85. Поняття, види, значення вироку. Законність та обгрунтованість вироку.

Ви́рок — рішення суду першої інстанції або суду апеляційної інстанції, постановлене в судовому засіданні з питання про винність або невинуватість відданої до суду особи (підсудного) та про призначення або непризначення йому покарання. Види вироків:Вирок суду може бути обвинувальний або виправдувальний. Обвинувальний вирок і виправдувальний вирок повинні бути судом мотивовані.

Обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.

Якщо підсудний визнається винним у вчиненні злочину, суд постановляє обвинувальний вирок і призначає підсудному покарання, передбачене кримінальним законом. Суд постановляє обвинувальний вирок і звільняє засудженого від відбування покарання на підставах, передбачених статтею 80 Кримінального кодексу України.

Виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

Якщо при постановленні виправдувального вироку за недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину особа, яка вчинила цей злочин, залишається не виявленою, суд після набрання вироком законної сили виносить ухвалу про направлення справи прокурору для вжиття заходів до встановлення особи, винної у вчиненні цього злочину.

За допомогою вироку реалізується завдання кримінального судочинства: кожний, хто вчинив злочин, має бути притягнутий до кримінальної відповідальності і понести справедливе покарання, і жоден невинуватий не повинен бути засудженим. Кримінально-процесуальний закон ставить до вироку особливі вимоги. Невід'ємними властивостями вироку є законність і обґрунтованість.

Законність вироку означає, що вирок за своїм змістом групується на неспростовних доказах, а за формою і характером прийнятих рішень відповідає вимогам Конституції України, кримінального, кримінально-процесуального законодавства та інших нормативних актів.

Обґрунтованість виробу полягає в тому, що всі викладені в цьому висновки і прийняті рішення ґрунтуються на фактичних обставинах справи, тобто на фактах, які мали місце в дійсності і підтверджені перевіреними на судовому засіданні доказами.

86. Порядок постановлення і проголошення, вироку. Окрема думка судді та її юридичне значення.

Постановлення вироку відбувається в нарадчій кімнаті, де можуть бути лише судді, що входять до складу суду в даній справі, присутність інших осіб, в тому числі народних засідателів, секретаря судового засідання, не допускається. Суддя забороняється розголошувати міркування, що висловлювалися в нарадчій кімнаті (322), порушення таємниці тягне за собою скасування вироку (п.6 ч.2 ст.370). Якщо справа розглядалася колегіально судом, то перед постановленням вироку відбувається нарада суддів під керівництвом головуючого, якій послідовно ставить на вирішення питання, перелічені в.

ст.324: чи мало місце діяння, чи є склад злочину, якою статтею він передбачений, чи винен підсудний, чи підлягає покаранню, чи є обтяжуючі чи пом‘якшуючі обставини, чи є підсудний особливо небезпечним рецидивістом, яка міра покарання має бути призначена, чи повинен підсудний її відбувати, в якому виді виправно-трудовій колонії або в тюрмі повинен відбувати покарання засуджений, чи підлягає задоволенню цивільний позов, чи мають бути відшкодовані збитки та в якому розмірі, що зробити з майном, яке описане, речовими доказами, цінностями, набутими злочинним шляхом, на кого мають бути покладені судові витрати, їх розмір, який запобіжний захід слід обрати щодо підсудного, чи сліду випадках ст.14 КК застосувати примусове лікування чи встановити над ним опікування. При негативній відповіді на одне із 3 перших запитань судді повинні постановити виправдувальний вирок. Питання вирішуються простою більшістю голосів, ніхто не має право утримуватися від голосування, головуючий голосую останнім. Пише вирок один із суддів (головуючий), підписують усі, той, хто в меншості не звільняється від підписання, але має право окремо викласти свою думку (приєднується до справи, оголошенню не підлягає, але направляється в порядку нагляду та перегляду), виправлення у вироку застережуються та підписуються усіма суддями до його проголошення. Після підписання вироку судді повертаються до залу і головуючий (або один із суддів) проголошує вирок. Незалежно від закритого чи відкритого розгляду вирок проголошується публічно, його заслуховують стоячи. Якщо підсудний не володіє мовою перекладач зачитує його рідної мовою.

Суддя, який залишився в меншості при постановленні вироку, має право викласти окрему думку- незгоду з рішенням, яке приймає більшість суддів стосовно вироку у цілому або окремих питань. Вона приєднується до справи в закритому конверті і під час проголошення вироку про неї не повідомляється. Якщо під час постановления вироку з'явилася необхідність з ясувати будь-яку неясну обставину, що має значення, суд вправі своєю ухвалою поновити судове слідство для дослідження.Після закінчення поновленого судового слідства суд відкриває судові дебати, надає підсудному останнє слово та постановлює вирок. Якщо дослідження цих обставин виявилося неможливим, суд постановить ухвалу про направлення справи на додаткове розслідування.