- •1.Мова як засіб професійного спілкування.
- •2.Поняття про сучасну українську літературну норму. Типи мовних норм. Форми сучасної української літературної мови.
- •3.Понятя усного та писменого мовлення. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •4.Кодифікація мови. Місце мови в комунікативній деонтиці юриста.
- •5.Функціональна диференціація сучасної українськой мови.
- •6.Офіційно-діловий стиль як один із функціональних стилів сучасної української мови. Особливості офіційно-ділового стилю. Кліше.
- •7.Сучасна українська ділова мова: етапи становлення, проблеми та перспективи розвитку.
- •8.Поняття про документ, його властивості та вимоги до його оформлення. Мовностильові особливості тексту документу.
- •9.Поняття спілкування. Особливості професійного спілкування.
- •10.Правила культури спілкування (за і. Томаном).
- •11. Сутність і зміст етики спілкування правознавців.
- •12. Вербальні і невербальні засоби спілкування.
- •13.Закон про мови в урср — нормативно-правова основа утвердження української мови як державної в Україні.
- •14.Конституція України про функціонування та розвиток мов в Україні.
- •17. Синтаксичні особливості ділових паперів
- •18. Синтаксичні структури у діловому мовленні
- •19.Види документів та їх класифікація.
- •22.Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування.
- •25. Протокол Витяг з протоколу
- •26. Протокол слідчої дії
- •27. Постанова
- •28.Позовна заява.
- •29. Договір Трудова угода
- •33. Професійна лексика
- •34.Фразеологія у професійному спілкуванні юристів. Українська лексикографія.
- •37.Словники енциклопедичні, тлумачні, перекладні та інші типи словників.
- •38.Українська юридична термінологічна система. З історії розвитку мови права.
- •40.Труднощі, що вивникають в перекладі з російської на українську мову. Синоніми, омоніми та пароніми в юридичній термінологіі.
- •42. Правопис прізвищ та імен по батькові
- •43. Правопис закінчень родового відмінка однини іменників II відміни
- •44. Рід невідмінюваних іменників
- •48. Займенник
- •51. Прийменник
- •52. Апостроф
- •53. М'який знак
- •54. Подвоєння та подовження приголосних
- •55. Чергування приголосних звуків
- •56. Правопис слів іншомовного походження
- •57. Правопис складних прикметників
- •58. Прислівник
- •59. Складні випадки вживання великої літери
- •60.Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення. Абревіатури загальновживані та вузькоспеціалізовані в юридичному тексті.
43. Правопис закінчень родового відмінка однини іменників II відміни
У сучасній українській мові чіткого розмежування щодо вживання закінчень -а, -у, -я, -ю немає. Однак існує певна закономірність у їх використанні. Так, у родовому відмінку однини іменники II відміни мають закінчення -а, -у (у м'якій
групі -я, -ю). При визначенні закінчення беруть до уваги
семантико-морфологічні та акцентологічні (наголос) ознаки іменника. Наприклад: папір — папера (документ) — паперу (матеріал); акт —акта (документ) —акту (дія).
Закінчення -а, -я мають іменники чоловічого роду, що ] означають:
загальні і власні назви людей та населених пунктів: заступника, акціонера, спортсмена, підприємця, промовця, Івана, Руслана, Львова, Києва, Харкова, Ужгорода, Ярославля, Тернополя, Севастополя, Марселя;
інші географічні (власні) назви з наголосом на кінцевому складі у родовому відмінку та з суфіксами -ов, -ев, -єв, -ськ: Дніпра, Трубежа, Ірпеня, Здвижа, Дніпропетровська, Миколаєва, Демидова, Макарова, Тетерева;
назви речей, предметів: комп 'ютера, ксерокса, стола, автомобіля, мікроскопа, документа, плаща, векселя, стільця;
назви мір простору, довжини, ваги, часу: метра, грама, гектара, сантиметра, місяця, тижня (але року, віку);
назви окремих днів тижня: понеділка, четверга; місяців: січня, березня, листопада (листопаду — з іншим значенням) та ін.;
назви будівель, приміщень, споруд: коридора, паркана, сарая, погреба (але льоху);
Деякі назви цієї групи вживаються лише із закінченням -у: поверху, палацу, залу, складу, порту, каналу, магазину, вокзалу, метрополітену та ін.
наукові й технічні терміни іншомовного походження, що означають одиничні поняття: ромба, квадрата, діаметра, атома, поршня, сектора, куба, катода, реферата;
українські терміни, коли вони утворені за допомогою суфіксів: відмінка, числівника, чисельника, іменника, прикметника, ступеня, рівня (але складу, способу, роду, виду, стану і в загальному, і в термінологічному значеннях).
Закінчення -у, -ю мають іменники чоловічого роду, що означають:
збірні поняття: колективу, пленуму, активу, хору, оркестру, ансамблю (але вишняка, березняка, чагарника — з наголосом на кінцевому складі);
речовину, масу, матеріал: меду, спирту, сиропу, цукру, чаю, льоду, шовку, граніту, піску, металу, асфальту, лісу, снігу, алмазу, кисню, водню;
різні почуття, відчуття: гніву, страху, сорому, болю, відчаю, гумору, жалю;
назви установ, закладів, організацій: університету, інституту, клубу, штабу, комітету;
назви процесів, станів, властивостей, ознак: руху, польоту, ремонту, спорту, відгуку, відпочинку, рейсу (хоча рейса — у значенні монета), маршруту, побуту, експерименту, успіху, характеру, експорту, імпорту, сміху;
явища природи: дощу, грому, вітру, морозу, вогню;
місце, простір тощо: світу, степу, яру, лугу, саду, майдану, вигону, краю (але хутора, берега, горба);
назви річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей тощо: Уралу, Кавказу, Сахаліну, Донбасу, Криму, Сибіру, Бугу, Нілу, Дунаю, Алтаю; але іменники з наголосом на останньому складі мають закінчення -а, -я: Дністра, Ужа, Остра, Дінця.