- •1.Банки як провідні фінансові посередники, їх призначення та функції
- •2. Банківські послуги
- •3.Валютне регулювання:суть і необхідність. Органи валютного регулювання та контролю.
- •4.Валютний курс. Фактори які впливають на валютний курс
- •5.Види та типи інфляції
- •7.Грошові реформи як засіб стабілізації грошового ринку
- •8.Державне регулювання грошової сфери
- •9.Економічна сутність і структура грошового ринку
- •10.Економічна структура грошового ринку
- •11. Економічний зміст та класифікація активних операцій банків.
- •12. Елементи грошової системи, їх характеристика.
- •13. Завдання та функції Центрального банку.
- •14. Інституційна модель грошового ринку.
- •15. Канали прямого й опосередкованого фінансування.
- •16. Комерційні банки як основна ланка кредитної системи.
- •17. Конвертованість валют. Валютний курс.
- •18. Кредитна система як елемент інфраструктури грошового ринку.
- •19. Необхідність кредиту та його функції.
- •20. Необхідність створення грошової системи України.
- •21. Організаційно-правова форма застосування комерційних банків.
- •22. Основи класичної кількості теорії грошей.
- •23.Пасивні операції банків.
- •24. Платіжний баланс та золотовалютні резерви: сутність та призначення.
- •25. Поняття валютного ринку. Види операцій на валютному ринку.
- •26. Поняття про функції грошей та їх еволюція.
- •27. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків.
- •28. Походження, сутність кредиту. Об'єкти та суб'єкти кредиту
- •29. Принципи кредитування, їх характеристика
- •30. Причини та соціально - економічні наслідки інфляції.
- •31. Причини та шляхи створення центральних емісійних банків.
- •32. Процентна ставка як інструмент державного регулювання економіки.
- •33. Раціоналістична та еволюційна концепція походження грошей.
- •34. Рівновага на грошовому ринку та процент.
- •35. Роль грошей у розвитку економіки.
- •Світова валютна система та її еволюція.
- •Світова та міжнародна валютні системи.
- •Світові гроші: їх суть та сфера використання
- •Створення, статус, принципи організації та функції нбу.
- •Сутність валюти, її види та сфери використання. Конвертованість валюти.
- •41. Суть грошової системи, її призначення та місце в економічній системі країни.
- •Суть інфляції, форми вияву.
- •Суть та механізм формування пропозиції грошей.
- •Суть та форми впливу попиту на гроші.
- •45. Сучасний монетаризм як альтернативний напрямок розвитку кількісної теорії грошей.
- •46.Теоретичні концепції кредиту
- •47. Типи грошових систем та їх еволюція.
- •48. Трансакційне та інтервенційне призначення золо валютних резервів.
- •49. Фактори, що визначають зміну попиту на гроші.
- •50.Форми та еволюція грошей
- •51. Форми та види кредиту.
- •52.Формування європейської валютної системи
- •53.Формування пропозиції грошей і його чинники
- •54.Функції та операції нбу
- •55.Функції та принципи дія-сті ком.Банків,порядок створення та реєстрації
- •60.Центральний банк
26. Поняття про функції грошей та їх еволюція.
П'ять функцій: міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, засобу нагромадження вартості і світових грошей.
Міра вартості - це ф-я, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни. Ця функція дає змогу розкрити еволюцію грошей від виникнення специфічного товару, що виконував роль еквівалентної форми для вираження вартості будь-якого товару у формі матеріального носія.
За металевого обігу цю функцію виконували дійсні гроші (золото і срібло), що самі мали вартість, але й вони виражали вартість ідеально, тобто у вигляді уявних грошей. З цією функцією тісно пов'язане поняття масштабу цін.
Масштаб цін (МЦ) – фіксована вагова кількість грошового металу і його кратних частин, прийнята в певній країні як грошова одиниця.МЦ є складовою функції міри вартості, доповнює її призначення виражати вартість товарів.Масштаб цін був визначений реформою 1961р. 1 рубль=0,987412грам, відмінений після Ямайської конференції(1976-1978).
