- •1.Особливості техногенного забруднення атмосфери.
- •2.Критерії санітарно-гігієнічної оцінки якості атмосферного повітря.
- •3.Організація спостережень за забрудненням атмосфери.
- •4.Категорії, кількість постів спостережень за забрудненням атмосфери та особливості їх розміщення.
- •5.Програми і терміни спостережень за забрудненням атмосфери. Види програм для стаціонарних і пересувних постів.
- •6.Принципи вибору забруднюючих речовин для контролю їх вмісту в атмосфері.
- •Загальнопоширені забруднювальні речовини в атмосферному повітрі, показників та інгредієнтів атмосферних опадів
- •Забруднювальні речовини, моніторинг яких проводиться на регіональному (локальному) рівні
- •7.Методики визначення переліку речовин, які підлежать контролю при проведенні моніторингу забруднення атмосферного повітря.
- •8.Моніторинг викидів автотранспорту.
- •9.Особливості проведення фонового моніторингу атмосферного повітря.
- •10.Автоматичні системи моніторингу забруднення атмосферного повітря.
- •11.Джерела викидів забруднюючих речовин як об’єкт моніторингу.
- •12.Моніторинг забруднення ґрунтів. Цілі, задачі і структура моніторингу.
- •13.Ґрунти різного призначення як об’єкт моніторингу.
- •Нормування хімічних речовин у ґрунті та загальні принципи оцінки ступеня забруднення ґрунтів
- •Віднесення хімічних речовин, що надходять у ґрунт, до класів небезпеки
- •Клас небезпеки хімічних речовин у ґрунті,
- •5.4. Гігієнічна оцінка ґрунтів, використовуваних для вирощування сільськогосподарських рослин
- •Принципова схема оцінки ґрунтів сільськогосподарського використання,
- •5.5. Гігієнічна оцінка ґрунтів населених пунктів
- •14.Організація спостережень за забрудненням ґрунтів населених пунктів.
- •15.Організація спостережень за забрудненням ґрунтів пестицидами.
- •16.Організація спостережень і контролю за забрудненням ґрунтів важкими металами.
- •17.Моніторинг геологічного середовища.
- •18.Геохімічний стан ландшафтів як об’єкт моніторингу.
- •Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць
- •27.Здоров’я населення об’єкти моніторингу.
- •28.Питні води та продукти харчування як об’єкти моніторингу. Стандартизація та нормування якості питної води
- •29.Застосування біологічних індикаторів в екологічному моніторингу.
- •34.Геоінформаційні технології та їх використання в системі моніторингу
- •Застосування
27.Здоров’я населення об’єкти моніторингу.
28.Питні води та продукти харчування як об’єкти моніторингу. Стандартизація та нормування якості питної води
Проблема забезпечення населення України доброякісною питною водою відноситься до найбільш вагомих, оскільки вона безпосередньо впливає на стан здоров’я людей, екологічну та епідеміологічну безпеку цілих регіонів.
Якість питної води в Україні регламентується Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002р., діючим стандартом ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством», використання поверхневих водних об’єктів у якості джерел централізованого водопостачання – ГОСТ 2761-84 «Источники централизованного хозяйственно-питьевого водопотребления», «Санитарными правилами и нормами охраны поверхностных вод от загрязнения» СанПиН №4630-88, Державними санітарними правилами і нормами «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» ДСанПіН №383 від 23.12.1996р.
Стандарт ГОСТ 2874-82 розповсюджується на питну воду, яка постачається до централізованої системи водоспоживання для господарсько-питних та технічних цілей і встановлює гігієнічні вимоги, контроль за якістю питної води.
Згідно із ГОСТ 2874-82 питна вода повинна бути безпечною в епідеміологічному відношенні, органолептичному, та по хімічному складу. Якість води визначається її складом та властивостями: коли потрапляє до водопостачальної мережі, в місцях водозаборів зовнішнього та внутрішнього водогонів.
Токсикологічні та органолептичні показники води згідно із стандартом мусять забезпечити сприятливі та безпечні властивості і визначаються для речовин:
які зустрічаються у природних водах;
які потрапляють при обробці води як реагенти;
які з’являються в результаті промислового, сільськогосподарського, побутового та іншого забруднення джерел водопостачання.
Розробка Державних санітарних правил і норм пов’язана з необхідністю ревізії нормативної бази існуючих показників якості питної води з урахуванням досвіду розвинених країн світу та нових наукових свідчень про значення питної води в формуванні здоров’я населення. Розроблений у радянські часи ГОСТ 2874-82 був важливим етапом удосконалення водно-санітарного законодавства країни. Цей документ використано як базовий при розробці Державних санітарних правил і норм України.
Викладення нормативних вимог у ДСанПіНі підпорядковано гігієнічним цілям і наведено групами показників для необхідності забезпечення:
безпеки води у епідеміологічному відношенні;
фізіологічної повноцінності хімічного складу води;
радіаційної безпеки води;
сприятливих органолептичних властивостей питної води.
В документі на відміну від ГОСТ 2761-84 збільшена кількість показників, необхідних для забезпечення безпечної для здоров’я людини якості питної води. Загальна кількість лімітуючих показників складає 36.
Суттєвого доповнення у ДСанПіНі зазнали епідеміологічні показники безпеки питної води, які нормують відсутність в ній бактерій, вірусів, та інших небезпечних для здоров’я людини біологічних факторів.
Вперше у ДСанПіНі введені показники біологічної повноцінності якості води, які характеризують адекватність мінерального складу потребам організму людини.
Зважаючи на необхідність у досить короткий час встановити наявність токсичного забруднення джерела водопостачання, або водопостачальної мережі введено визначення експрес-показників якості питної води.
Нормативи радіаційної безпеки питної води повинні відповідати вимогам «Норм радіаційної безпеки України» – НРБУ – 97, що введені в дію з 01.01.1998р.