![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.Економічне життя суспільства
- •Етапи історичного розвитку політекономії, течії та основні напрямки.
- •9. Основні напрямки економ думки
- •10. Роль матеріального виробництва
- •Обмеженість виробничих ресурсів. Крива виробничих можливостей.
- •15. Сутність і внутрішня структура відносин власності
- •16. Структура власності: типи, види і форми.
- •17. Роль і місце власності в економіці
- •21. Вартість (цінність): альтернативні теорії.
- •25. Грошовий обіг та його закони.Еволюція грошей
- •26. Проблеми розвитку підприємництва в Україні.
- •27. Напрямки розвитку форм підпр діяльності
- •28. Економічна система
- •30.Ринкова економіка
- •31. Змішана економічна ситсема та її структура.Моделі
- •33.Ринок: суть, функції, суб’єкти та об’єкти.
- •34. Ринкове господарство
- •35. Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції.
- •36. Модель досконалої конкуренції
- •39. Олігополія
- •40.Інфраструктура ринку.
- •41. Сутність попиту
- •42.Закон пропозиції
- •43. Взаємозвязок попиту та пропозиції
- •44. Еластичність
- •45.Фірма – основна ланка економіки
- •46.Роль підприємства і підприємництва в ринковій економіці.
- •47. Капітал та його суть
- •48. Постійний і змінний капітал
- •49. Фізичне та моральне зношування
- •50. Кругооборот та оборот капіталу. Основний та оборотний капітал
- •51.Людський капітал як соціально-економічна категорія
- •52. Ринок робочої сили
- •53.Мінімальна зарплата
- •54. Заробітна плата та її теорії.
- •55. Особливості формування ринку праці в Україні
- •57.Прибуток як економічна економічна категорія.
- •58. Міжгалузева конкуренція
- •59. Ринкова ціна: механізм формування та функції.
- •60. Шляхи та проблеми створення ринкової інфрструктури в Україні.
- •65. Товарні біржі
- •66. Фондова біржа. Цінні папери
- •68. Банки, їх роль та функції. Банківський прибуток.
- •69.Центральні та комерційні банки
- •70. Сутність кредиту
- •71. Ринок земельних ресурсів
- •72.Розвиток продуктивних сил в агр. Сфері
- •75. Переход до ринкових відносин в агр. Сфері
- •76. Суть і види економічного відтворення.
- •77.Сутність суспільного відтворення
- •78. Суспільний продукт(с.П.): форми та методи обчислення.
- •84. Проблема бідних та багатих
- •85. Тіньовий сектор в економічному відтворенні. Характеристика тіньової економіки в Україні.
- •87.Економічне зростання: типи і фактори.
- •88. Економічне зростання
- •89. Заощадження та інвестиції. Роль інвестицій в економічному зростанні.
- •91. Тривалість економ циклів
- •93. Економічні кризи та їх причини.Теорії циклів
- •94. Теорія зайнятості. Проблеми повної зайнятості в умовах ринкової економіки.
- •95. Безробіття: причини, види, форми. Ситуація, коли попит на робочу силу більший за її пропозицію, означає нестачу, дефіцит робочої сили з усіма його наслідками.
- •97. Проблема зайнятості
- •98. Ринок роб.Сили
- •99. Інфляція
- •100. Наслідки інфляції, антиінфляційна політика
- •101. Бюджетний дефіцит та засоби його покриття. Державний борг. Крива Лаффера.
- •102. Державний бюджет і його місце в фінансовій системі.
- •103. Необхідність державного регулювання економіки, можливості та межі.
- •104. Цілі та інструменти державного регулювання економіки. Економічні функції держави.
- •105.Необхідність і сутність фінансів. Державні фінанси.
- •106.Податкова система України. Фіскальні методи регулювання виробництва.
- •107. Світове господарство, його об’єктивні риси та етапи становлення
- •108. Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація виробництва.
- •110. Міжнародна торгівля та її роль в економічному розвитку.
- •111. Міжнародна міграція капіталів та її форми. Транснаціональний капітал.
- •112. Міжнародна міграція робочої сили, її особливості, форми, масштаби в сучасних умовах
- •113. Міжнародна валютно-фінансова система, етапи її розвитку. Європейська валютна система.
- •114. Економічні аспекти глобальних проблем.
