9 Билет

1. Инвестиции. Мультипликатор инвестиций.

Инвестиции – материальные и интеллектуальные ценности, вклад. в разные виды деят-ти с целью получения дохода.

Экономисты различают валовые и чисты И.. Валовые И. представляют собой расходы частных отечественных производителей на приобретение машин, оборудования. производственного инвентаря, жилищное строительство. Чистые И. представляют собой чистый прирост накопленного капитала. Валовые И. имеют источником прибыль предприятия и амортизационные отчисления в то время, как чистые формируются только за счет прибыли. Факторы увеличения ожидаемой прибыльности и спроса на И.: понижение затрат на приобретение, эксплуатацию и обслуживание оборудования, понижение налогов на предпр. дея-ть, создание новой техники и технологий, относительный дефицит осн. капитала, благоприятный прогноз эф-ти осущ.х капитальных вложений. Факторы понижения ожид прибыльности и спроса на И.: повышение затрат на приобретение, эксплуатацию и обслуживание оборудования, увеличение налогов, торможение технич. процесса, ожидание падения темпов роста пр-ва.

Мультипликатор инвестиций- числовой коэффициент, кот. выражает соотношение между приростом дохода и увеличением, кот. порождает этот прирост, объема инвестиций. Мульт = изм ЧНП реал/ изм в инвестициях Значение мульт. в том, что относительно небольшое измен-е в инвестиц. планах пред-й и планах сбережений домохоз-в может вызвать на много большее измен-е в равновесном уровне ЧНП.

Парадокс бережливости формулируется следующим образом: "Чем больше мы откладываем на черный день, тем быстрее он наступит". Если во время рецессии все начнут экономить, то совокупный спрос уменьшится, что повлечет за собой уменьшение зарплат и, как следствие, уменьшение сбережений. В простой кейнсианской модели следовало, что для экономического роста необходимо увеличивать совокупные расходы, обусловливая рост совокупного дохода с эффектом мультипликатора. Отсюда вывод: чем больше экономика сохраняет, тем беднее она становится. Таким образом, парадокс состоит в том, что пока растут сбережения конкретного человека, экономика в целом страдает. В таком виде парадокс представляется как дилемма заключенного, где сбережения выгодны для каждого человека по отдельности, но вредны для населения и экономики в целом.

2. Кейнсіанські та монетаристські рекомендації щодо грошово-кредитної політики

1 )Головним результатом функціонування грошової системи є розроблення і реалізація певної грошово-кредитної політики. Позитивний вплив цієї політики на розвиток економіки визначає ефективність самої грошової системи. Сутність грошово-кредитної політики,можно визначити зібравши всі погляди ії представників, тобто, представники одного з них трактують монетарну політику надто вузько - як урядову політику впливу на кількість грошей в обороті. Представники іншого підходу визначають її надто розширено - як один із секторів економічної політики вищих органів державної влади. Мета грошово-кредитної політики — досягнення на національному ринку рівноваги, що характ-ся повною зайнятістю та відсутністю інфляції.

Висунуте кейнсіанською теорією положення про необхідність активного втручання держави у процес економічного відтворення і необхідність проведення у зв'язку з цим гнучкої фіскальної та грошово-кредитної політики цілком логічно передбачало принципові зміни позицій економ науки з приводу ролі грошового чинника в господарс розвитку.

Особливо вагомими є положення Дж.М.Кейнса про принципи здіснення політики «дешевих грошей» та пільгового кредиту. Дж.М.Кейнс розробив концепцію регульованого ціноутворення і підконтрольної інфляції. Він зробив спробу вмотивувати не лише необхідність, але й можливість інституційного впливу держави на динаміку цін. Вiн виступив прибічником “слабкої” валюти і здіснення офіційної економічної політики «знецінення власних грошей».

Потом він відкрив свою політику «Дорогих грошей», де йдеться про відповідну гнучкість політики «регульованих грошей», її глибоку корекцію щодо розвитку економічного циклу. Зростання рівня цін і доходів збільшує попит на гроші, а підвищення дохідності акцій, облігацій та інших активів -- знижує. Функціональний зв'язок між попитом на гроші і зазначеними вище змінами, на думку монетаристів, є постійним, а сама функція -- стабільною, оскільки зміна якогось одного компонента компенсується змінами інших.

Пропозиція грошей згідно з монетаристською теорією є екзогенно заданою величиною, не пов'язаною безпосередньо з функціонуванням економіки. А тому основним результатом її зміни за умови стабільного попиту на гроші є відповідна зміна рівня цін, тобто номінального ВВП.

На підставі цього монетаристи зробили важливий висновок: для забезпечення рівноваги в економіці та уникнення сплесків інфляції необхідно забезпечувати стабільний рівень грошової пропозиції, тобто ставити темпи зростання грошової маси в залежність від темпів зростання обсягів виробництва.

3. Задача Резерв = 260 * 18% = 46.8 млн. Поз. = 260 – 46.8 = 213.2 млн.

4. Задача F = L – N = 118443 – 113024 = 5419; U = F / L * 100% = 4.6%

(пятый год по аналогии)

5. Задание APC=C/Y АРС – это выраженная в процентах доля любого общего дохода, которая идет на потребление, где С – расходы на потребление, а Y – располагаемый доход.

6. Задание Средние – 2,3,4. Большие – 1,5,6.