Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
27.09.2019
Размер:
92.67 Кб
Скачать
  1. Радіоканал та лінії радіозв’язку.

Радіоканал – частина складового каналу зв’язку, тому говорячи про якість радіозв’язку, розуміємо якість передачі сигналів по радіоканалу. Критерієм якості радіозв’язку є ступінь точності відтворення первинних електричних сигналів на виході радіоканалу або, іншими словами, достовірність цих сигналів. Викривлення радіосигналів можуть виникати при їх перетворенні (модуляції, маніпуляції) та посиленні в передавачі за рахунок фізичних якостей середовища розповсюдження радіохвиль, в результаті дій перешкод, при посиленні в приймачі, при зворотному перетворенні (демодуляції). Якість радіозв’язку в умовах дій перешкод також знаходиться в залежності від видів

використовуючих радіосигналів.

Канал радіозв’язку містить в собі передавальну апаратуру, середовище розповсюдження радіохвиль та приймальну апаратуру.

Під передавальною апаратурою розуміють пристрої, які знаходяться між джерелом повідомлення та середовищем розповсюдження радіохвиль.

Передавальні пристрої складаються з: передавальної частини кінцевої апаратури, передавача, фідерно-антенної системи.

Передавальна частини кінцевої апаратури перетворює повідомлення в первинний електричний НЧ сигнал. Передавач виконує наступні основні функції: перетворення первинного електричного НЧ сигналу в високочастотний (ВЧ) сигнал (модуляція, маніпуляція); формування частотного діапазону; за рахунок місцевих джерел живлення надає ВЧ сигналу задану потужність. Фідерно-антенна система здійснює ефективне випромінювання сформованого ВЧ сигналу в середовище.

Під приймальною апаратурою розуміють пристрої, які знаходяться між середовищем розповсюдження радіохвиль та прийомним кінцевим елементом каналу радіозв’язку.

Приймальні пристрої складаються з: антенно-фідерної системи, приймача, приймальної частини кінцевої апаратури. Антенно-фідерна система здійснює ефективний прийом ВЧ сигналу з середовища та подачу його до приймача.

Лінії радіозв’язку – сукупність технічних засобів, середовища розповсюдження, що створює канал зв'язку, основна частина якого є РАДІОКАНАЛ (канал радіозв'язку). Лінії радіозв’язку є елементом системи воєнного зв’язку. Тому лінію радіозв’язку планують, розгортають, забезпечують її бойове функціонування, згортають, тобто організують радіозв’язок на період бойових дій, або на інший період. Радіозв’язок забезпечує передачу повідомлення від джерела до одержувача. Джерело та одержувач повідомлення, апаратура, яка забезпечує передачу і прийом повідомлення, а також середовище, в якому розповсюджуються радіохвилі складають тракт радіозв’язку.

Канал радіозв’язку починається з елемента на вхід якого подається первинний сигнал, а закінчується елементом, з виходу якого знімається первинний електричний сигнал, перевтілення якого в повідомлення здійснюється за межами каналу. Система радіозв’язку називається багатоканальною, якщо до неї належить кілька одночасно діючих каналів, по яким передаються сигнали, відображаючі різні або однакові повідомлення. Канал радіозв’язку, маючи в собі середовище розповсюдження радіохвиль, істотно відрізняється від інших каналів зв’язку – проводових, радіорелейних, космічних, тропосферних і т.п.

Особливості каналу радіозв’язку:

1. Канал радіозв’язку може мати дуже велике загасання.

2. До приймальної апаратури висуваються такі основні вимоги: високий коефіцієнт підсилення, висока вибірковість, висока чутливість.

3. Загасання каналу радіозв’язку виявляється змінним в широких межах.

4. Змінне загасання каналу, зокрема, виключає можливість створення дуплексних систем зв’язку, подібних проводових систем з двопроводовим виходом, якщо інформативним параметром ВЧ коливання є амплітуда.

5. Великі коливання загасання каналу також відбуваються при веденні зв’язку між рухомими об’єктами в ультракороткохвильовому (УКХ) діапазоні частот, розповсюдження яких залежить від характеру земної поверхні, яка в даному випадку швидко змінюється. Особливо несприятливі стають умови ведення зв’язку, коли на шляху зустрічаються об’єкти відображаючі радіохвилі, при цьому має місце прийому кількох інтерферуючих між собою променів, що спричиняє періодичне завмирання сигналу. Найбільш важкі умови ведення зв’язку в цьому розумінні – в гористій місцевості, в містах та крупних населених пунктах.

6. Загасання каналу радіозв’язку є непостійним по причині непостійності параметрів земної атмосфери (іоносфери), особливо при веденні зв’язку в короткохвильовому (КХ) діапазоні (вплив часу доби, періоду року, періодів активності Сонця). В цьому випадку також виникають часті та швидкі завмирання прийомного сигналу, викликані інтерференцією променів, що прийшли в місце прийому різними шляхами. Завмирання бувають загальними, коли вони охоплюють в різному обсязі усі складові спектра приймального сигналу та селективними, коли через дисперсію атмосфери складові спектра змінюються по різному. Тобто, найбільш швидкі та в той же час селективні завмирання можуть викликати істотні деформації прийомного сигналу, що приводить до зниження достовірності прийомної інформації. В діапазоні УКХ, при веденні радіозв’язку, зміни параметрів іоносфери істотного значення на мають.

7. Канал радіозв’язку, обмежений тільки середовищем розповсюдження (атмосферою), є фізичнозагальним для усіх діючих засобів радіозв’язку, радіомовлення, радіонавігації та інш. Можливість одночасної передачі великої кількості повідомлень по радіо заключається в частотній різниці сигналів, а саме в різному місцезнаходженні сигналів на частотній вісі. Але якщо прийняти до уваги, що організоване використання частотного діапазону, особливо КХ, для якого відстань розповсюдження радіохвиль практично необмежена, дуже ускладнено, а необхідність ведення радіозв’язку в деяких ділянках діапазону перебільшує їх фізичну ємність, – то легко зробити висновок про можливість або навіть неминучість виникнення взаємних перешкод при передачі повідомлень, що тягне за собою втрату деякої частини інформації. передача сигналів супроводжується бічними випромінюваннями, що породжують кілька смуг частотного діапазону, а при прийомі виникають перешкоди в області частот, набагато вище частоти приймального сигналу.

8. До основних джерел перешкод відносять:

− природні процеси (грозові розряди, Сонячні та зіркові випромінювання);

− промислові або побутові перешкоди (електротранспорт, електричні побутові прилади, електродвигуни, електрозварювальні апарати, медичне високочастотне устаткування, світлові побутові реклами тощо);

− штучні або навмисні перешкоди – спеціально призначені для зриву передачі повідомлення (підрозділи радіоелектронної боротьби РЕБ), перешкоди природного та промислового походження (є широкополосними перешкодами, які охоплюють практично весь діапазон або значну його частину).

9.Радіоканал сам вносить викривлення в передаваємий сигнал за рахунок обмеження спектру його частот. До обмеження широкого спектру частот сигналу, маючого кінцеву тривалість, вдаються в усій апаратурі зв’язку, оскільки основна енергія сигналів зосереджена у відносно вузькій смузі (несучій), однак в системах радіозв’язку необхідність максимального обмеження спектру обумовлюється недостатньою ємністю частотного діапазону та прагненням зменшити вірогідність попадання сторонніх перешкод в смугу пропускання каналу.