63.Характерні риси міжнародного бізнесу:

1) Отримання прибутку відбувається за рахунок використання переваг виходу за межі національних ринків.

2) Підприємства отримують додаткові економічні можливості, що витікають із:

a. Ресурсних особливостей міжнародних ринків;

b. Місткості зарубіжних ринків;

c. Правових особливостей зарубіжних країн;

d. Специфіки міждержавних політичних та економічних взаємовідносин.

3) Внаслідок інтернаціоналізації кожному бізнесу стає максимально доступним глобальний бізнес-сервіс, незалежний від національної належності, орієнтований лише на економічну ефективність.

4) Міжнародний бізнес вбирає в себе найкращі національні зразки, все найкраще у світовій практиці.

5) На відміну від національної конкуренції, міжнародний бізнес може відчувати підтримку своєї держави у боротьбі з конкурентами в багатьох формах.

6) Інформація – головний стратегічний ресурс міжнародного бізнесу.

65.Спільне підприємництво – це діяльність, яка грунтується на співробітництві з іноземними підприємствами, організаціями або підприємцями; на спільному розподілі прибутку й ризиків від її здійснення.

Передумови такого підприємництва складаються у процесі інтернаціоналізації господарського життя внаслідок розвитку експортно-імпортної діяльності.Розрізняють такі види міжнародного підприємництва:1. Ліцензування. Фірма (ліцензіар) вступає у відносини з фірмою або державою (ліцензіат) на зарубіжному ринку, пропонуючи права на використання виробничого процесу, товарного знаку, патенту, ноу-хау в обмін на ліцензійну плату. Така форма спільного підприємництва є найбільш близькою до вивозу капіталу у формі портфельних інвестицій, тому що ліцензійна винагорода поступає до ліцензіара у вигляді періодичних відрахувань від доходу ліцензіата. Відбувається практично те саме, що і при звичайній купівлі пакету акцій зарубіжного підприємства;

2. Підрядне виробництво. Фірма укладає контракт з виробником на зарубіжному ринку, що виготовляє товари, реалізацією яких має займатися вказана фірма. Такий вид спільного підприємництва передбачає більш тісний зв'язок між учасниками. Вступають у силу такі фактори, як дотримання термінів поставок, необхідна якість товарів тощо;

3. Управління за контрактом. Фірма передає зарубіжному партнерові "ноу-хау" у сфері управління, а той забезпечує необхідний капітал і його використання з максимальною орієнтацією на ефективну реалізацію одержаних управлінських послуг;

4. Спільне підприємство.

66.Слід вказати на стримуючі фактори розвитку іноземної підприємницької діяльності:

1. Імпортовані через МСП ресурси повинні окупатись та забезпечцвати надходження прибутку, який потім репатріюється.

2. Міжнародні спільні підприємства залучають ресурси у своїх цілях, які можуть не збігатися з національними.

3. МСП як канали передавання технологій часто стають відносно закритими анклавами у національній економіці, слабо пов'язаними з іншою її частиною, на яку падають витрати по забезпеченню функціонування анклаву.

4. Будучи формою проникнення на зарубіжний ринок, МСП можуть вступати в угоди з діючою на місцевому ринку олігополією , коли "збивати ціни" не входить у їх завдання. МСП також можуть справляти стимулюючий вплив на національне підприємництво, поглинаючи фінансові нагромаждення у місцевій та іноземній валютах;

5. Суттєві експортні надходження найбільш реальні у сировинних галузях; в обробній промисловості іноземні інвестиції мають переважно імпортозаміщуючий характер;

6. Нерегульований розвиток МСП може посилити соціальне розшарування поляризацію маси споживачів в приймаючих країнах.