- •1.Поняття, предмет кримінального права України.
- •2.Завдання, функції та принципи кримінального права України.
- •3.Кримінальне право і суміжні галузі права.
- •4. Система кримінального права.
- •5.Поняття та ознаки кримінальної відповідальності.
- •6.Підстави відповідальності конкретної особи.
- •7.Форми реалізації конкретної особи.
- •8.Поняття кримінального закону, його джерела.
- •9.Структура кримінального закону.
- •10.Тлумачення кримінального закону.
- •11.Принципи чинності кримінального закону у часі.
- •12.Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність.
- •13.Космополітичний (універсальний) принцип чинності кримінального закону у просторі.
- •14.Територіальний принцип чинності кримінального закону.
- •15.Принцип громадянства і універсальний принцип чинності кримінального закону.
- •16.Поняття злочину та його ознаки.
- •17.Поняття та ознаки малозначного діяння.
- •18.Класифікація злочинів.
- •19.Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •20.Поняття складу злочину, його структура та значення.
- •21.Елементи і ознаки складу злочину.
- •22.Поняття кваліфікації злочину та її значення.
- •23.Види складів злочинів.
- •2. За характером структури складів, тобто за способом описування їх ознак безпосередньо в законі, усі вони можуть бути поділені на прості і складні.
- •24.Поняття об'єкта злочину, його структура та значення.
- •1.Блага:
- •25.Види об'єктів злочинів.
- •26. Предмет злочину.
- •27. Поняття та ознаки об'єктивної сторони злочину та її значення.
- •28. Суспільно-небезпечні діяння, поняття та ознаки.
- •29.Суспільно-небезпечні наслідки, поняття та види.
- •30. Причинний зв'язок і його значення в кримінальному праві.
- •31. Спосіб, місце, час, знаряддя, засоби і обстановка вчинення злочину.
- •32.Поняття та ознаки суб'єкта злочину.
- •33. Поняття і види спеціального суб'єкта злочину.
- •34.Осудність та її критерії.
- •35.Обмежена осудність.
- •36.Вік кримінальної відповідальності.
- •37. Відповідальність за злочини вчинені в стані сп'яніння.
- •38. Поняття та ознаки суб'єктивної сторони злочину.
- •39.Поняття і значення вини, її форми та види.
- •40.Факультативні ознаки суб'єктивної сторони.
- •41.Умисел та його види.
- •42.Необережність та її види.
- •43. Змішана форма вини.
- •44.Помилка та її значення для кримінальної відповідальності.
- •45.Поняття і види стадій вчинення злочину.
- •46. Закінчений злочин.
- •47.Незакінчений злочин та його види.
- •48. Готування до злочину.
- •49. Замах на злочин.
- •50. Добровільна відмова від вчинення злочину.
- •51.Поняття і ознаки співучасті.
- •52.Види співучасників.
- •53.Форми співучасті.
- •54.Відповідальність співучасників.
- •55.Спеціальні питання відповідальності за співучасть.
- •56.Причетність до злочину.
- •57.Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.
- •58. Повторність злочинів.
- •59.Сукупність злочинів.
- •60.Рецидив злочинів.
- •Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Необхідна оборона та умови її правомірності.
- •Уявна оборона.
- •Перевищення меж необхідної оборони.
- •Крайня необхідність.
- •Затримання особи,-що вчинила злочин.
- •Фізичний або психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння пов'язане з ризиком (виправданий ризик).
- •Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
- •Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним законом України.
- •Мета покарання.
- •Система покарань.
- •Основні покарання.
- •Додаткові покарання.
- •Покарання, які можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •Штраф як міра кримінальної відповідальності.
- •Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Принципи призначення покарання.
- •Загальні засади призначення покарання.
- •Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин вчинений в співучасті.
- •Призначення більш м'якого покарання ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань і зарахування строку ув'язнення.
- •Поняття звільнення від покарання та його види.
- •Звільнення від покарання у зв'язку із втратою особою суспільної небезпечності.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуваннями.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуваннями вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.
- •Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку суду.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким.
