51. Охарактеризовать социально-экономическое положение Украины в составе Российской империи в I половине XIX ст.

В I половине XIX ст. политическая власть в империи была сосредоточена в руках абсолютного монарха.

В 1830 г. окончательно на украинских землях установлены имперские структуры власти:

В хозяйственной жизни с освоением Юга начался подъем - Украина становилась житницей Европы. Однако самым главным препятствием развитию экономики Украины было крепостное право и его усиление в Южной Украине, своеволие поме­щиков, отобравших землю у крестьян. Сопротивление крестьянства носило вооруженный характер.

В течении XIX ст. население Украины под властью Российской импе­рии выросло самым крупным был украинский и русский. Значительную часть населения составляли крым­ские татары, греки, немцы, евреи, молдаване, поляки, армяне и др.

В сельском хозяйстве западно-украинских земель сохранялись фео­дальные пережитки, потеря крестьянами земли и их разорение. Экономиче­ское положение крестьян осложнялось высокими выплатами за землю. Наиболее радикальным шагом явилось тор­жественная ликвидация барщины в 1848 г. Крестьянство Галичины стало собственником земли, судьбы и все больше интересовалось политикой, об­разованием и культурой.

Промышленное развитие западно-украинских земель было медленным. 1848 г. знаменовал переломный момент истории западных украинцев -позволил начать работу за социальное и национальное освобождение

52. Причины и последствия буржуазных реформ в Российской Украине в 60-х 19 века

Поражение России в Крымской войне заставило правящие круги про­вести буржуазное реформирование в стране. В феврале 1861 г. царским ма­нифестом крестьяне объявлялись свободными, однако сохранялась их эко­номическая зависимость помещика. Эта реформа открыла перед крестьянами широкие возможности для предпринимательской. Но в сельском хозяйстве сохранялись раз­личные феодальные повинности. Капитализация сельского хозяйства вела к расслоению крестьянства на зажиточных, среднего достатка и бедноты, которая составляла большинство.

В 1866 г. правительство провело земскую реформу, что способствовало формированию местной администрации на выборной основе, определенно­му самоуправлению и децентрализации управления. Судебная реформа 1864 г. сделала суд открытым, независимым. Реформы в системе образования открыли для низших слоев больший доступ к нему. Время службы сократилось с 25 лет до 6 и воинская по­винность распространялась на все слои населения.

Реформы открыли для Украины эпоху перехода от феодального к бур­жуазному обществу. Однако они были неполными и не затронули формы политического устройства России - она оставалась монархией.

52. Реформа 1861 р. та особливості її проведення в У.

Причини скасування кріпосного права: 1) криза феодально-кріпосницького ладу в 1859-1861 р. досяг вищої точки, що висловилася у величезному відставанні Росії від країн Заходу, у принизливій поразці в Кримській війні, у рості селянських повстань; 2) необхідність зміцнення оборони країни після поразки в Кримської воїні, що було неосуществимо без капіталістичного перетворення країни; 3) кріпосницька Росія виглядала в очах Європи відсталою. У результаті; у 1859-1861 р. у Росії укладається революційна ситуація, і в умовах, коли була ясна безперспективність кріпосницької системи, Олександр II для запобігання можливого революційного вибуху в Росії 19 лютого 1861 р. підписує «Маніфест» про скасування кріпосного права. Принципи скасування кріпосного права. Позитивне: а) селяни одержували особисту свободу, можливість вільно розпоряджатися своїм майном, виступати в суді, укладати угоди й ін.; б) селяни звільнялися з землею. Кріпосницькі риси: а) поміщики залишилися власниками більшості земель у державі; б) в особисте користування селянин одержував тільки землі, на яких знаходилася його садиба з господарськими будівництвами; в) протягом 20 років селянин рахувався «временнообязанным»; г) зберігалася община, як засіб суворого виконання селянами повинностей перед поміщиком; але помещик давав селянину землю в такій малій кількості, щоб економічно змусити селянина потрапити в нову економічну залежність.

Всеж реформа сприяла більш швидкому капіталістичному розвитку країни.

53.