- •Методика поділу земельних ділянок лісового фонду на класи пожежної небезпеки при протипожежному впорядкуванні із застосуванням гіс
- •1 Основні положення поділу земельних ділянок лісового фонду на класи пожежної небезпеки
- •1) Виконання просторових запитів;
- •2) Визначення класу пожежної небезпеки.
- •2 Виконання просторових запитів
- •3 Топологічні й метричні співвідношення між об’єктами векторної лісової карти
- •4 Найважливіші просторові запити для аналізу пожежонебезпеки в лісовому господарстві
- •5 Визначення класу пожежної небезпеки
- •Перелік посилань
5 Визначення класу пожежної небезпеки
Призначення задачі
Задача призначена для надання інформаційної підтримки протипожежного впорядкування підприємств лісового господарства. В основі задачі полягає визначення та картографічне відображення класів пожежної небезпеки.
Періодичність вирішення задачі
Повторне вирішення задачі виконується у таких випадках:
- при повторному лісовпорядкуванні;
- щорічно під час безперервного лісовпорядкування.
Зв’язок з іншими задачами
У ході вирішення цієї задачі відбувається поновлення даних по визначенню та розподілу лісових земель за класами пожежної небезпеки для окремого підприємства. Саме ці дані є вхідними для задачі планування лісогосподарських заходів, в тому числі і протипожежного призначення.
Розподіл дій між користувачем та технічними засобами.
Користувач виконує:
- вибір лісогосподарського підприємства;
- вибір елементів картографічного відображення;
- вибір рівня генералізації (виділ або квартал).
Програма виконує:
- розподіл площі обраного лісогосподарського підприємства за класами пожежної небезпеки;
- генерацію картографічного зображення виділів або кварталів;
- генералізацію картографічних елементів в залежності від масштабу на рівні відображення (квартал або виділ);
- формування текстових документів та карт;
- друк текстових та картографічних документів.
Вихідні дані
По кожному підприємству лісового господарства можна одержати:
1) Розподіл площі підприємства за класами пожежної небезпеки та середньозважений коефіцієнт пожежної небезпеки за формою, яку представлено у таблиці 1.
2) Картографічне відображення виділів або кварталів за класами пожежної небезпеки. Висока ступінь пожежної небезпеки зображується червоним кольором, вища середньої - помаранчевим, середня - зеленим, нижча середньої – жовтим, низька – блакитним. До друку будуть виводитись карти у масштабах 1:25000 (для виділів) і 1:100000 (для кварталів). Крім того, по бажанню користувача можна відображати елементи топографічної основи: населені пункти, дороги, гідрографічну мережу.
Таблиця 1 – Вихідна форма розподілу площі по (назва підприємства лісового господарства) за класами пожежної небезпеки станом на _____
Розподіл площі за класами пожежної небезпеки |
||||||||||
Висока |
Вище середньої |
Середня |
Нижче середньої |
Низька |
Всього
|
|||||
Площа |
% від загал. Площі |
Площа |
% від загал. Площі |
Площа |
% від загал. Площі |
Площа |
% від загал. Площі |
Площа |
% від загал. Площі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Середньозважений клас пожежної небезпеки по підприємству |
Вхідні дані
Вхідні дані для даної задачі можна розділити на такі групи (див. рис.4):
1. Повидільна електронна база таксаційних даних, що створена після проведення ліосовпорядкування. Тобто, таксаційна характеристика виділу, до якої належить площа, категорія земель, тип умов місцезростання (поля “Площа га”, “Категорія земель” у таблиці “Виділ”), показник вологості (поле “Вологість” таблиці “Тип умов місцезростання ТУМ”), висота підросту (поле “Висота” у таблиці “Підріст”), вік елементів лісу (поле “вік” у таблиці “Елемент лісу”), склад підліску (поле “Порода” таблиці “Підлісок”)
2. Поточний рівень забруднення кварталу, який розраховується за даними визначення радіаційного забруднення і з урахуванням періодов напіврозпаду радіоактивних ізотопів.
3. Просторові атрибути виділів і кварталів: території, напис номерів та площ.
4. Об’єкти топографічної основи: дороги, гідрографічна мережа, населені пункти.
Рис. 4 – Модель даних для визначення коефіцієнту пожежної небезпеки
Опис задачі
Спочатку вираховується коефіцієнт пожежної небезпеки (КПН) для виділу. По деяких категоріях земель КПН встановлюється відразу шляхом звернення до відповідного даному виділу запису з таблиці “Категорія земель” і одержання в ній значення поля “Коефіцієнт пожежної небезпеки” КПН (див. табл. 2).
