- •Дати означення події, випробування (експерименту), достовірної, випадкової та неможливої, сумісних, несумісних, рівноможливих подій. Навести приклади.
- •2. Сформулювати класичне визначення ймовірності події і записати відповідну формулу. Назвати основні фактори, що обмежують застосув цього визначення ймовірності. Приклади.
- •3. Сформулювати геометричне визначення ймовірності. Дати означення частоти та відносної частоти події. Сформулювати статистичне визначення ймовірності. Навести приклади.
- •4. Сформулювати теореми: а) про ймовірність суми двох подій; б) про ймовірність суми двох несумісних подій; в) про ймовірність суми декількох попарно несумісних подій. Навести приклади.
- •5. Сформулювати теореми: а) про ймов добутку двох подій; б) про ймовірність добутку двох незалежних подій; в) про ймов добутку декількох подій, незалежних у сукупності. Навести приклади
- •6. Записати формули повної ймовірності та Байєса. Пояснити зміст позначень. Навести приклади.
- •7. Навести умови схеми випробувань Бернуллі. Записати формулу Бернуллі. Навести приклади її застосування.
- •8. Сформулювати граничні теор у схемі випробувань Бернуллі: теорему Пуассона; локальну теорему Лапласа. Пояснити зміст позначень. Вказати умови можливості застосування цих теорем. Навести приклади.
- •9. Дати означення вв, двв, нвв. Навести приклади.
- •10. Дати означення функції розподілу імов та функції щільності розподілу імов неперервної випадкової величини. Вказати їх основні властивості. Навести приклади цих функцій.
- •12. Навести основні властивості математичного сподівання і дисперсії випадкових величин
- •13. Записати закони розподілу двв: біноміальний; геометричний та навести їх основні властивості. Навести приклади дискретних випадкових величин, розподілених за цими законами
- •14. Записати функцію щільності розподілу імовірн рівномірно розподіленої нвв. Записати формули для обчислення мат сподівання та дисперсії нвв. Навести приклади нвв, розподілених за цим законом.
- •17. Дати означення основних числових характеристик випадкових величин: асиметрії; ексцесу; моди; медіани. Записати формули або правила для їх обчислення для нвв. Навести приклади
- •18. Дати означення статистичної гіпотези. Назвати основні види статистичних гіпотез. Дати означення нульової та альтернативної гіпотез. Дати означення помилки першого роду, другого роду.
9. Дати означення вв, двв, нвв. Навести приклади.
Випадковою величиною називають таку величину, яка в наслідок втпробування, може прийняти лише одне числове значення, заздалегідь невідоме і обумовлене випадковими причинами.
Випадкові величини бувають дискретними та непевними.
Дискретною випадковою величиною (ДВВ) називають таку величину, яка може приймати відокремлені ізольовані одне від одного числові значення (їх можна пронумерувати) з відповідними ймовірностями. Наприклад, кількість влучень у мішень при трьох пострілах буде Х: 0, 1, 2, 3. Отже, Х може приймати чотири ізольовані числові значення з різними ймовірностями. Тому Х — дискретна випадкова величина.
Неперервною випадковою величиною (НВВ) називають величину, яка може приймати будь-яке числове значення з деякого скінченного або нескінченного інтервалу (a, b). Кількість можливих значень такої величини є нескінченна.
Наприклад, величина похибки, яка може бути при вимірюванні відстані; час безвідмовної роботи приладу; зріст людини; розміри деталі, яку виготовляє станок-автомат.
10. Дати означення функції розподілу імов та функції щільності розподілу імов неперервної випадкової величини. Вказати їх основні властивості. Навести приклади цих функцій.
11. Дати означення основних числових характеристик випадкових величин: математичного сподівання; дисперсії; середнього квадратичного відхилення. Записати формули їх обчислення для двв та нвв. Навести приклади.
Матсподівання в.в. Х характеризує середнє значення Х із врахуванням ймовірностей його можливих значень. В практичній діяльності під мат сподівання розуміють центр розподілу в.в.
Математичним сподівання Х наз число, яке дорівнює сумі добутків можливих значень Х на відповідні їм імовірності.
М(Х) або mX —математичне сподівання ДВВ:
Якщо Х приймає нескінченну кількість значень, то .
Математичне сподівання для НВВ обчисл:
Де ;
—певне значення Х; — імовірність того, що Х приймає значення
Дисперсія характеризує розсіювання можливих значень Х відносно центру розподілу в.в.
Дисперсія Х — це число, яке дорівнює математичному сподіванню квадрата відхилення в.в. від її математичного сподівання.
— дисперсія величини Х.
Обчислення дисперсії для ДВВ:
Обчислення дисперсії для НВВ:
= — Середнє квадратичне відхилення випадкової величини характеризує величину розсіювання в.в. в розмірності цієї величини
12. Навести основні властивості математичного сподівання і дисперсії випадкових величин
Основні властивості математичного сподівання
Математичне сподівання постійної величини дорівнює самій постійній М(С) = С.
Постійний множник можна виносити за знак математичного сподівання М(СХ)=С*М(Х).
Математичне сподівання добутку декількох взаємно незалежних дискретних випадкових величин дорівнює добутку їх математичних сподівань, тобто М(Х1*Х2*…*Хn) = М(Х1)*М(Х2)*…*М(Хn).
Математичне сподівання суми випадкових величин дорівнює сумі їх математичних сподівань, тобто М(Х1+Х2+…+Хn ) = М(Х1)+М(Х2)+…+М(Хn)
Основні властивості дисперсії.
1)Дисперсія будь-якої ДВВ Х невід’ємна
2)Дисперсія постійної величини С дорівнює нулеві D(X) = 0
3)Постійний множник С можна виносити за знак дисперсії, при цьому постійний множник треба піднести у квадрат D(СX) = С2 D(X).
4) Дисперсія ДВВ Х дорівнює різниці між матсподіванням квадрата випадкової величини Х та квадрата її математичного сподівання
D(X) = М(Х2) – (М(Х))2.
5) дисперсія алгебраїчної суми ДВВ Х та Y дорівнює сумі їх дисперсій .