27. Характеристика діяльності бірж в україні.

Біржі України в XIX - на початку XX століть

В Україні біржі виникли в XIX - на початку XX століть.

На початку XIX ст. на українських землях в складі Російської імперії головними центрами товарно-грошового обігу були ярмарки. У Європі ще в XVI-XVII ст. на зміну ярмаркам прийшли біржі - організовані та контрольовані державою центри оптової торгівлі.

У 1796 році в Одесі була створена перша в Україні біржа, яка обслуговувала головним чином іноземних негоціантів і діяла на постійній основі за європейським зразком. 20 липня 1848 р. було затверджено Положення про Біржовий комітет Одеської біржі, а також Статут біржі. Одеська біржіа займаючись торгівлею сільськогосподарською сировиною та промисловими виробами переважно обслуговувала торговий капітал, орієнтований на міжнародну торгівлю. Промисловий капітал довгий час обмежувався торгівлею на ярмарках.

Після відміни 19 лютого 1861 р. кріпосного права розпочався новий етап розвитку ринкових відносин в Україні. Протягом 1856-1865 років в Україну було ввезено промислових виробів (машин і інструментів) на 7,5 млн. рублів. На цій основі розпочався бурхливий розвиток добувної та обробної промисловості. У сільському господарстві зростала врожайність зернових і технічних культур. Розвивалась кредитна система, що дало можливість підприємцям скористатись позиками для створення нових підприємств. У цих умовах виникла необхідність у постійних ринках сировини, матеріалів, продукції, цінних паперів і валюти, що сприяло розвитку бірж.

У 1869 році в Києві була відкрита біржа де відбулися перші торги сільськогосподарською сировиною та продуктами її переробки. Впродовж 1873-1893 років обсяги продажів на Київській біржі зросли з 4 524 тис. до 90 890 тис. рублів. Київська біржа стала основним центрлм оптової торгівлі цукром. На початку ХХ сторіччя через Київську біржу було продано більше половини цукру, виробленого в Україні, і не менше однієї третини цукру Російської імперії.

Біржі в Україні працювали до початку Першої світової війни. Згодом вони були закриті урядом Російської імперії під приводом боротьби з відпливом капіталу за межі імперії.[1]

[ред.]

Біржі України на початку ХХІ століття

Нині в Україні знову відроджені ринкові відносини між суб'єктами господарювання, внаслідок чого біржі отримали нове життя. Проте сучасні українські товарні, товарно-сировинні й агропромислові біржі так і не перетворилися на провідні центри ринкового обміну. Тому вони не відіграють належної ролі як у внутрішній, так і в зовнішній оптовій торгівлі.

На 1 жовтня 2010 року в Україні зареєстровано 550 бірж. Практичну діяльність здійснювали 345 бірж, серед них універсальних, товарно-сировинних і товарних — 294 біржі, нерухомості та агропромислових — по 17, фондових бірж та їх філій — 15, а також по одній валютній та спеціалізованій біржі.[2]

За результатами діяльності 9 місяців 2010 року (дані Держкомстатистики станом на 1 жовтня 2010 року [3]) першу п'ятірку за обсягом укладених угод складали такі біржі:

Українська фондова біржа це:

Перший створений в Україні біржовий ринок цінних паперів

Створена у відповідності до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" і зареєстрована постановою Кабінету Міністрів України 29 жовтня 1991 року

Акціонерне товариство приватного типу, статутний фонд якого розподілений на 2000 простих іменних акцій і становить 15 400 000,00 грн.

Відповідно до чинного законодавства України здійснює діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку на підставі Ліцензії серії АВ №581214 від 26 квітня 2011 року, виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку

Кількість філій - 3

Провідна структура приватизаційних процесів. В 1993 році виступила піонером грошової приватизації із застосуванням біржового механізму ціноутворення

Офіційне друковане видання - Інформаційний випуск "Гермес" в фінансово-економічному тижневику "УКРАЇНА BUSINESS"

Українська фондова біржа (УФБ), яка виникла в 1991 році, входить до групи бірж, що розвиваються. Вона є першою в історії незалежності України національною фондовою біржею, яка веде свій «родовід» від Київської біржі, що функціонувала з 1865 по 1914 та 1921 по 1930 рр. Організатор біржі при її створенні більш орієнтувалися на європейський досвід (зокрема, на досвід функціонування Паризької фондової біржі). Торгівля цінними паперами на ній здійснюється у двох формах: у формі аукціону «з голосу» і комп’ютерних торгів. З 1994 року на УФБ запроваджено три режими (виділення) котирування цінних паперів: два офіційних і неофіційний. У першому виділенні котируються цінні папери емітентів, які мають високий економічний потенціал, є високорентабельними із стабільним фінансовим положенням. До котирування в другогму відділенні допускаються цінні папери, емітенти яких незадовольняють вимог, що пред’являються при котирування у зазначеному режимі, однак, мають досить непогані показники у господарській і фінансовій діяльності.

Емітенти, котрі хочуть, щоб їхні цінні папери були допущені до обігу в одному з офіційних відділень, подають фондовій біржі відповідну заяву. При цьому вони зобов’язуються направляти на УФБ звіт про кожне зібрання (збори) аукціонерів; негайно інформувати УФБ про внесення змін до Статуту та про рішення щодо випущених цінних паперів; надавати УФБ будь-яку матеріально значиму інформацію; направляти на біржу інформацію про свою діяльність, яку вони збираються оприлюднювати, а також виконувати інші функції.

До котирування в третьому відділенні допускаються цінні папери емітентів, які не задовольняють вимоги, що пред’являються у двох попередніх. УФИ у цьому випадку не відповідає за якість інформації про цінні папери та емітента. Будь-яка брокерська контора чи емітент може подати заяву про допуск до котирування в третьому відділенні. При цьому також подається копія свідоцтва про державну реєстрацію емітента, копія документа про реєстрацію випуску цінних паперів та інформація про їх випуск, а також копія бухгалтерського звіту, складеного за останній звітний період.

Рішення про допуск цінних паперів до офіційного і неофіційного котирування на УФБ приймається Вищим біржовим комітетом. У першому випадку комітет здійснює перевірку поданих емітентом документів та інформацій, що міститься в них, у другому – не здійснює цієї перевірки.

Рішення про допуск цінних паперів про котирування на УФБ, а також про вилучення їх з обігу публікуються в офіційному виданні біржі. Українська фондова біржа почала свою практичну діяльність у січні 1992 року. Перші торги відбулися 6 лютого того ж року. На торги було запропоновано акції замовників УФБ (Перкомбанку, банку «Інко», а також кредитні ресурси, лізингові ресурси, депозитні вклади тощо). З того часу на УФБ торги відбувалися щотижня.

Таким чином, становлення УФБ відбулося. На разі перед цим інститутом стоїть завдання розробки нових концептуальних напрямів подальшого розвитку не лише самої біржі, а і ринку цінних паперів, взагалі, на фондовому ринку України, зокрема.