Проте з розвитком товарного виробництва гроші втрачають свою товарну природу, з'являються кредитні гроші. Функція грошей як міри вартості істотних змін не зазнає. Функцію міри вартості гроші виконують ідеально. Виробник заздалегідь, до появи з товаром на ринку, визначає ціну, за якою вигідно продати його. Але й при зустрічі з покупцем на ринку, де остаточно вирішується ціна товарів, наявність грошей у будь-якій формі ( банкноти, чеки, кредитні картки та ін.) не обов'язкова. Продаж взагалі може відбуватися в борг, під майбутні гроші, але ціна визначається в момент операції купівлі- продажу.
Засіб обігу - це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг. Обмін товарів за допомогою грошей у цій функції здійснюється за схемою Т-Г-Т. Важливою ознакою грошей як засобу обігу є те, що вони являють собою реальне втілення мінової вартості: продавець віддає свій товар покупцеві і взамін одержує гроші. Особливість функції грошей як засобу обігу полягає в тому, що її виконують, по-перше, реальні або готівкові гроші, а по-друге, знаки вартості – паперові та кредитні гроші.
Засіб платежу - це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення. Історично ця ф-ція походить з товарообороту. Поява була зумовлена продажем товарів в кредит. Виникав борг, погашення якого здійснювалось Гр. Тому варт платежу не завжди = варт товарів, реалізованих у борг або варт Гр, які були віддані в борг. Гр як засіб платежу обслуговує більшу частину екон. обороту. Гроші як засіб платежу відрізняються від грошей як Грошей як засіб обігу тим,що лише завершують купівлю-продаж,а не є посередником купівлі-продажу.
Засіб нагромадження - це функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення.
Виникнення функції засобу нагромадження історично стало можливим тоді, коли товаровиробник виявився спроможним частину грошової виручки від продажу своїх товарів не витрачати на придбання інших споживних вартостей, необхідних для виробництва чи особистого споживання, а відкласти на майбутнє, зберегти. Спочатку нагромадження Гр мало лише одну мету – збереження вартості в дорогоц. металі. Така форма називалась скарбом. Але людина не хотіла приховувати свої доходи, а навпаки показувати їх, виникла естетична форма скарбу (предмети розкоші). Це було, як компенсація за те, що скарб не може стати капіталом і приносити прибуток. Згодом з’явилась ще одна ціль нагромадження скарбу – резерв платіжних засобів, як збереження і зростання прибутку. Так скарб став активно забезпечувати потреби суспільного відтворення, як регулятор Гр обігу. Розширюється вир-во й товаровиробники одержують додатковий прибуток у вигляді %%, дивідендів. Гр знаки (паперові, депозитні, електронні) успішно виконували роль багатства взагалі. Позитивний вплив нагромадження Гр: обсяги нагромадження вийшли за межі видобутку благородн. металів; нагромадження швидше капіталізовували через знецінення Гр знаків розвиток банків, ринку ЦП, зріст позичкового капіталу; оборот індивід. капіталу.
Світові гроші - це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами. Виділення функції світових грошей зумовлене особливостями руху вартості на світовому ринку, які визначаються поділом цього ринку державними кордонами. Завдяки такому поділу тут з'являється специфічний суб'єкт економічних відносин - держава, яка представляє і захищає інтереси країни в цілому.Ця функція грошей виникла в капіталістичних формаціях, але набула високого рівня розвитку зі створенням світового ринку. На цьому ринку гроші скидали "національні мундири", тобто поставали у вигляді злитків золота (995-ї проби). Паризькою угодою 1867 р. єдиною формою світових грошей було визнане золото. Але останнім часом з метою зниження вартості міжнародних розрахунків почали застосовувати кредитні гроші (СПЗ, євро та ін.). За цих умов золото стало резервним фондом світових грошей.
У XX ст. розвивалися міждержавні економічні відносини. Валюта (грошова одиниця) тієї країни, що має значну частку в міжнародній торгівлі і надає великі кредити іншим країнам, одержує перевагу. Розрахунки між державами здійснюються в національній валюті, що займає чільне місце у світовому платіжному обігу. При цьому встановлюється неодмінна умова: панівна валютна одиниця представляє визначену кількість золота.