
- •Устаткування, потрібне для збору та сушіння рослин.
- •Збір та сушка рослини для гербарію.
- •Оформлення гербарію
- •Заготівля рослинної лікарської сировини
- •Первинна обробка сировини
- •Сушка лікарської сировини
- •Морфологічна будова вегетативних органів рослин
- •Морфологія кореня.
- •Морфологія пагона
- •Морфологія листка
- •Л исток
- •Основні морфологічні ознаки листків
- •Цілокрая пилчаста двічіпилчаста зубчаста зарубчаста виїмчаста
- •Морфологічна будова генеративних органів рослин
- •Морфологія квітки
- •Стать квіток. Рослини однодомні і дводомні.
- •Морфологія і класифікація суцвіть
- •Моноподіальні, ботричні або невизначені суцвіття.
- •Морфологія і класифікація плодів і суплідь
- •Список використаної літератури
- •Для нотатків
Стать квіток. Рослини однодомні і дводомні.
Стать квіток зумовлює наявність або відсутність у них тичинок і маточок.
|
(знак Марса)
(знак Венери) |
- чоловіча стать (наявні тичинки)
- жіноча стать (наявність маточки)
- двостатеві (наявність тичинки і маточки) |
Квітку без маточок і тичинок (A0G0) називають безстатевою або стерильною (крайові язичкові і несправжньоязичкові кавітки родини айстрових).
Якщо чоловічі і жіночі квітки знаходяться на одній рослині, вона називається однодомною (гарбузи, огірки, кукурудза). Якщо чоловічі квітки знаходяться на одній рослині, а жіночі - на іншій, то рослини називаються дводомними (коноплі, жостер, кропива дводомна). Якщо рослина має і двостатеві і одностатеві квітки то вона вважається багатодомною.
Морфологія і класифікація суцвіть
Пагін або сукупність пагонів, що містять квітки – називається суцвіттям. Усі типи суцвіть поділяють на моноподіальні, ботричні або невизначені і симподіальні, цимоїдні або визначені. Вони в свою чергу поділяються на прості і складні. В простих суцвіттях квітки на квітконіжках або сидячі розташовуються на головній осі, а в складних на бокових галуженнях цієї осі. У вузлах суцвіть можуть розвиватися вегетативні листочки або вони можуть видозмінюватись і втрачати здатність до фотосинтезу їх називають приквітками, а коли вони розвиваються у вузлах квітконіжки їх називають приквітничками.
Моноподіальні, ботричні або невизначені суцвіття.
У моноподіальних суцвіттях квітки розцвітають від основи до верхівки; або доцентрово, якщо вони розміщені в одній площині.
Китиця - на видовженій головній осі сидять на квітконожках окремі квітки (конвалія, черемха, люцерна, біла акація).
Колос - на видовженій головній осі розміщені сидячі квітки без квітконіжок (подорожник, вербена, орхідея).
Початок - колос із товстою, м`ясистою віссю (лепеха, образки, жіночі суцвіття кукурудзи - качан).
Щиток простий - це суцвіття, в якого нижні квітконіжки довші, ніж верхні, і квітки розміщуються майже на одній висоті (яблуня, груша, глід).
Зонтик простий - головна вісь укорочена, квітконіжки всіх квіток начебто виходять з її верхівки і мають майже однакову довжину, тому квітки розміщуються майже на одній висоті, утворюючи купол (первоцвіт, вишня, цибуля).
Кошик - суцвіття з розширеною блюдцеподібною віссю, на якій розміщуються квітки без квітконіжок. Зовні кошик вкритий обгорткою з верхівкових листків (соняшник, кульбаба, айстра, волошки).
Головка - головна вісь потовщена і вкорочена, на ній тісно скупчекні квітки на коротких квітконіжках або без них (конюшина, миколайчики).
До складних моноподіальних (ботричних) суцвіть належать суцвіття, в яких на головній осі існують осі другого порядку, а на них є квітки на квітконіжках або сидячі. Такими суцвіттями є:
Складний колос – на головній осі розташовані суцвіття прості колоски (пшениця, жито, ячмінь, пирій тощо).
Складний зонтик – на дуже вкороченій головній осі знаходяться суцвіття прості зонтики.
Волоть – на головній осі є бічні, які можуть галузитись, а на них квітки на квітконіжках (бузок, чоловічі квітки кукурудзи).
Складний щиток – на головній дещо вкороченій осі розташовані суцвіття прості щитки і квітки розміщені майже на одному рівні (горобина, бузина, калина).
У деяких випадках спостерігаються мішані суцвіття. Наприклад, у полину гіркого квітки зібрані у в суцвіття кошики, які у свою чергу, утворюють волоть; у вівса квітки зібрані в суцвіття колос, а колоски утворюють волоть.
Симподіальні, або цимоїдні суцвіття.
Вони характеризуються тим, що в них після утворення першої квітки ріст головної осі припиняється, а ріст суцвіття продовжує верхній бічний або бічні пагони, які також закінчуються квіткою; потім ріст суцвіття продовжують наступні пагони. Розкриття квіток у цих суцвіть відбуваєтьс явід верхівки до бічних пагонів (базипетально) або від центру до периферії (відцентрово), якщо квітки розміщені на одній площині. До симподіальних суцвіть належать:
Звивина – вісь галузиться симподіально в обидва боки і кожен пагін закінчується квіткою (півники, гладіолус).
Дихазій – головна вісь закінчується квіткою або припиняє свій ріст, а бічні пагони розміщені супротивно під квіткою або під верхівковою брунькою головної осі. Кожен бічний пагін також закінчується квіткою або припиняє свій ріст, а суцвіття росте зарахунок бічних, супротивних осей (види роду зірочник, гвоздика).
Плейохазій, або несправжній зонтик – головна вісь закінчується квіткою , а на бокових осях квітки розміщені кільчасто і кожна вісь закінчується також квіткою (молочай прутовидний).
Для плейохазія характерні такі різновиди: несправжня кільчастість і напівкільчастість, пучок, ціатій.
Тирси - це складні суцвіття. Їх головна вісь росте моноподіально, а бічні утворюють цимоїдні суцвіття (кінський каштан, кропива дводомна, тощо). Тирси з пониклою віссю називають також сережками (береза, грецький горіх, тощо).
У рослин можуть зустрічатися суцвіття мішаних типів, які не можна класифікувати. Деякі суцвіття дуже редуковані, так що від них залишились поодинокі квітки.
Значення і використання суцвіть.
Основне значення суцвіть для рослин полягає в тому, що вони сприяють запиленню квіток. Велика кількість квіток у суцвітті робить їх помітнішими, а їх запах сильнішим. Це приваблює комах, які переносять на своєму тільці пилок і тим сприяють запиленню і заплідненню.
Суцвіття різних рослин використовують в медичній практиці (суцвіття хамоміли лікарської і хамоміли запашної – як потогінний, протиспазматичний і вітрогінний засоби, липи і бузини – як потогінний, цмину піскового – як жовчогінний).