![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.Економічне життя суспільства
- •Етапи історичного розвитку політекономії, течії та основні напрямки.
- •9. Основні напрямки економ думки
- •10. Роль матеріального виробництва
- •Обмеженість виробничих ресурсів. Крива виробничих можливостей.
- •15. Сутність і внутрішня структура відносин власності
- •16. Структура власності: типи, види і форми.
- •17. Роль і місце власності в економіці
- •21. Вартість (цінність): альтернативні теорії.
- •25. Грошовий обіг та його закони.Еволюція грошей
- •26. Проблеми розвитку підприємництва в Україні.
- •27. Напрямки розвитку форм підпр діяльності
- •28. Економічна система
- •30.Ринкова економіка
- •31. Змішана економічна ситсема та її структура.Моделі
- •33.Ринок: суть, функції, суб’єкти та об’єкти.
- •34. Ринкове господарство
- •35. Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції.
- •36. Модель досконалої конкуренції
- •39. Олігополія
- •40.Інфраструктура ринку.
- •41. Сутність попиту
- •42.Закон пропозиції
- •43. Взаємозвязок попиту та пропозиції
- •44. Еластичність
- •45.Фірма – основна ланка економіки
- •46.Роль підприємства і підприємництва в ринковій економіці.
- •47. Капітал та його суть
- •48. Постійний і змінний капітал
- •49. Фізичне та моральне зношування
- •50. Кругооборот та оборот капіталу. Основний та оборотний капітал
- •51.Людський капітал як соціально-економічна категорія
- •52. Ринок робочої сили
- •53.Мінімальна зарплата
- •54. Заробітна плата та її теорії.
- •55. Особливості формування ринку праці в Україні
- •57.Прибуток як економічна економічна категорія.
- •58. Міжгалузева конкуренція
- •59. Ринкова ціна: механізм формування та функції.
- •60. Шляхи та проблеми створення ринкової інфрструктури в Україні.
- •65. Товарні біржі
- •66. Фондова біржа. Цінні папери
- •68. Банки, їх роль та функції. Банківський прибуток.
- •69.Центральні та комерційні банки
- •70. Сутність кредиту
- •71. Ринок земельних ресурсів
- •72.Розвиток продуктивних сил в агр. Сфері
- •75. Переход до ринкових відносин в агр. Сфері
- •76. Суть і види економічного відтворення.
- •77.Сутність суспільного відтворення
- •78. Суспільний продукт(с.П.): форми та методи обчислення.
- •84. Проблема бідних та багатих
- •85. Тіньовий сектор в економічному відтворенні. Характеристика тіньової економіки в Україні.
- •87.Економічне зростання: типи і фактори.
- •88. Економічне зростання
- •89. Заощадження та інвестиції. Роль інвестицій в економічному зростанні.
- •91. Тривалість економ циклів
- •93. Економічні кризи та їх причини.Теорії циклів
- •94. Теорія зайнятості. Проблеми повної зайнятості в умовах ринкової економіки.
- •95. Безробіття: причини, види, форми. Ситуація, коли попит на робочу силу більший за її пропозицію, означає нестачу, дефіцит робочої сили з усіма його наслідками.
- •97. Проблема зайнятості
- •98. Ринок роб.Сили
- •99. Інфляція
- •100. Наслідки інфляції, антиінфляційна політика
- •101. Бюджетний дефіцит та засоби його покриття. Державний борг. Крива Лаффера.
- •102. Державний бюджет і його місце в фінансовій системі.
- •103. Необхідність державного регулювання економіки, можливості та межі.
- •104. Цілі та інструменти державного регулювання економіки. Економічні функції держави.
- •105.Необхідність і сутність фінансів. Державні фінанси.
- •106.Податкова система України. Фіскальні методи регулювання виробництва.
- •107. Світове господарство, його об’єктивні риси та етапи становлення
- •108. Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація виробництва.
- •110. Міжнародна торгівля та її роль в економічному розвитку.
- •111. Міжнародна міграція капіталів та її форми. Транснаціональний капітал.
- •112. Міжнародна міграція робочої сили, її особливості, форми, масштаби в сучасних умовах
- •113. Міжнародна валютно-фінансова система, етапи її розвитку. Європейська валютна система.
- •114. Економічні аспекти глобальних проблем.
