Мандрівна аптечка

Аптечка таборова чи мандрівна призначена для надання допомоги при повсякденних нетяжких травмах (подряпини, порізи, опіки, забої), а також для надання першої допомоги одному – двом тяжкопораненим. (Не дай Боже!) З огляду на те, що таборовики здебільшого здорові, та не мають медичних протипоказань до таборування (про це свідчать медичні довідки), є надія, що на таборі не буде нікого з хронічними захворюваннями, які потребували б спеціальної “медичної підтримки.” Якщо табір стаціонарний, однієї доби достатньо для транспортування потерпілого до медичного закладу. Виходячи з цих передумов, формуємо склад аптечки.

Обов’язкове

1. Бинт стерильний, 1 на 7 –10 осіб, бинт має бути широкий. Пальці легше бинтуються вузьким бинтом, для цього широкий розрізається навпіл ножем. Зручними у використанні є індивідуальні перев`язувальні пакети, там крім бинта є марлеві серветки, які безпосередньо накладаються на рану.

2. Стерильні марлеві серветки – дуже корисна річ. Використовуються для чого завгодно. Незамінні при накладанні пов`язок, з успіхом заміняють вату. Взяти багато. Проблема – є не в усіх аптеках.

3. Перекис водню. Його треба багато, - 100 мл. на 7-10 осіб. Будь-яка рана має бути промита перекисом.

4. Йод. Лише для обробки шкіри наколо рани. Достатньо 1-2 пляшечок. Спирт – найкращий дезінфікуючий засіб. Підходить для обробки шкіри, дезінфекції рук та чого завгодно. При потребі горить. Його не можна лити в рану, в очі та в рот (див. Резолюцію №16). Проблема – де його взяти? В аптеках є різноманітні замінники – підходять. Крайній випадок – горілка. 200мл. це краще ніж 100мл.

5. Пластир. Потрібний в медицині та побуті, зайвим не буває, краще брати широкий, з нього при потребі можна зробити вузькі смужки. (3 – 5 мотків.)

6. Вата. Вона непотрібна, якщо є достатня кількість марлевих серветок. Волокна вати легко прилипають до всього, до рани, зокрема. Це її головний недолік. Шматки вати можна кріпити пластирем на ділянки шкіри, які натираються взуттям, це захищає шкіру від подальшого пошкодження.

7. Корисні речі – пінцет, ножиці, голка, міцна нитка.

Спеціальне, але дуже бажане

1. Активоване вугілля. Застосовується при отруєннях. Наголошую, приймати відразу 30-40 таблеток, запиваючи водою! Відтак, хай в аптечці буде 60 таблеток.

2. Сульфацил натрію (син. Альбуцид) 20 або 30% розчин. Очні краплі, котрі бажано застосовувати при будь-яких травмах ока. З успіхом може бути замінений на очні краплі левоміцетину 0,5%. Взяти одну пляшечку або того, або того. Залежно від пляшечки, може доведеться взяти ще й піпетку.

3. Протиалергійні засоби. Якщо когось вкусила комаха, особливо, при значному почервонінні чи набряку місця укусу або при укусі в шию, обличчя, язик – негайно прийняти 1 табл. Лоратадину. (син. Кларитин.) взяти лише кілька таблеток, 10 вистачить з головою.

4. Корисна всячина.

Пантенол. Буває в тюбику, як звичайна мазь, а буває спрей, - пшикалка. Хороший засіб для лікування опіків, може наноситись на рану, що загоюється.

Серцеві препарати. Валідол чи нітрогліцерин будуть потрібні хіба що бабці в електричці по дорозі на табір. А от пляшечку корвалолу взяти варто. 20-40 крапель корвалолу мають заспокійливу дію, можуть допомогти при болю в животі, принаймні не зашкодять. Та і бабці в потязі корвалол допоможе.

При нудоті, тяжкості в шлунку допоможе Метоклопрамід 1-2 табл. При проносі допомагає лоперамід. (вже 10 років ношу ці препарати в аптечці, але застосовував дуже рідко)

Крім корвалолу, при переймоподібному болю в животі можна прийняти 1 табл. Дротаверину (син. Но-шпа). Нагадаю, при болю в животі знеболюючі приймати не можна!!!

5. Знеболюючі. Помірний біль втамовується за допомогою табл. Парацетамолу 325 аще краще 500 мг. Сильний біль вимагатиме прийому табл. Кетанову (до 4 на день). На випадок тяжкої травми я беру з собою 3-4 ампули препарату кетанов або кетолонг-дарниця. Зрозуміло, що ~ 5 шприців завжди зі мною.

6. Один-єдиний випадок в мандрівці коли внутрішньом`язова ін’єкція за допомогою шприца конче потрібна – при укусі бджоли, оси, та ін. в шию, язик, обличчя. Тоді негайно треба ввести 4-8 мл. дексаметазону. Випадок рідкісний, але дуже небезпечний. Нехай шприц та кілька ампул дексаметазону будуть в аптечці.

МКК

1.1. Туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії Федерації спортивного туризму України – колегії суддів змагань туристських спортивних походів (далі - МКК) є її громадськими структурними підрозділами, що створюються відповідно до Статуту Федерації спортивного туризму України та цього Положення.

1.2.Метою діяльності МКК є сприяння розвитку спортивного туризму, залученню широких верств населення до активної участі у туристських спортивних походах, безпеці їх проведення, а також створення організаційних умов для присвоєння туристам-спортсменам розрядів і звань зі спортивного туризму за здійсненні походи відповідно до вимог Єдиної спортивної класифікації України.

1.3.МКК працюють під керівництвом, контролем та з матеріально-технічним забезпеченням своєї діяльності з боку організацій, при яких вони створені.

1.4.МКК у своїй діяльності керуються чинними законодавчими та нормативно-правовими актами, Єдиною спортивною класифікацією України, Правилами проведення змагань туристських спортивних походів, іншими нормативними документами центрального уповноваженого органу виконавчої влади з питань фізичної культури і спорту, документами Федерації, цим Положенням.

1.5. МКК не є юридичними особами. Для забезпечення виконання функцій МКК їм надається у використання спеціальний штамп установленого зразку (далі – штамп МКК) організації, при якій утворена відповідна МКК (додаток № 1). Зазначений штамп проставляється на документах, які розглянуті i видані МКК (маршрутні книжки, маршрутні листи, звіти про походи, довідки про залік туристського спортивного походу, протоколи погодження повноважень МКК тощо). Штамп МКК, термін повноважень якої закінчився, вважається недійсним і не підлягає подальшому використанню.

5.1. МКК разом iз комісіями з видів туризму зобов'язані організовувати регулярні консультації для туристів щодо:

• вибору маршрутів походів залежно від туристського досвіду їx учасників;

• підготовки та проведення походів;

• оформлення маршрутної документації, звітів про походи, матеріалів на присвоєння розрядів та звань зі спортивного туризму у частині туристських спортивних походів;

• питань охорони природи, пам'яток історії та культури, проведення суспільно-корисної роботи в поході.