- •Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років.
- •Звільнення від покарання за хворобою.
- •Амністія і помилування.
- •110.Поняття судимості.
- •111.Погашення судимості.
- •112. Зняття судимості.
- •113.Примусові заходи медичного характеру.
- •114.Примусове лікування.
- •115.Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •116.Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх і особливості їх призначення.
- •117.Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
- •2. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
- •118.Погашення та зняття судимості для неповнолітніх.
Обмеження волі.
Обмеження волі (ст. 61 КК) — це основний вид покарання, який полягає в триманні засудженого в кримінально-виконавчій установі відкритого типу — виправному центрі (статті 11, 16, 56 КВК) без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення за ним нагляду та обов'язкового залучення до праці.
Це покарання призначається у межах від одного до п'яти років у випадках, коли обмеження волі безпосередньо передбачене в санкції статті Особливої частини КК, за винятком його застосування на підставі ч. 1 ст. 69 КК.
Відбування цього покарання завжди пов'язане з обов'язковим залученням засудженого до праці, тому ч. З ст. 61 КК встановлює, що обмеження волі не призначається неповнолітнім, вагітним жінкам та жінкам, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, особам, що досягли пенсійного віку, військовослужбовцям строкової служби та інвалідам першої та другої груп.
Позбавлення волі на певний строк.
Позбавлення волі на певний строк (ст. 63 КК) — це покарання, що полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його у кримінально-виконавчі установи на певний строк, зазначений у вироку суду.
Позбавлення волі є основним покаранням і застосовується за вчинення злочинів, що становлять значну тяжкість, коли, виходячи із характеру і ступеня їх суспільної небезпечності і з урахуванням особи винного, необхідна його ізоляція від суспільства.
Позбавлення волі пов'язане з істотними правообмеженнями для засудженого. Він не тільки ізолюється від суспільства, а й позбавляється свободи пересування, вибору виду трудової діяльності, обмежується в розпорядженні своїм часом, спілкуванні з родичами і близькими йому людьми і т. ін. На засудженого до позбавлення волі справляється певний вплив: він перебуває в умовах відповідного режиму, залучається до праці, а у разі необхідності — до професійного і загальноосвітнього навчання, з ним ведеться систематична освітньо-виховна робота. Однак позбавлення волі не має за мету заподіяти засудженому фізичних страждань або принизити його людську гідність. Воно спрямоване в кінцевому результаті на його виправлення, для того щоб він став корисним членом суспільства, а також на попередження вчинення нових злочинів з боку як засуджених, так й інших громадян.
Позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п'ятнадцяти років і відбувається в колоніях різного виду і режиму. Вид і режим відбування позбавлення волі визначаються адміністрацією кримінально-виконавчої установи. Позбавлення волі у виді тюремного ув'язнення КК не передбачає.
Довічне позбавлення волі.
Довічне позбавлення волі (ст. 64 КК) може бути застосоване за вчинення особливо тяжких злочинів, коли це спеціально передбачено в санкції статті Особливої частини КК і за умови, якщо суд визнає неможливим застосування до засудженого позбавлення волі на певний строк.
У санкціях статей Особливої частини КК довічне позбавлення волі передбачено як альтернативне покарання з позбавленням волі на певний строк лише за злочини, пов'язані з умисним вбивством при особливо обтяжуючих обставинах (див., наприклад, ч. 2 ст. 115, ст. 348 КК).
Довічне позбавлення волі не застосовується до осіб, що вчинили злочин у віці до 18 років і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину чи на момент постановлення вироку.
Довічне позбавлення волі замінило собою смертну кару, застосування якої допускалося КК 1960 р. до 29 грудня 1999 р. Конституційний Суд. України визнав, що норми КК 1960 р., які передбачають можливість застосування смертної кари (розстрілу), суперечать Конституції України і тому не підлягають застосуванню. 22 лютого 2000 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про заміну смертної кари довічним позбавленням волі».
Актом помилування довічне позбавлення волі може бути замінено позбавленням волі на строк не менше двадцяти п'яти років (ст. 87 КК).