12Наслідки хрестових походів

Хрестові походи як військові експедиції закінчилися повною невдачею. Заснувати міцну державу на Сході європейські феодали не змогли. Майже всі захоплені території їм довелося залишити. Лицарі покинули Схід. Ряд причин сприяв тому, що у європейських феодалів остигнуло бажання організувати нові хрестові походи. До кінця XIII ст. повністю змінилася політична обстановка в Європі. Національні держави, що створилися, почали вести одна з одною наполегливі і тривалі війни; лицарі знайшли застосування своєму військовому ремеслу в самій Європі. З іншого боку, у зв'язку із зростанням продуктивних сил і подальшим розвитком товарно-грошових відносин лицарі могли одержувати великі доходи від своїх селян, частина їх (наприклад, в Англії) прийнялася сама старанно займатися сільським господарством. Ближній Схід, навпаки, до цього часу був вже розграбований хрестоносцями і збіднів. Нашестя монголів в XIII ст. на Середню Азію погіршило ще більше положення країн Ближнього Сходу, утрудняючи торгові зв'язки з Індією і Китаєм. Таким чином, і Схід повинен був в очах західноєвропейських феодалів втратити колишню привабливу силу. Хрестові походи перестали бути для них принадним заходом.

Та все ж, не дивлячись на військову невдачу, значення хрестових походів для розвитку Західної Європи було вельми велике. Перш за все вони сприяли розвитку європейської торгівлі на Середземному морі. В результаті них була зруйнована монополія арабських і візантійських купців в близькосхідній торгівлі і встановлена гегемонія італійських, південнофранцузьких і східно-іспанських (каталонських) міст. Ці міста сталі тепер грати роль посередників між Сходом і Європою. Торгові зв'язки Західної Європи зі Сходом придбали за час хрестових походів регулярний характер. Левантійська торгівля, як її називали в Європі, стала органічною частиною економіки Західної Європи. Кількість товарів, що привозилися зі сходу на початку хрестових походів, помножилася в десятки разів в кінці них. Венеція і Генуя особливо далеко проникли в східну половину Середземного моря, аж до північночорноморського побережжя, де ними були засновані численні торгові факторії.

Хрестові походи сприяли ознайомленню європейців зі східною промисловою і сільськогосподарською технікою. Європейці засвоїли за цей час багато східних прийомів текстильного і металургійного виробництва, фарбувальної справи, парфумерії, приготування ліків, а також перенесли до Європи такі цінні сільськогосподарські культури, як гречка, шафран, рис тощо.

Схід мав великий вплив на європейців в побутовому відношенні. Лицарі засвоїли витончені східні манери, правила придворної ввічливості, почали більш ретельно доглядати за своїм тілом, обличчям, волоссям. Увійшли до моди ванни і комфортабельні лазні. В рицарських замках і міських будинках з'явилася нова захоплююча гра, занесена зі сходу, — шахи.

У європейців в результаті спілкування зі Сходом помітно розширився кругозір. Вони раніше і не підозрювали, що на Сході існують культурні народи. Почавши хрестові походи з ідеологією грубого релігійного фанатизму, багато західноєвропейських феодалів і купців, ознайомившись з життям Сходу, ставали більш терпимими до інших релігій. Порівнюючи свою християнську віру з мусульманською, європейці могли прийти до деяких критичних висновків щодо самої християнської релігії і особливо тієї ідеї теократизму, яку так прямолінійно проводило середньовічне папство якраз в епоху хрестових походів.