- •115. Особливості трансформаційних реформ в сучасній економіці України
- •116. Протекціонізм і вільна торгівля
49. Фізичне та моральне зношування
Різні елементи продуктивного капіталу по-різному переносять свою вартість на продукт. Залежно від способу такого перенесення продуктивний капітал поділяється на основний і оборотний.Основний капітал — елементи продуктивного капіталу (будівлі, споруди, машини, обладнання), вартість яких переноситься на товари поступово та повертається у грошовій формі частинами, в міру їх споживання та зношування. Перенесені на продукт частини вартості спожитих елементів основного капіталу після реалізації товарів набувають форми амортизаційних відрахувань і надходять до фонду амортизації, призначеного для поновлення різних елементів основного капіталу після повного їх фізичного і морального зношування.Фізичним зношуванням основного капіталу є процес втрати засобами праці своїх продуктивних властивостей, внаслідок чого вони стають непридатними до подальшого виробничого використання. Фізичне зношування основного капіталу виявляється у тому, що машини та обладнання псуються, виходять з ладу, а виробничі споруди та приміщення — руйнуються.Моральним зношуванням основного капіталу є знецінення функціонуючих засобів праці або припинення їх використання внаслідок появи дешевших чи продуктивніших машин та обладнання. Моральне зношування основного капіталу є наслідком підвищення продуктивності праці, науково-технічного прогресу.Оборотний капітал — елементи продуктивного капіталу (сировина, паливо, електроенергія, допоміжні матеріали тощо), які повністю споживаються в одному циклі виробництва і вартість яких повністю переноситься на продукт у межах одного кругообороту капіталу.До оборотного належить і та частина капіталу, що авансується на купівлю робочої сили.Отже, в основі поділу капіталу на основний та оборотний лежать відмін у способі обороту вартості різними елементами продукт капіталу: ті з них, що повертаються до власника у грошовій формі частинами упродовж багатьох кругооб, належать до основного капіталу, а ті, що повертаються повністю після кожного кругообороту, — до оборотного. Наслідком самозростання вартості в процесі кругообороту і обороту капіталу є накопичення капіталу.Накопичення капіталу — процес зворотного перетвор додаткової вартості на капітал.Додаткова вартість, що виникає в процесі кругообороту і обороту капіталу, викор капіталістом по-різному: одна її частина спрямов на задоволення своїх особистих (невиробничих) потреб, набуваючи форми доходу, а інша — на розшир елементів продуктив капіталу, слугуючи джерелом накопич капіталу, розширеного суспільного відтворення.
50. Кругооборот та оборот капіталу. Основний та оборотний капітал
Рухом капіталу є його кругооборот та оборот. Кругооборот капіталу — рух самозростаючої вартості, в процесі якого капітал послідовно набуває і позбувається трьох форм — грошової, продуктивної та товарної і проходить три стадії — обігу, виробництва і знов обігу та відбувається самозростання вартості — виробництво і реалізація засобів вартості. Перша стадія кругообороту промислового1 капіталу здійснюється у сфері обігу і починається з грошової форми капіталу (Г). Змістом цієї стадії є відносини купівлі промисловим капіталістом товарів (Т), засобів виробництва (Зв) і робочої сили (Рс), тобто перетворення грошової форми капіталу в продуктивну форму (Т3вРс), здатну створити додаткову вартість. Другою стадією кругообороту капіталу є виробництво товарів і додаткової вартості. На цій стадії капітал з продуктивної форми перетворюється на товарний капітал (Т'), тобто набуває товарної форми. Товарний капітал (Т') є особливою функціональною формою існування збільшеної вартості в процесі виробництва. Під промисловим, на відміну від торговельного, позичкового та інших видів капіталу, розуміють капітал, що функціонує в галузях матеріального виробництва. Третя стадія кругообороту капіталу знову здійснюється у сфері обігу. На цій стадії (Т' — Г') реалізуються вироблені товари і втілена в них додаткова вартість, а товарний капітал набуває початкової — грошової форми, що означає завершення кругообороту капіталу. Загальна формула кругообороту промислового капіталу має такий вигляд: Оборот капіталу — безперервно повторюваний кругооборот капіталу від моменту авансування капіталу до моменту його повернення капіталісту в тій самій формі. Зміст обороту капіталу становить проходження всією авансованою капітальною вартістю всіх стадій виробництва та обігу товарів. Капітал, авансований у засоби праці (будівлі, машини та обладнання), не може повністю обернутися в межах одного кругообороту одночасно, оскільки на товари, що виробляються упродовж одного кругообороту капіталу переноситься лише та частка вартості засобів праці, яка у ньому споживається. Тому повний оборот вартості різних елементів продуктивного капіталу, втіленого у засобах праці, потребує різної кількості кругооборотів та різних термінів часу. Час обороту капіталу визначається як сума проміжків часу, протягом якого вартість усіх елементів авансованого капіталу проходить стадії виробництва та обігу. Тому час обороту капіталу — це період, що триває від моменту авансування капіталу у грошовій формі до моменту його повернення своєму власнику у тій самій формі. Поняттям, що перебуває в оберненій залежності від обороту капіталу, є число обороту капіталу, яким відображають швидкість обороту капіталу. Зрозуміло, якщо час обороту капіталу становить 6 місяців, то капітал обертається двічі на рік, якщо ж час обороту капіталу становить 12 місяців, то капітал здійснює лише один оборот упродовж року. Тобто, чим меншим є час обороту капіталу, тим більшим є число оборотів капіталу на рік. Тому швидкість обороту капіталу визначають за формулою: п = О/о, де п г число оборотів капіталу; О — одиниця вимірювання швидкості обороту капіталу (рік, тобто 12 місяців); о — час обороту капіталу. Маса і норма додаткової вартості перебувають у прямо пропорційній залежності від швидкості обороту капіталу. Фактором, що впливає на швидкість обороту капіталу, є склад продуктивного капіталу.
|