- •2. Характеристика основных этапов истории Украины.
- •6. Проаналізувати процес розвитку і розселення східнослов’янських племен.
- •7. Дати характеристику господарський діяльності, побуту та віруванням східних слов’ян.
- •8. Охарактеризувати процес становлення київської держави.
- •9. Этапы развития Киевской Руси
- •10. Розкрити сутність теорії походження Київської Русі.
- •11. Деятельность великих киевских князей по укреплению государства
- •12. Політичний устрій та соціальна організація Київської Русі.
- •13. Социальное развитие Киевской Руси
- •14. Экономическое развитие Киевской Руси
- •15. Прийняття християнства
- •16. Развитие культуры Киевском Руси
- •17. Зовнішня політика князів
- •18. Причини феод роздробленості
- •19. Монголо – татарська навала.
- •21. Унії Польщі і Литви. Та доля укр. Земель
- •22. Дать опенку Кревской (1385) и Люблинской (1569) униям в контексте украинской истории
- •23. Определите роль Брестской унии 1596 г. В социально политической жизни Украины
- •24. Феодально-крепостнические отношения 15-16 в
- •26. Определить причины возникновения казачества
- •27. Возникновение Запорожской' Сечи.
- •30 Криштофа Косинского
- •31 Усиление народных движений в 20-30 гг. 17в.
- •33 Украинская народность.
- •34 Роль братств на Украине
- •36. Военная в дипломатическая деятельность б.Хмелышцкого в период освободительной войны
- •37 Формирование Украинской государственности.
- •38. Оценка Переяславского договора 1654 г,
- •39. Роль б.Хмельииикого в история Украины
- •40. Причины политической нестабильности украинского общества/период руины/
- •41. Общественно - политический строй и экономическое развитие Гетманщины
- •42. Наступленве российского царизма на украинскую автономию
- •43. Причины уничтожения Гетманщины во II пол. XVIII ст.
- •44. Оценка политической деятельности гетмана с. Мазепы
- •45. Причины уничтожения Запорожской Сечи /1775 г./
- •46. Общественно-политические изменения в Украине в последней трети хуш в.
- •47.Особенности развития Правобережья под властью Польши.
- •51. Охарактеризовать социально-экономическое положение Украины в составе Российской империи в I половине XIX ст.
- •54. Проанализировать ход и особенности промышленного переворота в Украине во 2 половине XIX ст.
- •56. Дать оценку культуры Украины в конце XVIII - начале XX ст.
- •57. Проанализировать процесс формировании и деятельности украинских политических партий на Украине в начале XX в.
- •58. Буржуазно-демократична революція в Росії.
- •60. Охарактеризовать положение Украины во время первой мировой войны
6. Проаналізувати процес розвитку і розселення східнослов’янських племен.
Ранні слов'яни селилися по берегах річок і озер. Житла були дерев'яними, обмазані глиною. Серед поселень слід виділити - Корчувате, Лютіж, Суботів, Канів.
Жили вони за традиціями родоплемінного ладу. Майном, володіли великі роди - патріархальні об'єднання. Поступово відбувається перехід до сусідської общини, за якої визначальним було не походження, а місце проживання.
Суспільно-політичний устрій антів мав демократичний характер. На чолі племені стояв князь і старшини, але всі важливі питання вирішувались на віче.
Анти часто воювали проти готів, загрожували кордонам Візантії по Дунаю. А в середині V ст. анти разом із ними брали активну участь у Балканських війнах.
В VІІ-VШ ст. у слов'ян - розпад первіснообщинних відносин. З'являється сусідська община. Виникає приватна власність, що призводить до виникнення нерівності. Виділяється знать. На чолі племені стояв князь. У слов'ян було патріархальне рабство. Необхідність створення держави диктувалася і зовнішніми умовами — боротьбою з набігами кочовиків. Тому наприкінці VIII — початку IX ст. виникла держава Русь з центром у Києві.
7. Дати характеристику господарський діяльності, побуту та віруванням східних слов’ян.
Основою господарства антів лишалися землеробство і скотарство. Значного розвитку набули і ремесла – ливарне, ковальське, ювелірне, каменярське. Важливе місце у господарському житті антів посідала торгівля з містами - державами Північного Причорномор'я та арабськими країнами. Окрім цього, річка Дніпро, яка протікала через територію антів, була важливим міжнародним торгівельним шляхом.
Життя і праця східних слов'ян були тісно пов'язані зі своєю сім'єю і природою. Це і визначило два основних культи - обожнення сил природи і культу до пращурів. Систему вірувань ранніх слов'ян, коли вклоняються Сонцю, Місяцеві, вогневі, дощеві, називають язичництвом. Поступово формується пантеон богів, серед яких найбільш шанованими були: Дажбог - бог Сонця й добра; Перун - бог грому; Сварог - бог неба; Дана - богиня води; Стрибог - бог вітрів, Велес - бог худоби.
Служителями язичницької релігії були жерці, їх називали волхвами. Ці люди володіли, окрім релігійних, ще й медичними, астрономічними знаннями.
Вірили східні слов'яни і в духів – домовиків, водяників, лісовиків, мавок, русалок тощо.
Вже в ті часи, ґрунтуючись на природних спостереженнях, наші пращури створили календар. Новий рік починався у березні - тоді, коли день починав переважати ніч. Вдосконалювалась й музична творчість.
Східні слов'яни створили високу культуру, яка поступово стала першоосновою духовного розвитку майбутньої України.
8. Охарактеризувати процес становлення київської держави.
Протягом VIII - IX ст. слов'яни розселилися на території Східної Європи. Поступово племінні спільноти трансформуються у племінні князівства, які властиві перехідному етапові до феодального суспільства. Знижується роль народного віча, довкола князів формуються дружини - групи професійних вояків. Тепер земля могла передаватись у спадок. Основна ж частина селянства - смерди - платили князеві данину й виконували різні повинності. Таким чином наявним було соціальне розшарування.
Формування державності у східних слов'ян зумовлювалося низкою соціально-економічних і політичних чинників.
Зменшилася необхідність спільного обробітку землі. Земля стала переходити у власність окремих сімей. Землевласники перетворюються на феодалів, а вільні - на феодально залежне населення.
Розвиток ремесла зумовив поглиблення суспільного розподілу праці, що в свою чергу викликало активізацію торгівлі та виникнення постійних поселень.
Збільшення розмірів території, військова активність вимагали нових методів і форм управління. На перший план виходить князівська влада - спочатку виборна, а потім спадкоємна. Зовнішньополітична діяльність сприяла виділенню дружини в групу професійних військових.
Важливу роль у державотворчому процесі відігравала постійна загроза з боку сусідніх кочових племен.
Таким чином, у VIIІ - IX ст. в слов'янському світі склалися передумови для формуванні державності.