- •1.Поняття, предмет кримінального права України.
- •2.Завдання, функції та принципи кримінального права України.
- •3.Кримінальне право і суміжні галузі права.
- •4. Система кримінального права.
- •5.Поняття та ознаки кримінальної відповідальності.
- •6.Підстави відповідальності конкретної особи.
- •7.Форми реалізації конкретної особи.
- •8.Поняття кримінального закону, його джерела.
- •9.Структура кримінального закону.
- •10.Тлумачення кримінального закону.
- •11.Принципи чинності кримінального закону у часі.
- •12.Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність.
- •13.Космополітичний (універсальний) принцип чинності кримінального закону у просторі.
- •14.Територіальний принцип чинності кримінального закону.
- •15.Принцип громадянства і універсальний принцип чинності кримінального закону.
- •16.Поняття злочину та його ознаки.
- •17.Поняття та ознаки малозначного діяння.
- •18.Класифікація злочинів.
- •19.Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •20.Поняття складу злочину, його структура та значення.
- •21.Елементи і ознаки складу злочину.
- •22.Поняття кваліфікації злочину та її значення.
- •23.Види складів злочинів.
- •2. За характером структури складів, тобто за способом описування їх ознак безпосередньо в законі, усі вони можуть бути поділені на прості і складні.
- •24.Поняття об'єкта злочину, його структура та значення.
- •1.Блага:
- •25.Види об'єктів злочинів.
- •26. Предмет злочину.
- •27. Поняття та ознаки об'єктивної сторони злочину та її значення.
- •28. Суспільно-небезпечні діяння, поняття та ознаки.
- •29.Суспільно-небезпечні наслідки, поняття та види.
- •30. Причинний зв'язок і його значення в кримінальному праві.
- •31. Спосіб, місце, час, знаряддя, засоби і обстановка вчинення злочину.
- •32.Поняття та ознаки суб'єкта злочину.
- •33. Поняття і види спеціального суб'єкта злочину.
- •34.Осудність та її критерії.
- •35.Обмежена осудність.
- •36.Вік кримінальної відповідальності.
- •37. Відповідальність за злочини вчинені в стані сп'яніння.
- •38. Поняття та ознаки суб'єктивної сторони злочину.
- •39.Поняття і значення вини, її форми та види.
- •40.Факультативні ознаки суб'єктивної сторони.
- •41.Умисел та його види.
- •42.Необережність та її види.
- •43. Змішана форма вини.
- •44.Помилка та її значення для кримінальної відповідальності.
- •45.Поняття і види стадій вчинення злочину.
- •46. Закінчений злочин.
- •47.Незакінчений злочин та його види.
- •48. Готування до злочину.
- •49. Замах на злочин.
- •50. Добровільна відмова від вчинення злочину.
- •51.Поняття і ознаки співучасті.
- •52.Види співучасників.
- •53.Форми співучасті.
- •54.Відповідальність співучасників.
- •55.Спеціальні питання відповідальності за співучасть.
- •56.Причетність до злочину.
- •57.Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.
- •58. Повторність злочинів.
- •59.Сукупність злочинів.
- •60.Рецидив злочинів.
- •Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Необхідна оборона та умови її правомірності.
- •Уявна оборона.
- •Перевищення меж необхідної оборони.
- •Крайня необхідність.
- •Затримання особи,-що вчинила злочин.
- •Фізичний або психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння пов'язане з ризиком (виправданий ризик).
- •Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
- •Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним законом України.
- •Мета покарання.
- •Система покарань.
- •Основні покарання.
- •Додаткові покарання.
- •Покарання, які можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •Штраф як міра кримінальної відповідальності.
- •Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Принципи призначення покарання.
- •Загальні засади призначення покарання.
- •Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин вчинений в співучасті.
- •Призначення більш м'якого покарання ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань і зарахування строку ув'язнення.
- •Поняття звільнення від покарання та його види.
- •Звільнення від покарання у зв'язку із втратою особою суспільної небезпечності.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуваннями.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуваннями вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.
- •Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку суду.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким.
- •Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років.
- •Звільнення від покарання за хворобою.
- •Амністія і помилування.
- •110.Поняття судимості.
- •111.Погашення судимості.
- •112. Зняття судимості.
- •113.Примусові заходи медичного характеру.
- •114.Примусове лікування.
- •115.Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •116.Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх і особливості їх призначення.
- •117.Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
- •2. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
- •118.Погашення та зняття судимості для неповнолітніх.
26. Предмет злочину.
Під Предметом злочину слід вважати будь-які речі матеріального світу, з певними властивостями яких закон про кримінальну відповідальність пов 'язує наявність у діях особи ознак конкретного складу злочину. Якщо об’єкт виступає завжди у якості суспільних відносин, завжди є обов’язковим, необхідним елементом кожного складу злочину, то предмет злочину – це факультативна ознака складу злочину, який виявляється не у всіх злочинах.
