Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕТ.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
20.09.2019
Размер:
195.43 Кб
Скачать

10) Матеріальне стимулювання праці робітників торговельного підприємства

  1. Вибір форм та систем організації заробітної плати

Найбільше розповсюдження в торгівлі набула погодинно-преміальна система – поєднання простої погодинної з премією, яка виплачується за кількісні та якісні досягнення в роботі.

2.Обґрунтування тарифної частини заробітної плати розмірів посадових (окладів) та відрядних розцінок

Визначення розмірів посадових окладів здійснюється підприємством самостійно, виходячи з його господарської необхідності та фінансових можливостей.

Тарифні ставки, що використовуються при відрядній формі оплати праці, в торгівлі найчастіше встановлюються за реалізацією певної кількості товарів (наприклад на 100 або на 1000 грн залежно від виду товарів та їх середньої ціни), за формуванням певної кількості товарів в вартісному або натуральному вимірі, за обслуговування одиниці обладнання, за проведення певного обсягу вантажно-розвантажувальних робіт тощо.

Розмір тарифної ставки:

ТС = ПО/НП або ТС = ФОП/НП

де ПО – встановлений на підприємстві посадовий оклад працівника відповідної кваліфікації (на місяць);

ФОП – фактичний розмір оплати праці працівників відповідної кваліфікації, що склався на підприємстві за попередній період ( на місяць);

НП – встановлена норма праці, тобто обсяг виконання робіт на місяць.

При встановленні розмірів тарифних окладів та ставок важливе значення має формування оптимального співвідношення між тарифною та додатковою частиною оплати праці.

3.Побудова системи додаткового стимулювання праці персоналу

Системи преміювання формується кожним торговельним підприємством самостійно залежно від показників, досягнення яких необхідно стимулювати.

Основні елементи системи преміювання.

1.Показники преміювання – конкретні результати господарсько-фінансової діяльності, при досягненні яких виплачується премія.

З метою об’єктивності та дієвості преміювання його показники повинні відповідати таким умовам:

1.Бути конкретними, чітко сформульованими.

2.Підлягати обліку та контролю.

3.Залежати від діяльності працівників, що преміюються.

4.Найбільш повно характеризувати найважливіші виробничі показники діяльності.

Як правило, преміальна система не повинна містити більше двох показників преміювання.

2.Умови преміювання – інші показники діяльності конкретного робітника (наприклад дотримання трудової дисципліни та правил внутрішнього розпорядку) та підприємства в цілому (наприклад, отримання певного розміру та рівня прибутку, досягнення певного обсягу товарообороту та інше), котрі підтверджують право робітника (або підрозділу в цілому) отримати премію при досягненні показників преміювання.

3. Розміри та шкала преміювання – визначають розмір преміальних виплат.

У процесі розробки шкали вимірювання преміювання повинна бути визначена:

- вихідна база преміювання, кількісна характеристика ( або ступінь виконання) показника преміювання, починаючи з якої виплачується премія;

- власне шкала преміювання, яка у вигляді лінійної функції або за діапазоном встановлює форму зв’язку між ступенем виконання показника преміювання та розміром премії;

4. Коло робітників, що преміюється – перелік категорій персоналу, які преміюються за досягнення показників.

Коло робітників, що преміюється повинно формуватися таким чином, щоб до нього входили тільки ті працівники, праця яких реально впливає на досягнення показників преміювання.

Спеціальні системи преміювання: за сприяння винахідництву та раціоналізації; створення, освоєння та впровадження нової техніки; введення в термін та достроково виробничих потужностей та об’єктів; за реалізацію нових та уцінених товарів; за збирання та задавання відходів; за повернення та повторне використання тари; за скорочення часу вантажно-розвантажувальних робіт; за раціоналізацію маршрутів перевезення тощо.

Характеристика преміальних систем, порядок та джерела коштів для сплати премій відображуються в Положенні про преміювання підприємства.

Доплати та надбавки – одна з додаткових форм стимулювання персоналу, що передбачає тимчасове або систематичне підвищення тарифної частини заробітку (основної заробітної плати).

Доплати до заробітної плати - грошові виплати, які виплачуються з метою компенсації додаткових витрат або складних умов праці окремих робітників. У торгівлі використовуються доплати за сумісництво професій та збільшення об'ємів виконуємих робіт, за виконання обов'язків тимчасово відсутніх робітників, за керівництво бригадою або іншими структурними підрозділами, за роботу в нічний час, у вихідні та святкові дні та інше.

Надбавки до заробітної плати - грошові виплати персонального характеру, які систематично нараховуються до існуючої заробітної плати, їх основні види: надбавки за професійну майстерність, високий рівень обслуговування, володіння іноземними мовами, використання сучасних комп'ютерних технологій, за класність, звання майстра та інше.

Розмір доплат та надбавок визначається індивідуально на певний термін або на весь період роботи на підприємстві.

Одноразові заохочення застосовуються за необхідності одноразового (разового) заохочення робітників за окремі трудові досягнення: виконання разових завдань, які перевищують обсяги посадових обов'язків;, у зв'язку з ювілеєм, виходом на пенсію та в інших аналогічних випадках.

Системи участі найманих робітників у прибутках та капіталі підприємства:

  • преміювання за підсумками роботи за рік, яке здійснюється шляхом виділення на ці цілі певної частки чистого прибутку. Виділені кошти розподіляються між усім персоналом підприємства з урахуванням кваліфікації, стажу роботи на даному підприємстві, фактично відпрацьованого часу та з урахуванням інших показників.

  • надання персоналу різноманітних трудових та соціальних пільг (додаткові відпустки; надбавки та доплати до пенсій працюючим пенсіонерам; оплата за навчання (в тому числі дітям робітників); оплата путівок для лікування та відпочинку, знижки до вартості харчування; відшкодування витрат на упорядкування садових товариств; погашення раніш отриманих позик та інші виплати індивідуального характеру), надання матеріальної допомоги та інше.

Участь персоналу в прибутках підприємства може здійснюватися також шляхом використання частини чистого прибутку для придбання акцій та облігацій підприємства, викупу майна підприємства членами трудового колективу.

Уся сукупність виплат робітникам підприємства, що передбачена діючою на підприємстві системою матеріального стимулювання праці, становить витрати підприємства на оплату праці.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість, за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань та функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у вигляді винагороди за підсумки роботи за рік; премії за спеціальними системами і положеннями; компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад встановлені зазначеними актами норми.