і платежів;
ВК:
- зовн. фінансування – Дезінвестиції;
- внутр. фінансування - Амортизаційні відрахування.
За джерелами мобілізації фінансових ресурсів розрізняють зовнішнє та внутрішнє фінансування; за правовим статусом інвесторів — власний капітал і позичковий капітал.
Власний капітал може бути сформований за рахунок внесків власників підприємства або шляхом реінвестування прибутку. В іноземних літературних джерелах фінансування за рахунок нерозподіленого прибутку та амортизаційних відрахувань досить часто позначають також як Cash-flow-фінансування.
Позичковий капітал, як і власний, може бути мобілізований із зовнішніх та внутрішніх джерел. До зовнішніх джерел формування позичкового капіталу належать: кредити банків (довго- і короткострокові); кредиторська заборгованість за матеріальні цінності, виконані роботи, послуги; заборгованість за розрахунками (з одержаних авансів, з бюджетом, з оплати праці тощо). До внутрішніх джерел формування позичкового капіталу можна віднести: нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі (у т. ч. так звані стійкі пасиви); доходи майбутніх періодів
Модель оцінки доходності капітальних активів (сарм): загальна характеристика та практичне значення.
Однією з центральних теоретичних проблем у сфері фінансової діяльності підприємств є питання ціноутворення на фінансових ринках. Вирішенню цієї проблеми присвячена модель оцінки дохідності капітальних активів (Capital Asset Pricing Model = CAPM), яка переважно ґрунтується на висновках теорії оптимізації портфеля інвестицій та М-М-теорії. Авторами моделі є американські економісти В. Шарп, Дж. Лінтнер, Дж. Моссін. Вона побудована на тезі про те, що ціна окремих капітальних активів залежить від очікуваної рентабельності та ризику. Модель САРМ характеризує процес формування ринкової ціни окремих цінних паперів (інших об’єктів реальних і фінансових інвестицій) за умов досконалого ринку капіталів та з урахуванням систематичного ризику, який не підлягає диверсифікації.
Систематичні ризики досить часто позначаються також як ринкові. Вони характеризують ризик можливих для інвесторів втрат внаслідок кон’юнктурних коливань, зміни процентних ставок, прийняття різного роду політичних рішень, інфляції тощо. Враховуючи природу цих ризиків, вважають, що їх неможливо зменшити на основі диверсифікації вкладень.
Модель оцінки капітальних активів (CAPM) можна уявити у вигляді очікуваної рівноважної рентабельності вкладень, яка дорівнює сумі безризикової процентної ставки та премії за ризик вкладень у певний актив, що визначається як добуток рівня систематичного ризику, властивого цьому активу, та середньоринкової премії за ризик:
CAPM (RA) = i + (RM – i) • bА ,
де CAPM (RA) — очікувана інвестором рентабельність капітальних активів за умови ринкової рівноваги.
Правило прийняття інвестиційних рішень згідно з САРМ має такий вигляд: слід вкладати кошти в ті інвестиції, прогнозована рентабельність яких є вищою, ніж рівноважна рентабельність, розрахована за САРМ. У разі наявності багатьох альтернатив слід віддати перевагу тим, рентабельність яких найбільш відрізняється від рівноважної у бік збільшення.