- •1.Поняття, предмет кримінального права України.
- •2.Завдання, функції та принципи кримінального права України.
- •3.Кримінальне право і суміжні галузі права.
- •4. Система кримінального права.
- •5.Поняття та ознаки кримінальної відповідальності.
- •6.Підстави відповідальності конкретної особи.
- •7.Форми реалізації конкретної особи.
- •8.Поняття кримінального закону, його джерела.
- •9.Структура кримінального закону.
- •10.Тлумачення кримінального закону.
- •11.Принципи чинності кримінального закону у часі.
- •12.Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність.
- •13.Космополітичний (універсальний) принцип чинності кримінального закону у просторі.
- •14.Територіальний принцип чинності кримінального закону.
- •15.Принцип громадянства і універсальний принцип чинності кримінального закону.
- •16.Поняття злочину та його ознаки.
- •17.Поняття та ознаки малозначного діяння.
- •18.Класифікація злочинів.
- •19.Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •20.Поняття складу злочину, його структура та значення.
- •21.Елементи і ознаки складу злочину.
- •22.Поняття кваліфікації злочину та її значення.
- •23.Види складів злочинів.
- •2. За характером структури складів, тобто за способом описування їх ознак безпосередньо в законі, усі вони можуть бути поділені на прості і складні.
- •24.Поняття об'єкта злочину, його структура та значення.
- •1.Блага:
- •25.Види об'єктів злочинів.
- •26. Предмет злочину.
- •27. Поняття та ознаки об'єктивної сторони злочину та її значення.
- •28. Суспільно-небезпечні діяння, поняття та ознаки.
- •29.Суспільно-небезпечні наслідки, поняття та види.
- •30. Причинний зв'язок і його значення в кримінальному праві.
- •31. Спосіб, місце, час, знаряддя, засоби і обстановка вчинення злочину.
- •32.Поняття та ознаки суб'єкта злочину.
- •33. Поняття і види спеціального суб'єкта злочину.
- •34.Осудність та її критерії.
- •35.Обмежена осудність.
- •36.Вік кримінальної відповідальності.
- •37. Відповідальність за злочини вчинені в стані сп'яніння.
- •38. Поняття та ознаки суб'єктивної сторони злочину.
- •39.Поняття і значення вини, її форми та види.
- •40.Факультативні ознаки суб'єктивної сторони.
- •41.Умисел та його види.
- •42.Необережність та її види.
- •43. Змішана форма вини.
- •44.Помилка та її значення для кримінальної відповідальності.
- •45.Поняття і види стадій вчинення злочину.
- •46. Закінчений злочин.
- •47.Незакінчений злочин та його види.
- •48. Готування до злочину.
- •49. Замах на злочин.
- •50. Добровільна відмова від вчинення злочину.
- •51.Поняття і ознаки співучасті.
- •52.Види співучасників.
- •53.Форми співучасті.
- •54.Відповідальність співучасників.
- •55.Спеціальні питання відповідальності за співучасть.
- •56.Причетність до злочину.
- •57.Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.
- •58. Повторність злочинів.
- •59.Сукупність злочинів.
- •60.Рецидив злочинів.
- •Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Необхідна оборона та умови її правомірності.
- •Уявна оборона.
- •Перевищення меж необхідної оборони.
- •Крайня необхідність.
- •Затримання особи,-що вчинила злочин.
- •Фізичний або психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння пов'язане з ризиком (виправданий ризик).
- •Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
- •Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним законом України.
- •Мета покарання.
- •Система покарань.
- •Основні покарання.
- •Додаткові покарання.
- •Покарання, які можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •Штраф як міра кримінальної відповідальності.
- •Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Принципи призначення покарання.
- •Загальні засади призначення покарання.
- •Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин вчинений в співучасті.
- •Призначення більш м'якого покарання ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань і зарахування строку ув'язнення.
- •Поняття звільнення від покарання та його види.
