Обов’язки студента-практиканта

1. Своєчасно прибути на місце навчальної виробничої практики в промисловості.

2. Виконувати правила внутрішнього розпорядку даного підприємства.

3. Виконувати правила охорони праці і техніки безпеки.

4. Своєчасно і систематично вести щоденник, відмічати в ньому види і зміст виконуваних робіт /форма щоденника див. додаток № 2/.

5. Виконати індивідуальне навчально-виробниче завдання.

6. Закріпити на практиці отримані в університеті теоретичні і практичні знання і уміння з основних технологій деревообробного виробництва.

7. Подати керівнику практики письмовий звіт про виконану під час практики роботу з підписом керівника від підприємства, скріплену печаткою.

Основними показниками для оцінки роботи студентів на практиці є:

• якість звіту;

• результати виконання індивідуальних навчально-виробничих завдань;

• виробнича дисципліна під час проходження практики.

Обов'язки керівника практики

1. До початку практики керівник проводить з підприємствами організаційну роботу:

• укладає договір;

• складає план проходження практики;

• розподіляє студентів по підприємствах.

2. Керівник практики проводить зі студентами інструктаж про зміст і порядок проходження практики і видає відповідне завдання.

3. Керівники практики від університету і підприємства інструктують студентів з техніки безпеки, здійснюють контроль за виконанням вимог охорони праці в період проходження практики.

4. Керівники практики від університету готують і проводять настановчу і підсумкову конференцію.

5. Керівник практики перевіряє виконання індивідуального завдання, звіт за практику, оцінює і виставляє диференційований залік.

Література

Основна:

1. Коноваленко А.М. Основи столярного ремесла. – К.: Мистецтво, 1994. – 304с.

2. Крейндлін Л.Н. Столярні роботи: Підручник для учнів СПТУ /Пер. З рос. В.К. Сидоренка. – К.: Вища школа, 1993. – 263с.

3. Муравьёв Е.М., Молодцов М.П. Практикум в учебных мастерских / Под ред. Е.М. Муравьёва. – М.: Просвещение, 1987. – 239с.

4. Пивоваров Л.О. Основи обробки деревини і пластмас. – К.: Радянська школа, 1979. – 216с.

5. Рыкунин С.Н. Практикум по технологии лесопильно-деревообрабатывающего производства // Учебное пособие для лесотехнических техникумов. – М.: Лесная промышленность, 1988. – 120с.

6. Мельник П.В. та ін. Лабораторний практикум з основ технології, обладнання та організації технологічних пройцесів виготовлення швейних виробів: Навч. Посібник. – К., Ірпинь:ВТФ «Перун», 1997. – 240 с.

7. Назарова А.И., Куликова И.А., Савостицкий А.В. Тнхнология швейных изделий по индивидуальным заказам. – Учеб для вузов. – 2-е изд . испр. И доп. – М.: Легпромбытиздат, 1986. – 336 с.: ил.

8. Савчук Н.Г., Гордієнко В.П. Збірник нормативних документів на контроль якості швейних виробів. – К.: КДУТД, 2001. – 150 с.

9. Тенологія швейного виробництва. Терміни та визначення. ДСТУ 2162-93. – К.: Держстандарт України, 1994. – 23 с.

10. Тархан Л.З., Мыхлюк М.И. Организация производственного обучения в ПТУЗе. Учебно-методическое пособие. – Симферополь: Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 2003. – 208 с.

Додаткова:

1. Бобров Р.В. Беседы о лесе. – М.: Молодая гвардия, 1979. – 240с.

2. Бехта І. Англо-український словник з деревообробної промисловості. – Л.: Світ, 2005. – 352с.

3. Буглак В.И. Столяр. – Мн.: Народная асвета, 1984. – 48с.

4. Григорьев М.А. Производственное обучение для столяров: Методическое пособие для средн. проф.-техн. училищ. – М.: Высшая школа, 1979. – 223с.

5. Ивченко С.И. Книга о деревьях. – М.: Лесная промышленность, 1973. – 203с.

6. Маркуша А.М. Все цвета радуги: Для среднего школьного возраста. – Минск: Народная асвета, 1983. – 63с.

7. Рихвк Э.В. Мастерим из древесины. – М.: Просвещение, 1988. -128с.

8. Столярные работы. Новая иллюстрированная энциклопедия / Авт. – сост. В.В. Кузнецов / Ред. Н.Б. Козьмин. – М.: ООО Изд. "Апачи", Челябинск "Урал – ЛТД", 2001. – 136с.

9. Чернов І.М. Порадник сільського умільця. – К.: Урожай, 1983. – 303с.

10. Шпаковский В.О. Для тех, кто любит мастерить. – М.: Просвещение, 1990. – 191с.

11. Братчик И.М. Легкая женская одежда, 3-е изд., стереотип. – Х.: Прапор, 1993. – 288 с.: схем.

12. Головіна М.В., Михайлець В.М. Технологія крою та шиття. – К.: Техніка, 1998. – 304 с.

13. Литвинова И.Н., Шахова Я.А. Изготовление женской верхней одежды: Учебник для сред. ПТУ. – М.: Легпромбытиздат, 1991. – 304 с.

14. Борецька Є.Я. Виготовлення чоловічого верхнього одягу: Картки-завдання. Навч.посібник. – К.: Вища шк., 1995. – 231 с.: іл

15. Міщенко Т.І. Базюн Г.П. Технологія ремонту швейних виробів. – К.: Техніка, 1991. – 167 с.

Додаток 1