59.Типи міжнародних розрахунків.

1. Національною валютою.

2. Міжнародною колективною валютою (євро).

3. Клірингові розрахунки. Міжнародні платіжні угоди клірингового типу – угода між урядами двох і більше країн при обов’язковому взаємному заліку міжнародних вимог і зобов’язань.

4. Золотом: використовується в міжнародних розрахунках опосередковано на ринку золота.

60.Форми міжнародних розрахунків (у напрямку спаду вигідності для експортера):

1. 100%-ний аванс або авансові платежі (передоплата).

Рідкісне явище у нормальних міжнародних валютних розрахунках. Використовується тільки у випадку незадовільного кредитного стану імпортера чи при наявності складнощів в отриманні експортером грошових коштів, необхідних для виробництва замовлених імпортером товарів.

2. Акредитив – угода, в якій банк зобов’язується на прохання клієнта оплатити документи третій особі (бенефіціару-експортеру), на користь якого відкрито акредитив.

Акредитив за формою буває:

- грошовий

- товарний

3. Інкасо — банківська операція, завдяки якій банк за дорученням клієнта отримує платіж від імпортера за відвантажені на його адресу товари та послуги, зараховуючи ці кошти на рахунок експортера в банку.

4. Відкритий банківський рахунок.

5. Банківський переказ –

6. Розрахунки з використанням векселів і чеків.

7. Консигнація

61.Платіжний баланс— це балансовий рахунок міжнародних операцій як вартісне вираження всього комплексу світогосподарських зв’язків країни у формі співвідношення надходжень та платежів.Структура платіжного балансу:

- Торговельний баланс.

- Баланс послуг та некомерційних платежів.

- Баланс руху капіталів і кредитів.

- Торговельний баланс — це співвідношення вартості експорту та імпорту.

62.Міжнародний бізнес - це підприємницька діяльність, пов'язана з використанням капіталу в різноманітних формах і переваг підвищеної ділової активності; здійснюється з метою отримання прибутку і поширюється на міжнародну економічну сферу.Характерні риси міжнародного бізнесу:

1) Отримання прибутку відбувається за рахунок використання переваг виходу за межі національних ринків.

2) Підприємства отримують додаткові економічні можливості, що витікають із:

a. Ресурсних особливостей міжнародних ринків;

b. Місткості зарубіжних ринків;

c. Правових особливостей зарубіжних країн;

d. Специфіки міждержавних політичних та економічних взаємовідносин.

3) Внаслідок інтернаціоналізації кожному бізнесу стає максимально доступним глобальний бізнес-сервіс, незалежний від національної належності, орієнтований лише на економічну ефективність.

4) Міжнародний бізнес вбирає в себе найкращі національні зразки, все найкраще у світовій практиці.

5) На відміну від національної конкуренції, міжнародний бізнес може відчувати підтримку своєї держави у боротьбі з конкурентами в багатьох формах.

6) Інформація – головний стратегічний ресурс міжнародного бізнесу.