Таблиця 2 – Класи пожежної небезпеки для категорій земель
Код категорії земель |
Назва |
КПН |
Підвищення КПН для суміжних виділів |
1 |
2 |
3 |
4 |
1201 |
незімкнуті лісові культури реконструктивні |
1 |
Ні |
1202 |
незімкнуті лісові культури лісовідновлювальні |
1 |
Ні |
1204 |
незімкнуті лісові культури видові |
1 |
Ні |
1205 |
незімкнуті лісові культури декоративні |
1 |
Ні |
1206 |
незімкнуті лісові культури ландшафтні |
1 |
Ні |
1207 |
незімкнуті лісові культури – лісові смуги |
1 |
Ні |
1340 |
розсадники лісові |
4 |
Ні |
1341 |
плантації |
4 |
Ні |
1342 |
школи деревні |
4 |
Ні |
1343 |
дендрологічнi сади |
4 |
Ні |
1344 |
теплиці і оранжереї |
4 |
Ні |
1502 |
рідколісся |
4 |
Ні |
1503 |
згарища |
1 |
Ні |
1504 |
загиблі насадження |
1 |
Ні |
1507 |
лісосіки поточного року |
1 |
Ні |
1512 |
рекультивовані землі |
5 |
Ні |
2101 |
рілля |
5 |
Ні |
2102 |
сіножаті |
4 |
Ні |
2103 |
пасовища, вигони |
4 |
Ні |
2105 |
ділянки субальпійських луків |
4 |
Ні |
2108 |
озера |
5 |
Ні |
2109 |
ріки |
5 |
Ні |
2110 |
струмки |
5 |
Ні |
2111 |
ставки |
5 |
Ні |
2112 |
водосховища |
5 |
Ні |
2113 |
стариці |
5 |
Ні |
2114 |
море |
5 |
Ні |
2115 |
лиман |
5 |
Ні |
2120 |
сади |
4 |
Ні |
2121 |
виноградники |
4 |
Ні |
2122 |
шовковичники |
4 |
Ні |
2123 |
ягідники |
4 |
Ні |
Продовження табл. 2
2301 |
залізниці нормальної колії |
5 |
Так 1 |
2302 |
залізниці вузької колії |
5 |
Так 1 |
2303 |
автомобільні дороги з штучним покриттям |
5 |
Так 2 |
2304 |
лежневі дороги |
5 |
Ні |
2305 |
грунтові дороги |
5 |
Ні |
2306 |
зимники |
5 |
Ні |
2307 |
доріжки |
5 |
Ні |
2308 |
стежки |
5 |
Ні |
2309 |
прогони для худоби |
5 |
Ні |
2310 |
просіки квартальні |
5 |
Ні |
2311 |
технологічні коридори, волоки |
5 |
Ні |
2312 |
візири |
5 |
Ні |
2313 |
окружні межі |
5 |
Ні |
2314 |
канави |
5 |
Ні |
2315 |
канали |
5 |
Ні |
2316 |
меліоративні канави |
5 |
Ні |
2318 |
колекторна мережа |
5 |
Ні |
2401 |
будівлі господарські і адміністративні |
5 |
Так 3 |
2402 |
кордони лісові |
5 |
Так 3 |
2403 |
садиби приватні |
5 |
Так 3 |
2404 |
склади лісові |
5 |
Так 3 |
2405 |
пасіки стаціонарні |
5 |
Так 3 |
2406 |
станціі метеорологічні |
5 |
Так 3 |
2407 |
майданчики для приземлення вертольотів |
5 |
Так 3 |
2408 |
дамби |
5 |
Ні |
2412 |
ремізи, біополяни, майданчики для підгодівлі |
4 |
Ні |
2413 |
кормові поля |
4 |
Ні |
2414 |
лінії електромережі |
5 |
Ні |
2415 |
газопроводи |
5 |
Ні |
2416 |
нафтопроводи |
5 |
Ні |
2417 |
водопроводи |
5 |
Ні |
2418 |
лінії зв’язку |
5 |
Ні |
2419 |
протипожежні розриви |
5 |
Ні |
2420 |
декоративні галявини |
4 |
Ні |
2421 |
місця відпочинку |
4 |
Ні |
2422 |
пляжі |
5 |
Ні |
2423 |
стоянки транспорту |
5 |
Ні |
2424 |
кар’єри |
5 |
Ні |
2425 |
кладовища |
5 |
Ні |
2426 |
торфорозробки |
5 |
Так 3 |
2501 |
яри |
5 |
Ні |
Продовження табл. 2
2502 |
балки |
5 |
Ні |
2503 |
круті схили |
5 |
Ні |
2504 |
скельові оголення |
5 |
Ні |
2505 |
кам’янисті розсипи |
5 |
Ні |
2506 |
піски |
5 |
Ні |
2507 |
болота |
5 |
Ні |
2509 |
плавні |
5 |
Ні |
2510 |
солоді |
5 |
Ні |
2511 |
солонці |
5 |
Ні |
2512 |
гольці |
5 |
Ні |
2513 |
яйли |
4 |
Ні |
2514 |
інші нелісопридатні землі |
5 |
Ні |
2517 |
відвали гірських порід |
5 |
Ні |
2518 |
карстові утворення |
5 |
Ні |
2519 |
плавні очеретяні |
5 |
Так |
2520 |
зсуви |
5 |
Ні |
|
|
|
|
1 - якщо залізниця розташована на відстані 50 метрів і менше від ділянок лісового фонду, крім вод
2 - якщо автомобільна дорога прилягає до ділянки лісового фонду, крім вод
3 - якщо лісове підприємство розташоване на відстані 50 метрів і менше від ділянок лісового фонду, крім вод, та використовує відкритий вогонь.