- •115. Особливості трансформаційних реформ в сучасній економіці України
- •116. Протекціонізм і вільна торгівля
107. Світове господарство, його об’єктивні риси та етапи становлення
Світове господарство - сукупність національних економік, їх виробничих, торгових, кредитних, науково-технічних, фінансових та інших організаційних об'єднань та підприємств, об'єднаних міжнародним поділом праці, й відповідна система міжнародних економічних відносин. У своєму розвитку світове господарство пройшло кілька етапів.1. Доіндустріальна стадія виробництва - кінець XVII ст. Світове господарство виникло ще на доіндустріальній стадії виробництва із зародженням між народної торгівлі й формувалося до кінця XVII ст. 2. Початок XVIII - середина XIX ст. Характеризується подальшим розвитком виробництва товарів, зростаюча маса яких надходить у регулярний обмін між країнами; перетворенням зовнішньої торгівлі на частину національної економіки; виникненням світового ринку - вищого досягнення капіталізму. 3. Кінець XIX - початок XX ст. Саме в цей період завершилося формування світової системи господарства на основі великого машинного виробництва. 4. Кінець 20-х - середина 80-х років XX ст. Після Першої світової війни почався процес якісних змін системи світового господарства, який завершився з падінням колоніальної системи. Світова економіка розкололася на дві основні системи - соціалістичну та ка-піталістичну і була доповнена багатьма колоніальними країнами, які звільнилися від зовнішньоекономічної залежності.
5. Кінець 80-х - початок 90-х років XX ст. Визначальною рисою цього етапу є наростання інтеграційних процесів у виробництві, розвиток їх організаційно-економічних форм, пов'язаних з виробництвом товарів і комплектуючих у різних країнах.
Загалом світове господарство наприкінці XX - на початку XXI ст., зберігаючи розмаїття, велику кількість суперечностей і різнопланових тенденцій, все ж є більш цілісним, інтегрованим і динамічним, ніж у середині XX ст., і набуває глобального характеру. Для нього стали характерними нові економічні зв'язки і відносини, розширилися митні й політичні союзи. Процес його становлення ще не завершився, оскільки продовжується поглиблений розвиток усіх факторів, що його зумовлюють.
108. Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація виробництва.
Країни світу по-різному забезпечені економічними ресурсами, мають різноманітні умови розвитку господарства. Тому розширення економічних відносин зумовило виникнення міжнародного поділу праці. Міжнародний поділ праці - це спеціалізація окремих країн на виготовленні тих чи інших видів продукції з метою взаємного обміну ними. Спочатку визначальними факторами міжнародного поділу праці були природні фактори (відмінність між країнами за наявністю природних багатств, грунтово-кліматичних умов, забезпеченням трудовими ресурсами, історичними традиціями виробництва тощо), але на сучасному етапі природні умови дедалі слабше впливають на міжнародний поділ праці, а головним чинником його поглиблення стає рівень розвитку продуктивних сил (науково-технічні досягнення країн, їх спеціалізація на прогресивній техніці та науково містких технологіях). Завдяки міжнародному поділу праці зменшуються сумарні витрати національних господарств, оскільки він базується на доцільності виробляти продукцію у тій країні, де вона має найменшу собівартість і найвищу якість.Розрізняють три форми міжнародного поділу праці: - міжнародна спеціалізація;- кооперування;- комбінування
Спеціалізація - це спрямування країни на випуск певного виду продукції. Вона поділяється на міжгалузеву та внутрішньогалузеву.Найдавніший тип спеціалізації - міжгалузева. Франція є лідером у виробництві високоякісних парфумів, Китай - порцеляни, Німеччина - автомобілів, Фінляндія - паперу. Попит на цю продукцію є стабільним впродовж десятків, а то й сотень років, а якість незаперечною.
Внутрішньогалузева спеціалізація поділяється на: - предметну спеціалізацію, яка полягає у створенні виробів певного типу і розміру;
- подетальна спеціалізація - виявляється у виробництві окремих складових (деталей, комплектуючих для готової продукції).- технологічна, яка полягає у виготовленні напівфабрикатів.
