3. Канали реалізації та збут гарбузів та насіння

ДП "ДАФ ім. Солодухіна" спеціалізується в галузі виробництва плодів (абрикоси, персики, черешня, яблука); винограду (технічні та столові сорти); овочів (томати); зернових культур (пшениця).

Саме схожість товарної продукції, що вже існує у господарстві полегшить реалізацію гарбуза.

Кожний з цих сегментів у ринку характеризується своїми особливостями. Робота в такому діапазоні дозволяє підприємству хеджувати ризики втрати частини врожаю, у залежності від погодних умов. Треба відзначити, що така структура виробництва склалася в господарстві не стихійно, а на основі маркетингових досліджень ринку.

Але збільшення виробництва продукції змушує приділяти увагу і ризику попиту на сировину для подальшої її переробки. Мережею збуту в цьому сегменті є великі промислові підприємства.

Основними покупцями можуть виступати постійні партнери фірми - ЗАТ «Агроекопродукт», TOB "Сандора", TOB «Гора Україна». Ця частина ринку також характеризується високою позитивною динамікою, тому що ринок концентратів та соків щорічно росте мінімум на 30 відсотків. Тому всі ці підприємства зацікавлені в співробітництві.

Слід відзначити, що договори на поставку з TOB "Сандора" є передплатними, що характеризує відносини фірм як довгострокові з високим ступенем довіри.

В майбутньому в ДП "ДАФ ім. Солодухіна" планується подальший розвиток цих напрямів, так як вони є найбільш перспективними та передбачуваними. Треба відзначити, що маркетингова стратегія підприємства базується на досягненні найбільшої прибутковості. Це підтверджується досягнутими результатами.

В результаті запропонованого проекту буде створена комплексна високорентабельна структура з повним циклом послуг по вирощуванню гарбуза на насіння для отримання високоякісного масла.

За данними маркетингових досліджень відомо, що у світі росте попит на масло, виготовлене з насіння баштанних культур (кавун, диня, гарбуз).

Основним виробником гарбузового масла в Європі вважається Австрія. За останні 2 року об'єми продажів так званого "зеленого золота Штирии" (провінція Австрії) зросли на 30%.

Виробництво масла з насіння гарбуза складає 1,5 млн. літрів. Приблизно 20% виробленого масла експортується в Німеччину. Перспективними цільовими ринками такого масла є США і Японія.

Орієнтовні площі посіву під гарбуз для виробництва масла складають 15,5 тис. га, з очікуваним щорічним збільшенням до 10-15%. Зростання попиту на масло з насіння баштанних культур обумовлене великою цілющою силою. Це пояснюється вмістом в ньому цілого комплексу біологічно активних речовин, відсутністю холестерину, вмістом ситостерину, відповідального в організмі людини за профілактику раку. Взагалі в маслі міститься 53 мікро- і макроелементів. З них заліза - 13-15 міліграм, магнію - 3-4 міліграми, цинку - 8-10 міліграм, селени - 5-6 міліграм. Комплекс вітамінів складається з вітамінів групи А, Е і F.

Загальновідомо, що Херсонщина в Україні і за її межами славиться як регіон, де вирощують кращу продукцію баштанних культур. Саме Херсонщина є унікальною частиною Європи, де сконцентровані найбільш сприятливі грунтово-кліматичні умови для вирощування біологічно-повноцінного урожаю культур з сімейства гарбузових. Сьогодні на території Херсонської області площі, зайняті під посіви гарбуза для виробництва товарного насіння, щорічно складають 10-12 тис. га. Але отриманий урожай на рівні 3 тис. тонн насіння реалізовується за межі області в якості сировини для країн Європи і Азії.

