2. Дослідження ринку баштанних

Актуальність дослідження ринку баштанної продукції та вивчення потенційних покупців є важливим фактором у поліпшенні роботи виробників на етапі розвитку конкурентного середовища на аграрному ринку. Теорія і практика розвитку маркетингу в Україні набуває особливого значення в АПК, де найвідчутніша економічна криза, найбільше загострилися соціальні проблеми. Необхідність у систематичних, глибоких маркетингових дослідженнях ринку зумовлена тим, що в нових умовах товаровироб¬ники стають активними учасниками ринку і потребують достовірної повної інформації про нього.

Спад виробництва та зниження економічного потенціалу України в 90-х роках негативно вплинули на якість і конкурентоспроможність вітчизняних товарів. Нині ринок баштанних культур значною мірою формується стихійно. Про це свідчить приклад минулих років, коли виробництво баштанної продукції, особливо кавунів, узгоджувалося    з    концепцією    товарної   орієнтації,    тобто    концепцією    виробника. Щоправда, в умовах нинішньої ситуації треба брати до уваги й незначну купівельну Спроможність населення. Ринок баштанних культур, майже позбавлений коливань кон'юнктури, зростає особливо швидко на півдні України. Успіх цієї галузі рослинництва ґрунтується на ткальних споживних властивостях продукції. Тож виробництво баштанних культур пишається однією з галузей, яка все ще утримує економіку значної кількості сільгосппідприємств у задовільному стані. Для баштанництва, як найбільш товарної галузі настав час, коли слід засвоїти сучаснішу концепцію маркетингу, зорієнтовану на ринок покупця". Метою дослідження споживчого ринку баштанних культур стало визначення умов, за яких забезпечується найбільш повне задоволення потреб споживачів у цій сільськогосподарській продукції і створюються умови для ефективної її реалізації. Відповідно до цього завдання нами проводилися маркетингові дослідження на 13 orrrово-роздрібних ринках у населених пунктах Білозерського, Голопристанського, Каховського, Цюрупинського районів Херсонської області, у процесі яких одержані певні результати, що заслуговують на увагу.

На території Херсонської області поширена досить проста з позицій організаціям технічного рівня форма торгівлі сільськогосподарською продукцією на продовольчі ринках населених пунктів. Продавцями тут переважно виступають безпосередньо виробники продукції (кооперативні, фермерські, приватні господарства тощо), пропонуючи масовому покупцеві широкий її асортимент за договірними цінами. На таких ринках співвідношення попиту і пропозиції відіграє головну роль у ціноутворенні. Правила і порядок торгівлі на таких продовольчих ринках встановлюють місцеві органи державної влади з урахуванням місцевих вимог, особливостей, традицій н селения та дотриманням вимог екологічної безпеки. Загальний обсяг вибірки становив 650 респондентів. За результатами опитувань встановлено, що 81% їх споживає баштанну продукцію у свіжому вигляді. Для 40% опитуваних плодоовочева продукція в свіжому вигляді — це постійна складова раціону харчування, для 60% — "третя страва" у споживанні.

