- •2. Характеристика основных этапов истории Украины.
- •6. Проаналізувати процес розвитку і розселення східнослов’янських племен.
- •7. Дати характеристику господарський діяльності, побуту та віруванням східних слов’ян.
- •8. Охарактеризувати процес становлення київської держави.
- •9. Этапы развития Киевской Руси
- •10. Розкрити сутність теорії походження Київської Русі.
- •11. Деятельность великих киевских князей по укреплению государства
- •12. Політичний устрій та соціальна організація Київської Русі.
- •13. Социальное развитие Киевской Руси
- •14. Экономическое развитие Киевской Руси
- •15. Прийняття християнства
- •16. Развитие культуры Киевском Руси
- •17. Зовнішня політика князів
- •18. Причини феод роздробленості
- •19. Монголо – татарська навала.
- •21. Унії Польщі і Литви. Та доля укр. Земель
- •22. Дать опенку Кревской (1385) и Люблинской (1569) униям в контексте украинской истории
- •23. Определите роль Брестской унии 1596 г. В социально политической жизни Украины
- •24. Феодально-крепостнические отношения 15-16 в
- •26. Определить причины возникновения казачества
- •27. Возникновение Запорожской' Сечи.
- •30 Криштофа Косинского
- •31 Усиление народных движений в 20-30 гг. 17в.
- •33 Украинская народность.
- •34 Роль братств на Украине
- •36. Военная в дипломатическая деятельность б.Хмелышцкого в период освободительной войны
- •37 Формирование Украинской государственности.
- •38. Оценка Переяславского договора 1654 г,
- •39. Роль б.Хмельииикого в история Украины
- •40. Причины политической нестабильности украинского общества/период руины/
- •41. Общественно - политический строй и экономическое развитие Гетманщины
- •42. Наступленве российского царизма на украинскую автономию
- •43. Причины уничтожения Гетманщины во II пол. XVIII ст.
- •44. Оценка политической деятельности гетмана с. Мазепы
- •45. Причины уничтожения Запорожской Сечи /1775 г./
- •46. Общественно-политические изменения в Украине в последней трети хуш в.
- •47.Особенности развития Правобережья под властью Польши.
- •51. Охарактеризовать социально-экономическое положение Украины в составе Российской империи в I половине XIX ст.
- •54. Проанализировать ход и особенности промышленного переворота в Украине во 2 половине XIX ст.
- •56. Дать оценку культуры Украины в конце XVIII - начале XX ст.
- •57. Проанализировать процесс формировании и деятельности украинских политических партий на Украине в начале XX в.
- •58. Буржуазно-демократична революція в Росії.
- •60. Охарактеризовать положение Украины во время первой мировой войны
17. Зовнішня політика князів
Киевская Русь была мощным средневековым государством. Она постепенно перешла к равноправному участию в политической жизни Европы и Близкого Востока. Князья Руси заключали соглашения с Византией, Германской империей, Польшей, Венгрией. Высокий международный авторитет и военная мощь Киевской Руси сочетались с высоким уровнем экономического развития. Развитыми к тому времени были земледелие, скотоводство, ремёсла, промыслы. Киевская Русь установила торговые, политические, культурные связи со многими европейскими странами. Князья Руси имели широкие династические связи с византийским и европейскими дворами. Часто инициаторами этих связей выступали правители европейских государств, искавшие союза с мощной Русью.
Киевская Русь прекратила существование под ударами полчищ монголо-татар. Непосредственным наследником её политических и культурных традиций стало Галиико-Волынское княжество.
18. Причини феод роздробленості
В поч. 12 в. наступає криза росту, коли стара форма об'єднання земель уже не відповідає прогресу і перестає бути необхідної. Величезні географічні розміри К. Русі об'єктивно сприяли росту сепаратизму. Насильницьке об'єднання східнослов'янських земель у 9 сторіччі дало обернену реакцію в 12 в.; майже поголовне прагнення до самостійності значних і дрібних феодалів тим більше, що області склалися переважно в рамках колишніх племінних спілок. Зміна торгової кон'юнктури - Західна Європа почала торгувати безпосередньо з Ближнім Сходом. Київська Русь загубила важливий торговий маршрут до Чорного моря.
По своїй суті феодальна роздробленість явилася перехідним періодом від раннефеодального держави К. Русі до централізованій державі. У цей перехідний період завершується складання всіх основних рис і інститутів феодалізму в рамках окремих феодальних вотчин і князівств. Водночас, феодальна роздробленість знизила обороноздатність країни, що в умовах посилення монголотатар призвело до трагедії російських земель.
Галицко-Волынское княжество стало наследницей К. Руси, боролось за воссоединение и консолидацию земель; способствовало защите населения юго-западных земель от физического уничтожения монголо-татарами; подняло авторитет украинских земель на международной арене, особенно в условиях феодальной раздробленности. Галицко-Волынское княжество после упадка Киева продолжило на целое столетие существование государственного образования на славянских землях и стало главным политическим центром будущей Украины.
19. Монголо – татарська навала.
На поч XIII ст. відносини з половцями стають більш врівноваженими, але новий ворог – татари. У 1223 р. в битві на р Калка русько-половецьке військо було розгромлене татарами. У 1236 р. почався похід татар на чолі з Батиєм до Східної Європи. В 1240 р. захопив Київ. У 1242 – 1243 рр. Батий створив державу – Золота Орда, з центром в пониззі Волги. Руські князівства сплачували данину, давали військо, отримували ярлики на княжіння Київ майже зруйновано. у 1245 р. Батий надіслав Данилі Галицькому вимогу – „Дай Галич”. спочатку підкорився, але почав готуватися до боротьби з татарами, шукаючи союзників. Згодом виступив проти татар. Спочатку перемагав, але зазнав. Влада Золотої Орди над укр землями тривала до 1362 р., коли тут затвердилася влада Великого князівства Литовського. У 1362 р. відбулася битва на р. Синюха (Сині Води), в якій литовці перемогли татар звільнили з-під влади Золотої Орди.
20. Загарбання Польщею та Литвою укр. земель
Укр землі під владу Великого князівства Литовського перейшли за князів Гедиміна та Ольгерда переважно мирним шляхом - принцип “Ми старини не рушимо, новизни не вводимо”, прихильно ставились до місцевих звичаїв та системи управління. Місцева знать зберегла володіння та привілеї. Поширювався вплив православної церкви. Руська мова стала офіційною в діловодстві. 9/10 земель Великого князівства Литовського складали руські землі. В удільних князівствах, які утворювалися на руських землях, відбувається обрусіння нащадків Гедиміна. Велике князівство Литовське представляло собою феодальну державу, на чолі якої був великий князь і рада Панів, у віданні яких перебували найважливіші питання. Гедиміновичам належали удільні князівства. Залишки автономного устрою Галичини у складі Королівства Польського втратили будь-які ознаки державності. Під час міжусобної війни 1430–1435 рр. захопили ЗХ Поділля. У 1569 р. Люблінська унія завершила процес об’єднання Польщі і Литви в єдину державу – Річ Посполиту, яка мала єдиного виборного короля, єдиний сейм, фінанси, зовнішню політику, але Велике князівство Литовське у складі Речі Посполитої зберігало автономію. Проте всі укр. землі у складі Речі Посполитої перейшли під безпосереднє управління польських феодалів, польські феодали досягли своєї головної мети, оволоділи всіма укр.. землями.