Якщо злочин має свій предмет, його називають предметним злочином. Оскільки предметом злочину може виступати, як правило, певна річ, то він є речовою (матеріальною) ознакою злочину. В законі ознаки предмета злочину описуються по-різному:
а) предмет може чітко зазначатися в самому законі (наприклад, у ст. 245 КК міститься вказівка на такий предмет, як лісові масиви або зелені насадження);
б) предмет може безпосередньо випливати з диспозиції кримінально-правової норми (наприклад, за статтями 368-370 КК предметами хабарництва можуть бути як будь-які матеріальні цінності - гроші, продукти, предмети побутової техніки та інші речі, так і майнові блага);
в) предмет може визначатися різними нормативними актами, якщо певна диспозиція має бланкетний характер (наприклад, перелік наркотичних засобів, про які йдеться у ст. 305 КК, встановлюється не безпосередньо у КК, а в іншому нормативно-правовому акті).
Кримінально-правове значення предмета злочину проявляється у таких аспектах:
1) включення предмета злочину в комплекс ознак конкретного складу злочину забезпечує повноту його конструювання, що сприяє успішному вирішенню завдань кваліфікації;
2) предмет злочину може виступати критерієм розмежування суміжних злочинних діянь. Наприклад, предметом шахрайства (ст. 190 КК) є майно, яке на момент вчинення злочину перебувало у власності держави, колективу або приватних осіб, а предметом заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК) є майно, яке лише повинно було перейти у цю власність від інших суб'єктів;
3) предмет посягання може бути також одним із критеріїв розмежування злочинного та незлочинного діянь. Наприклад, за предметом розрізняють кримінально карану контрабанду (ст. 201 КК) і контрабанду як адміністративне правопорушення;
4) ті чи інші ознаки предмета посягання можуть бути пом'якшуючими або обтяжуючими обставинами злочину (наприклад, викрадення офіційного документа утворює склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК, а викрадення особливо важливих документів кваліфікується за ч. 2 ст. 357 КК) тощо.
Предмет злочину необхідно відрізняти від знарядь і засобів вчинення злочину. Якщо предмет злочину - це те, посягаючи на що особа заподіює шкоду об'єкту злочину, то знаряддя та засоби це ті предмети, які використовуються нею для виконання об'єктивної сторони складу злочину.
27. Поняття та ознаки об'єктивної сторони злочину та її значення.
Об'єктивна сторона злочину — це зовнішня сторона (зовнішнє вираження) злочину, що характеризується суспільна небезпечним діянням (дією чи бездіяльністю), суспільна небезпечними наслідками, причинним зв 'язкомміж діянням і суспільна небезпечними наслідками, місцем, часом, обстановкою, способом, а також засобами вчинення злочину.
ОЗНАКИ: При виявленні злочину ми насамперед стикаємося з його об'єктивними ознаками: конкретним актом поведінки суб'єкта у виді дії чи бездіяльності, що завжди здійснюється у певній об'єктивній обстановці, у певному місці і в певний час. Цей акт поведінки завжди відбувається відповідним способом, наприклад, крадіжка з об'єктивної сторони виражається в таємному викраденні чужого майна (ст. 185), грабіж — у відкритому викраденні такого майна (ст. 186).
Злочин завжди тягне за собою певні суспільне небезпечні наслідки, тому що в результаті його вчинення завдається істотна шкода суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним законом (наприклад, вбивство своїм наслідком має смерть людини — статті 115-119, крадіжка, грабіж, шахрайство — статті 185, 186, 190 — заподіюють майнову шкоду власнику). Причому діяння (дія чи бездіяльність) перебуває у причинному зв'язку із суспільне небезпечними наслідками. Ці ознаки притаманні будь-якому злочину як явищу реальної дійсності.
ЗНАЧЕННЯ: По-перше, об'єктивна сторона є елементом складу злочину і входить до підстави кримінальної відповідальності. Тому особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності лише тоді, коли у вчиненному нею діянні встановлені всі ознаки об'єктивної сторони складу злочину.
По-друге, ознаки об'єктивної сторони багато в чому визначають суспільну небезпечність злочину. Характер діяння, спосіб його вчинення, місце, час, обстановка вчинення злочину, тяжкість суспільне небезпечних наслідків, що настали, є найважливішими показниками суспільної небезпечності як соціальної властивості злочину.
По-третє, об'єктивна сторона має важливе значення для правильної кваліфікації злочину. Аналіз об'єктивної сторони дає можливість встановлювати інші елементи й ознаки складу злочину: об'єкт, якому заподіюється шкода даним злочином, відповідну форму вини, мотив, мету злочину, які не завжди вказуються в диспозиціях статей Особливої частини КК, і, таким чином, правильно кваліфікувати вчинене.
По-Четверте, об'єктивна сторона має важливе значення для розмежування злочинів, а також відмежування злочинних діянь від незлочинних.
По-п'яте, врахування ознак об'єктивної сторони дозволяє суду в кожному конкретному випадку правильно визначити ступінь тяжкості вчиненого злочину (ст. 65) і відповідно до цього призначити покарання, що відповідає вчиненому.