Впровадження проекту по виробництву насіння баштанних культур дозволить отримати більше експортної продукції. Оптові продовольчі ринки створюються і діють у містах та промислових центрах. На оптових продовольчих ринках реалізується переважно плодоовочева продукція, картопля, а також баштанні культури характеризуючи таку форму торгівлі слід відмітити, що здебільшого – це примітивно обладнанні місця тимчасової, сезонної торгівлі де часто відсутня розфасовка відсортованої за якістю продукції. Такі ринки приваблюють тим, що закупівля продукції відбувається постійно (під час сезону), в погодженому обсязі, асортименті, за попередньо визначеними цінами, тобто посилюється надійність збуту. До числа переваг оптово-продовольчого ринку, слід віднести оперативність здійснення процесу “купівлі-продажу”, швидкість та простоту розрахунків. Продавцями тут переважно виступають безпосередньо виробники продукції (населення, фермери), пропонуючи масовому покупцеві широкий асортимент (по тому чи іншому сорту) своєї продукції за договірними цінами. На таких ринках попит-пропозиція відіграють регулюючу роль щодо ціноутворення. По закінчені сезону, коли продукції надходить на ринок все менше, ціна має постійну тенденцію до зростання. Таким чином, економічна сутність товарно-грошових відносин в ринкових умовах полягає в тому, що ціна формується як результат дії постійно рухомої системи “попит-пропозиція”. Збутом баштанної продукції повинні займатися фірми-посередники: торгово-закупівельні кооперативи, оптово-роздрібні комбінати зі своєю інфраструктурою. Останнім часом стихійно з'являються приватні або кооперативні посередники, які невеликим оптом (3–5 т) скуповують баштанну продукцію і реалізують її на ринках міст Херсонської області. Оптова ціна на 20-30 % нижча за роздрібну. За сезон, такі індивідуальні посередники реалізують приблизно 40-50 тонн баштанної продукції кожний, мають прибуток в сумі 4-5 тис. грн. З кожним роком збільшується частка загального об’єму реалізації продукції баштанництва, що реалізується через цей невпорядкований та неконтрольований канал збуту. Для виробників він є одним з найбільш привабливих. Продукція відвантажується оперативно, прямо з поля, розрахунки здійснюються за готівку. Між цими, як назвали б раніше, перекупниками та фермерами зав’язуються постійні відносини, інколи навіть оптовики кредитують виробників під майбутній врожай. Останні намагаються догодити їм, відбираючи найкращу продукцію та готуючи до обумовленого терміну партії продукції. Основні споживачі на ринку баштанних культур це населення,  переробні підприємства, які використовують цю продукцію для споживання у свіжому вигляді, виготовлення напоїв, для постачання лікувальним і дитячим закладам та іншим організаціям. Так, приватні сільськогосподарські підприємства, кооперативи та фермери на початку сезону реалізації баштанних продовольчих культур використовують роздрібну форму збуту, що пов’язано зі значним попитом на неї та недостатністю пропозиції. Господарства очікують одержати в цей період максимум прибутку та ціну на яку може розраховувати виробник. Поступово, при перенасичені ринку господарства використовують оптову форму збуту. В цей період в значній мірі користуються і бартерним обміном.Селяни – одноосібники використовують роздрібну форму збуту, що відповідає 80% реалізованої продукції і лише 20% реалізують оптом, бартерним обміном майже не користуються. Як бачимо, найбільш адекватною ринковим економічним процесом є ціна, побудована за концепцією “ціна виробника”. Остання базується на застосуванні показника норми прибутку для об’єктивної оцінки ефективності використання задіяного у виробництві власного та залученого капіталу. За даними  маркетингових досліджень інституту південного овочівництва і баштанництва об’єм реалізованої продукції одного виробника складає від 70 до 1300 тонн за сезон. При виборі ціни виробник, в основному, слідує за конкурентами (60 % виробників) або орієнтуються на ціни, при яких можна повернути витрати на вирощування і реалізацію баштанної продукції і отримати прибуток 30-40% рентабельності.

