6. Проаналізувати процес розвитку і розселення східнослов’янських племен.

Ранні слов'яни селилися по берегах річок і озер. Житла були дерев'яними, обмазані глиною. Серед поселень слід виділити - Корчувате, Лютіж, Суботів, Канів.

Жили вони за традиціями родоплемінного ладу. Майном, володіли великі роди - патріархальні об'єднання. Поступово відбувається перехід до сусідської общини, за якої визначальним було не походження, а місце проживання.

Суспільно-політичний устрій антів мав демократичний характер. На чолі племені стояв князь і старшини, але всі важливі питання вирішувались на віче.

Анти часто воювали проти готів, загрожували кордонам Візантії по Дунаю. А в середині V ст. анти разом із ними брали активну участь у Балканських війнах.

В VІІ-VШ ст. у слов'ян - розпад первіснообщинних відно­син. З'являється сусідська община. Виникає приватна власність, що призводить до виникнення нерівності. Виділяється знать. На чолі пле­мені стояв князь. У слов'ян було патріар­хальне рабство. Необхідність створення держави диктувалася і зовнішніми умовами — боротьбою з на­бігами кочовиків. Тому наприкінці VIII — початку IX ст. виникла держава Русь з центром у Києві.

7. Дати характеристику господарський діяльності, побуту та віруванням східних слов’ян.

Основою господарства антів лишалися землеробство і скотарство. Значного розвитку набули і ремесла – ливарне, ковальське, ювелірне, каменярське. Важливе місце у господарському житті антів посідала торгівля з містами - державами Північного Причорномор'я та арабськими країнами. Окрім цього, річка Дніпро, яка протікала через територію антів, була важливим міжнародним торгівельним шляхом.

Життя і праця східних слов'ян були тісно пов'язані зі своєю сім'єю і природою. Це і визначило два основних культи - обожнення сил природи і культу до пращурів. Систему вірувань ранніх слов'ян, коли вклоняються Сонцю, Місяцеві, вогневі, дощеві, називають язичництвом. Поступово формується пантеон богів, серед яких найбільш шанованими були: Дажбог - бог Сонця й добра; Перун - бог грому; Сварог - бог неба; Дана - богиня води; Стрибог - бог вітрів, Велес - бог худоби.

Служителями язичницької релігії були жерці, їх називали волхвами. Ці люди володіли, окрім релігійних, ще й медичними, астрономічними знаннями.

Вірили східні слов'яни і в духів – домовиків, водяників, лісовиків, мавок, русалок тощо.

Вже в ті часи, ґрунтуючись на природних спостереженнях, наші пращури створили календар. Новий рік починався у березні - тоді, коли день починав переважати ніч. Вдосконалювалась й музична творчість.

Східні слов'яни створили високу культуру, яка поступово стала першоосновою духовного розвитку майбутньої України.

8. Охарактеризувати процес становлення київської держави.

Протягом VIII - IX ст. слов'яни розселилися на території Східної Європи. Поступово племінні спільноти трансформуються у племінні князівства, які властиві перехідному етапові до феодального суспільства. Знижується роль народного віча, довкола князів формуються дружини - групи професійних вояків. Тепер земля могла передаватись у спадок. Основна ж частина селянства - смерди - платили князеві данину й виконували різні повинності. Таким чином наявним було соціальне розшарування.

Формування державності у східних слов'ян зумовлювалося низкою соціально-економічних і політичних чинників.

Зменшилася необхідність спільного обробітку землі. Земля стала переходити у власність окремих сімей. Землевласники перетворюються на феодалів, а вільні - на феодально залежне населення.

Розвиток ремесла зумовив поглиблення суспільного розподілу праці, що в свою чергу викликало активізацію торгівлі та виникнення постійних поселень.

Збільшення розмірів території, військова активність вимагали нових методів і форм управління. На перший план виходить князівська влада - спочатку виборна, а потім спадкоємна. Зовнішньополітична діяльність сприяла виділенню дружини в групу професійних військових.

Важливу роль у державотворчому процесі відігравала постійна загроза з боку сусідніх кочових племен.

Таким чином, у VIIІ - IX ст. в слов'янському світі склалися передумови для формуванні державності.