- •Зміст та основні завдання фінансової діяльності суб’єктів пидприэмництва.
- •Фінансова діяльність підприємства в системі функціональних завдань фінансового управління.
- •Класифікація форм фінансування підприємств та критерії прийняття фінансових рішень.
- •Правила фінансування підприємств.
- •Модель оцінки доходності капітальних активів (сарм): загальна характеристика та практичне значення.
- •Прийняття фінансових рішень в умовах інформаційної асиметрії.
- •Критерії прийняття рішення про вибір правової форми організації бізнесу.
- •Особливості фінансової діяльності суб’єктів господарювання без створення юридичної особи.
- •Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств.
- •Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю.
- •Власний капітал підприємства, його функції та склад.
- •Статутний капітал та додатковий капітал підприємства.
- •Курс емісії акцій, порядок розрахунку емісійного доходу, ажіо та дизажіо.
- •Збільшення статутного капіталу підприємства: мета, джерела, методи.
- •Переважні права на придбання цінних паперів нової емісії як інструмент захисту інтересів інвесторів. Розрахунок вартості переважних прав.
- •Зменшення статутного капіталу підприємства: мета, методи та порядок проведення.
- •Звіт про власний капітал підприємства.
- •Забезпечення наступних витрат і платежів як внутрішнє джерело фінансування підприємств.
- •Чистий грошовий потік (Cach-Flow) як джерело фінансування підприємств. Методи розрахунку Cash-flow.
- •Звіт про рух грошових коштів (Cash-flow).
- •Зміст, значення та основні завдання дивідендної політики. Фактори дивідендної політики.
- •Типи дивідендної політики підприємства. Теорії в галузі дивідендної політики.
- •Порядок нарахування дивідендів, джерела та форми виплати дивідендів.
- •Подрібнення акцій та викуп акціонерним товариством акцій власної емісії як інструменти дивідендної політики.
- •25.Особливості оподаткування дивідендів
- •Позичковий капітал підприємства, його складові частини та порядок формування.
- •Умови та порядок одержання суб’єктами господарювання банківських кредитів.
- •Умови та механізм випуску, розміщення та обслуговування облігацій підприємств
- •Конвертовані облігації та варанти.
- •Реорганізація як специфічний напрямок фінансової діяльності підприємств.
- •Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємства: злиття, поглинання, приєднання.
- •Реорганізація, спрямована на розукрупнення підприємств: поділ, виділення.
- •Фінансови інвестиціи, форми организации, оцінка доцільності.
- •Економічна сутність оцінки вартості підприємства: необхідність, завдання та принципи оцінки.
- •Концепція управління вартістю підприємства (vbm)
- •Економічна додана вартість (eva) та додана вартість грошового потоку (cva).
- •Ставка дисконтування та ставка капіталізації.
- •Сутність та необхідність фінансового контролінгу на вітчизняних підприємствах.
- •Бюджетування як функція фінансового контролінгу
- •Ринкова та балансова вартисть пидпрыэмства: сутнисть та видминности.
Економічна додана вартість (eva) та додана вартість грошового потоку (cva).
Економічна додана вартіть (Economic Value Аdded). З усіх існуючих показників, призначених для оцінки процесу створення вартості компанії, EVA найвідоміший та най розповсюджений. Причиною тому є те, що даний показник сполучає простоту розрахунку та можливість визначення вартості компанії, а також дозволяє оцінювати ефективність як підприємства в цілому, так і окремих його підрозділів. EVA є індикатором якості управлінських рішень: постійна позитивна величина цього показника свідчить про збільшення вартості компанії, тоді як від’ємна – про її зниження.
Досить часто аналіз, заснований на показнику EVA, розглядається як альтернатива традиційному NPV-аналізу. Це означає, що ефективність вкладення капіталу, розрахована на основі EVA, повинна співпадати з ефективністю, отриманою на основі NPV-аналізу.
EVA = NOPAT — WACC x Inv,
де NOPAT (net operational profit after tax) — чистий операційний прибуток після сплати податків; WACC (weighted average cost of capital) — середньозважена вартість власного (equity) та залученого (debt) капіталу, %; Inv — інвестиції в основні, оборотні та інші активи.
Виходячи з наведеної вище формули розрахунку показника EVA, можна зробити висновки про можливі шляхи підвищення значення даного показника:
1. Збільшення доходів, котрі генеруються вкладеними коштами. Даний результат може досягатися різноманітними шляхами – через управління витратами, підвищення ефективності бізнес-процесів за допомогою реінжинірингу і т.і.
2. Шляхом розширення, тобто інвестування коштів у проекти, рентабельність яких перевищує витрати на капітал, залучений в реалізацію такого проекту.
3. Підвищення ефективності управління активами – продаж непрофільних, збиткових активів, скорочення термінів оборотності дебіторської заборгованості, запасів і т.і.
4. Управління структурою капіталу.
(CVA). Часто даний показник також називається Residual Cash Flow (RCF). Останнім часом все більше спеціалістів віддають перевагу саме даному критерію створення вартості, так як:
- в якості віддачі від інвестиційного капіталу використовується потоковий показник – грошові потоки (cash flows);
- в явному виді, на відміну від показника CFROI, враховуються витрати на залучення та обслуговування капіталу із різних джерел, тобто середньозважена ціна капіталу.
В основі даного показника лежить концепція остаточного доходу (residual income) та формула його розрахунку має такий вигляд:
RCF=AOCF-WACC*TA, де
AOCF (Adjusted Operating Cash Flows) – скорегований операційний грошовий потік;
WACC – середньозважена ціна капіталу;
TA – сумарні скореговані активи.
Корегування, які вносяться при розрахунку вказаних величин, аналогічні тим, що розглядалися при визначенні EVA.
В силу того, що кожний розглянутий показник має свої обмеження та недоліки, а також, тому що сфера вартісних показників - відносно нова галузь знань, деякі автори пропонують комбіноване використання деяких показників при оцінці процесу створення вартості. Такий підхід не буде оптимальним, так як ефективність системи VBM може бути досягнута лише при підпорядкуванні всіх вагомих управлінських рішень єдиній меті, що передбачає існування єдиного критерію, на основі якого створюється й оцінка ефективності, й система мотивації. Тому в кожному випадку менеджмент підприємства повинен вибирати відповідний вартісний показник, виходячи з міркувань оперативності, вигід і затрат, пов’язаних з отриманням інформації, необхідної для його розрахунку.