2.4.1. Системний блок

Системний блок представляє собою прямокутний каркас з кришкою або кожухом, усередині якого встановлені найважливіші компоненти: (системна (материнська) плата, процесор, оперативна пам’ять, накопичувач на жорстких магнітних дисках (вінчестер), дисководи для гнучких дискет, графічна карта або відеоконтролер, пристрій для роботи з CD та DVD дисками, звукова карта, блок живлення тощо.).

Пристрої, які знаходяться усередині системного блока, називають внутрішніми. Пристрої, які підключаються до системного блоку ззовні, називають зовнішніми.

Зовнішні додаткові пристрої, які призначені для введення, виведення й довгострокового збереження даних, називають периферійними.

Корпус PC є не тільки „пакувальним ящиком”, але й функціональним елементом, який захищає комплектуючі ПК від зовнішнього впливу і служить основою для наступних модернізацій. У корпусі розташовуються основні вузли комп'ютера:

 електронні схеми, що керують роботою комп'ютера (мікропроцесор, оперативна пам'ять, контролери пристроїв тощо);

 блок живлення, що перетворює електроживлення мережі у постійний струм низької напруги, який подається на електронні схеми комп'ютера;

 накопичувачі (дисководи) для гнучких магнітних дисків, які використовуються для зчитування та запису на гнучкі магнітні диски (дискети);

 накопичувач на жорсткому магнітному диску, призначений для зчитування та запису на незнімний жорсткий магнітний диск („вінчестер”);

 спеціальні гнізда (роз’єднувачі), що знаходяться зазвичай на задній стінці корпуса і за допомогою яких, до комп'ютера можна підключати різні пристрої. Підключення цих пристроїв виконується за допомогою спеціальних проводів (кабелів). Для захисту від можливих помилок при підключенні, роз’єднувачі для вставки цих кабелів виконані різними, так щоб невідповідний кабель просто не можливо було застромити у невідповідне гніздо.

 інші пристрої.

Корпус складається з двох вигнутих у формі букви „П” бляшаних або сталевих листів, вставлених один в один. На одному з листів кріпиться материнська плата, а інший лист виконує роль кришки.

Зазвичай, на передній панелі корпуса розташовується декілька кнопок: (кнопка включення живлення „Power”, кнопка перезавантаження „Reset”), світодіодні індикатори (LED – Light Emiting Diod) для індикації включення живлення і роботи вінчестера. Іноді зустрічаються цифрові індикатори, які вказують частоту роботи процесора.

Усередині, на фронтальній панелі корпуса, розташований динамік (PC Speaker), який є стандартним засобом подачі акустичних сигналів.

Разом із корпусом постачається блок живлення. Розмір блоку живлення визначається конструкцією корпуса. Існує велика кількість модифікацій блоків живлення різного типа. Вони розрізняються як вихідними потужностями, так і конструктивним виконанням.

Корпуси системних блоків комп'ютерів бувають двох типів: горизонтальний корпус – desktop (дослівно „поверхня столу”) (рис 1.9) і вертикальний корпус – tower („вежа”) (рис. 1.10).

Корпуси, які мають вертикальне виконання, значно заощаджують місце на робочому столі. Їх розрізняють за габаритами: повнорозмірний (big tower приблизно 60 см), середньорозмірний (midi tower приблизно 50 см) і малорозмірний (mini tower приблизно 40 см).

С еред корпусів, які мають горизонтальне виконання, виділяють плоскі (slim) і надто плоскі (ultraslim). Вони незамінні там, де є коштовним кожний сантиметр робочого столу. У такому корпусі практично використовується весь внутрішній простір. І хоча конструкція корпуса заощаджує місце на робочому столі, однак при необхідності заміни якогось складового елемента, приходиться розбирати практично увесь системний блок.  

Рис. 2.6. Комп'ютер з горизонтальним корпусом

Рис. 2.7. Комп'ютер з вертикальним корпусом