У споживанні баштанних культур найбільшим попитом користувалися дині та кавуни. Причому улюблені херсонцями та найбільш поширені в недавньому минулому сорти кавунів "Мелітопольський 60" і "Туман" практично зникли з ринків півдня України. Це пов'язано з виведенням нових сортів кавунів, краще пристосованих до кліматичних умов регіону. Дані табл. 1 наочно демонструють розподілення уподобань споживачів щодо вибору сортів. Так, сортам "Кримсон Світ" і "Княжич" віддає перевагу загалом 57,5% покупців. Меншим попитом користуються гарбузи, що пояс¬нюється, на нашу думку, необізнаністю населення з харчовими та лікувальними влас¬тивостями даної культури. Основним місцем купівлі баштанної продукції 92% респондентів визнали міський колгоспний ринок лише 8% - заклади роздрібної торгівлі. Споживачі, які віддають перевагу ринкам, вважають, що на них найбільший асор¬тимент баштанних (35%), найнижчий рівень цін, можливий торг із продавцем (28%). зручне місце розташування ринку (15%), продукція, що пропонується на ринку. Результати досліджень свідчать, що більшість споживачів слабо орієнтується в сортах баштанної продукції, вони впізнають тільки давно відомі сорти, які кардинально різняться за своїми зовнішніми та смаковими властивостями. Інші сорти можуть бути або неправильно названі продавцями або сплутані за зовнішніми ознаками з більш відомими. Сутність і значущість сорту в здісненні покупки баштанних споживачі оцінили таким чином: для 5% - сорт відіграє значну роль, 30% - купують тільки відомі сорти, для 50% сорт - незначний критерій, 11% споживачів експериментують при купівлі того чи іншого сорту. Найбільш сприятливим днем для купівлі баштанної продукції респонденти визнали будні дні (77%), коли продавці значно знижують ціну. У вихідні дні купівлю баштанних здійснюють 23% респондентів. При цьому в суботу купують товар 11% споживачів, у неділю - 9%, 3% респондентів однаково оцінюють суботу та неділю за ознакою сприятливості в купівлі; 52% споживачів роблять свою першу покупку баштанних у серпні, тому що вважають продукцію цього місяця якіснішою, знижується ймовірність захворювання шлунково-кишкового тракту; 18% споживачів готові придбати продук¬цію баштанних вже у липні, тому що це перші продукти споживання поточного року; 30% споживачів вперше купують баштанні у вересні, тому що ціни на продукцію знач¬но нижчі й продукція якісніша ніж та, що надходить на ринок раніше. З усієї кількості опитаних респондентів 64% вважають ціни минулого року на баштанну продукцію доступнішими, ніж у позаминулому році. Період найбільшого попиту на овочеву та баштанну продукцію спостерігається в першу декаду серпня. Найменший попит на ринку неодноразово був помічений у пе¬ршу декаду жовтня, стабільний - у другій-третІй декадах серпня. Середній розмір разової закупівлі баштанної й овочевої продукції становить від Ідо 5 т, її скуповують 23% торговців, від 5 до 10 т - 26%, від 10 до 20 т - 40%, понад 20 т - лише 10%. Товаровиробники овочевої і баштанної продукції здійснюють реалізацію на місці ії вирощування та частково вивозять самостійно. Збут продукції здійснюється як на обладнаних майданчиках (близько 70%), так і на невпорядкованих ринках, як правило, біля транспортних шляхів. Продукція реалізується на багатьох ринках України. Основні ринки збуту: Київська, Дніпропетровська, Житомирська, Хмельницька, Харківська, Рівненська, Вінницька, Кіровоградська, І Черкаська, Полтавська, Івано-Франківська області. Виробники зазвичай використовують три форми збуту: оптова торгівля, роздрібна торгівля, бартерний обмін. У поточному році простежується тенденція до зниження обсягів бартерного обміну в процесі реалізації. Домінуючим каналом просування плодоовочевої продукції оптово-роздрібні торгівці визначають реалізацію безпосередньо споживачеві на ринку - 65%, роздрібним торгівцям - 35%. Витрати на транспортування плодоовочевої продукції становлять 7%. Реалізацій витрати (ринковий збір, послуги та ін.) - 6%, витрати на харчування та проживання під час торгівлі - 3-4% у структурі витрат на реалізацію продукції. При реалізації плодоовочевої продукції 86% респондентів роблять знижку споживачеві, розмір коливається від 0,05- 0,15 грн./кг. При цьому 14% продавців взагалі не роблять знижку. Основними чинниками, що впливають на швидкість реалізації продукції, є розмір партії товару, ціна закупівлі, реалізаційна ціна, асортимент, конкуренція на ринку конкурентоспроможність продукції, термін зберігання. Опитувані продавці зaзначають, що реалізація плодоовочевої продукції не завжди прибуткова. Так, 69% продавців мали випадки збиткової торгівлі. Основними причинами збитку вони відмічають високі закупівельні ціни - 48%, псування продукції - 19%, низький попит 23%, високий рівень витрат на реалізацію - 5%. Ціну пропозиції при реалізації плодоовочевої продукції торгівці  встановлюють за  наступними  критеріями:  якість продукції - 32%, ціни конкурентів - 30%, накладні витрати - 12%, обсяг партії - 6%, строк реалізації - 4%. Перспективи розвитку ринку баштанної продукції можна прогнозувати при підвищенні рівня платоспроможності населення, що у свою чергу можливе лише за умов стабілізації економіки. Виробничий та економічний потенціал виробників продукції баштанництва, їх багатий досвід і традиції, клімат Таврії надають впевненості в тому, що ця галузь АПК може виступити джерелом грошових надходжень, своєрідним локомотивом для інших галузей, які потребують більших витрат та вразливішими з погляду на коливання ринкової кон'юнктури та природні умови.