- •Звільнення від покарання у зв'язку із втратою особою суспільної небезпечності.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуваннями.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуваннями вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.
- •Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку суду.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким.
- •Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років.
- •Звільнення від покарання за хворобою.
- •Амністія і помилування.
- •110.Поняття судимості.
- •111.Погашення судимості.
- •112. Зняття судимості.
- •113.Примусові заходи медичного характеру.
- •114.Примусове лікування.
- •115.Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •116.Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх і особливості їх призначення.
- •117.Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
- •2. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
- •118.Погашення та зняття судимості для неповнолітніх.
15.Принцип громадянства і універсальний принцип чинності кримінального закону.
Відповідно до цього принципу громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за КК України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 7 КК).
Злочинність і караність діяння, вчиненого за кордоном громадянами України, а також особами без громадянства, що постійно проживають в Україні, визначаються за українськими законами незалежно від того, чи визнається таке діяння злочином в тій країні, де воно було вчинено. Таким же чином визначається відповідальність і для осіб, які мають подвійне громадянство — України та іншої держави. Якщо особи, які мають таке громадянство, вчиняють злочин поза межами України, то незалежно від того, чи є вони також громадянами держави, на території якої вчинений злочин, або ні, вони підлягають кримінальній відповідальності за КК України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
Якщо громадяни України і особи без громадянства, які постійно в ній проживають, за вчинений в іншій державі злочин зазнали там же покарання, то згідно з ч. 2 ст. 7 КК вони, у разі їх повернення в Україну, вдруге не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за цей же злочин.
Космополітичний (універсальний) принцип. Цей принцип виходить з міжнародно-правових зобов'язань України у сфері боротьби із злочинністю. Згідно з ст. 8 КК іноземці та особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають в Україні відповідальності за цим Кодексом у випадках, передбачених міжнародними договорами або якщо вони вчинили передбачені цим Кодексом особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України. Сутність цього принципу полягає у спільності інтересів кількох держав у боротьбі зі злочинами, вчинення яких на території однієї держави здатне заподіяти шкоди й інтересам інших держав, в тому числі Україні.
16.Поняття злочину та його ознаки.
Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Три ознаки злочину: суспільна небезпечність діяння, винність і передбаченість діяння в законі про кримінальну відповідальність.
Суспільна небезпечність як матеріальна ознака злочину полягає в тому, що діяння або заподіює шкоду відносинам, які охороняються кримінальним законом, або містить у собі реальну можливість заподіяння такої шкоди. Це — об'єктивна властивість злочину, реальне порушення відносин, що склалися в суспільстві.
Другою обов'язковою ознакою злочину, що виражає його внутрішній психологічний зміст, є винність. У цій ознаці відбивається найважливіший принцип кримінального права — принцип суб'єктивного ставлення, тобто відповідальності тільки за наявності вини, що випливає зі ст. 62 Конституції України. Частина 2 ст. 2 КК закріпила цей принцип, вказавши, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Обов'язковою ознакою злочину є також його протиправність. Протиправність як формальна ознака злочину означає передбачення його в кримінальному законі. Кримінальна протиправність тісно пов'язана із суспільною небезпечністю: вона є суб'єктивним вираженням об'єктивної, реальної небезпечності діяння для суспільних відносин, її законодавчої оцінки. Тому кримінальна протиправність — юридична, правова оцінка суспільної небезпечності, закріплена в законі. Саме суспільна небезпечність, її ступінь визначає об'єктивні межі протиправності.
3 ознакою протиправності пов'язана четверта обов'язкова ознака злочину — його караність. Під караністю розуміють погрозу застосування покарання за злочин, що міститься в кримінально-правових санкціях. Караність за своєю сутністю випливає із суспільної небезпечності і протиправності діяння. Діяння тому і є кримінальне караним, що воно суспільне небезпечне і передбачене кримінальним законом як злочин.