Виробнича програма ДП «ДАФ ім.. Солодухіна» по отриманню насіння з гарбуза Таблиця 13

Продукція	Валовий збір, т	Вихід насіння, %	Кількість насіння, т	Вміст масла, %	Кількість отриманого масла, л
Гарбуз	2400	1	24	30	7200

Але ДП «ДАФ ім.. Солодухіна» на даному етапі пропонується лише вирощування і реалізація продукції без переробки.

Цінова політика для визначення будуватиметься на визначенні цін в діапазоні средньорівневих, орієнтованих на використання індивідуальних підходів до кожної категорії клієнтів; на впровадженні системи знижок залежно від часу і форми оплати з урахуванням структури і динаміки попиту.

. Враховуючи особливості вживання гарбуза у харчування людей та використанні його як кормової культури підприємство повинне провести реалізацію побічної продукції, тобто з 2400 т за вирахуванням ваги насіння та відходів залишиться 85% валового збору гарбуза – 2040т.

За попередніми домовленостями з переробними підприємствами реалізація плодів гарбуза у розмірі 2000т відбудеться на виготовлення консервації у вигляді соків та пюре.

Залишки у розмірі 40т будуть реалізовані населенню навколишніх населених пунктів для годівлі тварин, що теж принесе додаткові кошти фірмі.

З даних таблиці 14 бачимо, що найрентабельніший вид продукції – це овочі, який складає 3,2%. Найнижчий рівень рентабельності ми бачимо у баштанних: це -34,9%.

Результати від реалізації продукції

Таблиця 14

Галузі та види продукції	Виручка (дохід) від реалізації продукції, тис. грн				Повна собівартість, тис. грн			Прибуток (збиток), тис. грн			Рівень рентабельності, %
	2008 р.	2009р.	2010р.	2008 р.		2009р.	2010 р.	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2008 р.	2009 р.	2010р.
Зернові і бобові – всього	176	3482	2332	364		3173	2006	-188	309	328	-0,5	-0,1	-16,4
Баштанні (гарбузи)	7776	3732	6815	12404		5318	10473	-4628	-1586	-3658	-0,4	-0,3	-34,9
Овочі	3487	3621	5447	4648		4707	5282	-116	-1086	169	-0,03	-0,2	3,2
Плоди та ягоди	9017	959	10994	11687		1375	13533	-2670	-416	-2539	-0,2	-0,3	-18,8
Усього по підприємству	20456	11794	25588	29103		14573	31294	-8647	-2779	-5706	-0,3	-0,2	-18,2

Визначення беззбиткового обсягу виробництва Таблиця 15

Показники	Умовні позначення	Вид продукції
		зернові	цукрові буряки
1. Кількість виробленої продукції, ц	К	19290	32219
2. Виробничі витрати, грн	Ва	1156
в т.ч.: а) постійні	Вп	325,9
б) змінні	Вз	830,1
3. Питома вага постійних витрат, %	ПВп	28,2	26,2
4. Виробнича собівартість 1 ц продукції, грн	Св	59,9
5. Постійні витрати у розрахунку на 1 ц продукції, грн	Пв	16,9
6. Ціна реалізації 1 ц продукції, грн	Ц	121,4
7. Повна собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн	Сп	104,4
8. Змінні витрати у повній собівартості одиниці продукції, грн	Зн	87,5
9. Маржинальний дохід від одиниці продукції, грн	МД	33,9
10. Беззбитковий обсяг виробництва продукції, грн	Об	9,6
11. Виручка при беззбитковому обсязі виробництва, грн	Нб	1165,4
12. Виручка від реалізації продукції по факту, грн	Вф	2332
13. Зона економічної безпеки, %	Зб	50,3

Точкабеззбиткового виробництва у зерових складає 9,6. При цьому виручка при беззбитковому виробництві складає 1165,4 грн. Зона економічної безпеки дозволяє визначити, наскільки підприємство може знизити обсяг продажу,не зазнавши при цьому збитків. Чим вищий цей показник, тим безпечнішою вважається ситуація. Зона економічної безпеки зернових складає 50,3,що є нормальним показником.

.РОЗДІЛ ІІІ