Особливим чином визначається КПН на виділах з категоріями земель “Зруби”. Якщо зруби з-під хвойних порід, КПН встановлюється на рівні 1. Якщо зруби з-під листяних порід, слід встановити переважаючу породу сусідніх виділів. Якщо сусідніми до цих виділів будуть виділи з переважаючими породами хвойного господарства, то КПН встановлюється на рівні 1, а якщо листяного, то 4.
Також особливим чином визначаються КПН на виділах з категоріями земель “галявини” та “пустирі”. Якщо сусідніми до цих виділів будуть виділи з переважаючими породами хвойного господарства, то КПН встановлюється на рівні 1, а якщо листяного – то 4. Сусідство встановлюється за допомогою виконання просторового запиту.
Якщо значення поля КПН не встановлене, слід перевірити рівень радіаційного забруднення лісових насаджень та зробити більш детальний аналіз таксаційних показників.
Якщо радіаційне забруднення кварталу, до якого належить даний виділ лісових насаджень, перевіщує 15 Кі/кв.км, то КПН встановлюється в 1.
Далі визначаємо, до якого господарства відноситься переважаюча деревна порода (хвойне чи листяне). КПН буде високий (1), якщо вона відноситься до хвойного господарства та його вік менше або дорівнює 40 рокам. З таблиці “Тип умов місцезростання” моделі бази даних визначається вологість типу умов місцезростання виділу. Для хвойних віком старше 40 років та листяних насаджень в залежності від індексу вологості типу лісорослинних умов базовий КПН визначається за даними таблиці 3, який підвищується в залежності від місця розташування та інших чинників впливу.
Таблиця 3 - Визначення коефіцієнту пожежної небезпеки
Вологість/ господарство |
Дуже сухий (0) |
Сухий (1) |
Свіжий (2) |
Вологий (3) |
Сирий (4) |
Мокрий (5) |
Хвойне |
1 |
1 |
2 |
3 |
3 |
4 |
Листяне |
2 |
2 |
3 |
4 |
4 |
5 |
Далі перевіряється наявність додаткових умов, які підвищують КПН на одиницю. До таких умов відносяться:
1) Для хвойних насаджень:
- захаращеність у виділі більше або дорівнює 10 м3/га (значення поля “захаращеність” у таблиці “Виділ”);
- наявність серед підросту даного виділу хвойних порід з висотою яка більше або дорівнює 2м (поле “висота” таблиці “Підріст”);
- наявність підліску хвойних порід (ялівці чагарникові та інши чагарники), поле “Порода” таблиці “Підлісок”.
2) Для ділянок лісового фонду, крім вод:
- якщо прилягають до доріг загального користування;
- наявність в даному виділі, який відноситься земельної ділянки лісового фонду, в буферній зоні шириною 50 м залізниці або потенційних джерел пожежної небезпеки. Такими потенційними джерелами виступають території виділів деяких категорій земель. (табл. 2, графа 4).
Осьові лінії залізниць та автомобільних доріг беруться з топографічної основи, або з лісовпорядних планшетів. Визначення виділів, у яких підвищується КПН, відбувається шляхом виконання просторових запитів, а саме з виконанням предикатів сусідства, належності та примикання.
3) Для насаджень з рівнем радіаційного забруднення від 1 до 14 Кі/кв.км незалежно від породного складу, віку і ТУМ.
Значення радіаційного забруднення одержуємо з поля “ЩПЗ Кі/кв.км” таблиці “Квартал”. Тут мається на увазі щільність поверхневого забруднення по всіх радіоактивних ізотопах. Якщо радіаційне забруднення кварталу, до якого належить даний виділ, більше 1 Кі/кв.км і менше 15 Кі/кв.км, то КПН, встановлюється на клас вище.
Одержане значення КПН встановлюється у поле “ КПН ” запису даного виділу таблиці “Виділ”.
Алгоритм вирішення задачі проілюстровано на рис. 5.
Рис. 5 - Алгоритм визначення коефіцієнту пожежної небезпеки
Коефіцієнт пожежної небезпеки для кварталу встановлюється на основі значень відповідних полів виділів, що належать до нього. Якщо виділи з рівнем якогось певного КПН, займають більш, ніж половину площі даного кварталу, то цей КПН встановлюється для всього кварталу. В іншому випадку, вираховується середньозважений по площі КПН, з округленням його до цілих одиниць. Одержане значення КПН встановлюється у поле “ КПН ” запису даного кварталу таблиці “Квартал”.
Користувачу надається інтерфейс для вибору рівня генералізації, масштабу відображення на карті , лісогосподарського підприємства і лісництва. Після процесу вибору, задача виконує розрахунок КПН для виділів, які записуються у таблиці “Виділ”. Ці результати також з’являються на екран у формі, зображеній у таблиці 1 та у вигляді картографічного зображення. Отримані результати можна зберегти у вигляді файлу або вивести до друку.
Дана методика, за певної зміни постановки задачі, може бути трансформована для вирішення ряду лісогосподарських задач, в тому числі і для зонування території лісогосподарських та природоохоронних підприємств.