Кооперування - це співробітництво спеціалізованих підприємств щодо випуску готової продукції. Це обмін готовою продукцією, її складовими, сировиною між країнами. І ще одною формою міжнародного поділу праці, як зазначалося є комбінування - поєднання на одній території підприємств різних галузей, які використовують продукцію і відходи один одного. При цьому різні підприємства можуть розміщуватися в різних країнах.Головною тенденцією розвитку сучасного світового господарства є інтернаціоналізація виробництва. Інтернаціоналізація виробництва - об'єктивний історичний процес налагодження міжнаціональних формувань і стійких виробничих зв'язків між різними країнами, зумовлений розвитком міжнародного поділу праці, виробничою і науково-технічною спеціалізацією і кооперацією, внаслідок чого виробничий процес в окремо взятій країні стає частиною процесу, що відбувається в інтернаціональному або світовому масштабах. Інтернаціоналізація відображає вихід відтворювального процесу за межі національних кордонів і стає частиною процесу, який відбувається в межах інтернаціонального або світового рівня. Така об'єктивна історична тенденція охоплює всі країни незалежно від соціально-економічної системи чи рівня розвитку.Головною формою інтернаціоналізації господарського життя тривалий час була міжнародна торгівля (точніше, торгівля між метрополіями і колоніями у вигляді обміну готових виробів на колоніальні аграрно-сировині товари). У подальшому основною формою стає інтернаціоналізація не обміну, а виробництва, інституційною формою якої виступають міжнародні фірми (компанії, корпорації, альянси).У результаті інтернаціоналізації світової економіки посилюється боротьба за привласнення і використання досягнень науково-технічного прогресу, що посилює тенденцію до вирівнювання умов розвитку продуктивних сил у промислово розвинених країнах.
108,109. Міжнародний поділ, праці міжнародні економічні відносини. МПП-спеціалізація країн (їх господарюючих суб”єктів) на виробництві певних продуктів і послуг з метою їх збуту за межами національного ринку, тобто ів інших країнах. Це вищий ступінь розвитку суспільного поділу праці, що виходить за національні рамки окремих держав.
МПП- складна, багаторівнева сис-ма міжнародної спеціалізації, що постійно розвивається і наповнюється новим змістом на кожному етапі суспільного розвитку. Зворотною стороною цієї спеціалізації є міжнародне кооперування. Поглиблення цих процесів зрештою призводить до зростання суспільної продуктивності праці та економії робочого часу.
Нині майже неможливо знайти велику галузь національного виробництва, яка б не залежала від міжнародних умов виробництва. Сфера МПП безпосередньо охоплює всі структурні складові суспільного поділу праці: міжгалузевий-промисловість, с/г, будівництво; частковий-між виробництвами цих галузей; одиничний-предметна, по детальна, технологічна міжнародна спеціалізація та кооперування. Поділ праці на міжнаціональному рівні поглиблюється і знаходить більшу перспективність, ніж усередині окремої країни. Територіально і функціонально така спеціалізація проявляється на рівні окремих країн, їх груп або регіонів світу, що свідчить в цілому про подальший процес глобалізації системи виробництв, а відповідно і економічних міжнародних зв”язків.
Якісні глибокі зміни у розвитку МПП сталися за останні роки. Вони зумовленні новим етапом НТР. Їх загальний зміст можна звести до таких нових процесів у МПП:
-приорітетного значення набули спеціалізація і кооперування виробництва наукомісткої продукції, прогресивні технології, нові види виробничих матеріалів.
-фундаментальні зміни відбулися у МПП у результаті всебічного розвитку процесу спеціалізації у сфері науково-технічних знань та інформації – поява автоматизованих систем її обробки, зберігання і передачі, що зумовлено розвитком мікропроцесорних, електронних технологій.
-істотну роль у поглибленні МПП відіграе і процес інтернаціоналізації сфери послуг та світової інфраструктури, прогресивні зміни як в її традиційних елементах так і у мережах сучасних комунікацій.Економ.інтеграція – це комплексний процес добровільної взаємодії, зближення і переплетіння національних економік суверенних країн. Інакше кажучи, така інтеграція є широким міждержавним об’єднанням, яке функціонує згідно зі спеціальними угодами і має певну організаційну стуктуру. У рамках такого об’єднання на території країн-учасниць розгортаються визначені види господарської діяльності на особливих пільгових умовах порівняно з іншими країнами. Розвиток міжнародних інтеграційних процесів відбувається як на мікро-, так і макрорівні.Основні цілі та переваги економічної інтеграції:-це використання країнами-учасницями переваг масштабності, що полягають у збільшенні розмірів ринку, скороченні витрат і т.п.-формування сприятливого зовнішньополітичного середовища.-інтеграційне економічне співробітництво відкриває національним виробникам широкий доступ до різного роду ресурсів: матеріальних, трудових, фінансових і новітніх технологій у масштабах усього інтеграційного об’єднання, що уможливлює значне збільшення випуску продукції з розрахунком на місткіший ринок.-інтеграційна взаємодія країн у регіональних межах створює привілейовані умови умови для фірм і країн, що входять до данного угрупування, захищаючи їх певною мірою від конкуренції з боку третіх суб”єктів господарювання.-економічне зближення країн дає змогу їм спільно вирішувати гострі соціальні проблеми щодо стабілізації ситуації на ринку праці та різних форм соціального забезпечення населення.