- •1.Поняття, предмет кримінального права України.
- •2.Завдання, функції та принципи кримінального права України.
- •3.Кримінальне право і суміжні галузі права.
- •4. Система кримінального права.
- •5.Поняття та ознаки кримінальної відповідальності.
- •6.Підстави відповідальності конкретної особи.
- •7.Форми реалізації конкретної особи.
- •8.Поняття кримінального закону, його джерела.
- •9.Структура кримінального закону.
- •10.Тлумачення кримінального закону.
- •11.Принципи чинності кримінального закону у часі.
- •12.Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність.
- •13.Космополітичний (універсальний) принцип чинності кримінального закону у просторі.
- •14.Територіальний принцип чинності кримінального закону.
- •15.Принцип громадянства і універсальний принцип чинності кримінального закону.
- •16.Поняття злочину та його ознаки.
- •17.Поняття та ознаки малозначного діяння.
- •18.Класифікація злочинів.
- •19.Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •20.Поняття складу злочину, його структура та значення.
- •21.Елементи і ознаки складу злочину.
- •22.Поняття кваліфікації злочину та її значення.
- •23.Види складів злочинів.
- •2. За характером структури складів, тобто за способом описування їх ознак безпосередньо в законі, усі вони можуть бути поділені на прості і складні.
- •24.Поняття об'єкта злочину, його структура та значення.
- •1.Блага:
- •25.Види об'єктів злочинів.
- •26. Предмет злочину.
- •27. Поняття та ознаки об'єктивної сторони злочину та її значення.
- •28. Суспільно-небезпечні діяння, поняття та ознаки.
- •29.Суспільно-небезпечні наслідки, поняття та види.
- •30. Причинний зв'язок і його значення в кримінальному праві.
- •31. Спосіб, місце, час, знаряддя, засоби і обстановка вчинення злочину.
- •32.Поняття та ознаки суб'єкта злочину.
- •33. Поняття і види спеціального суб'єкта злочину.
- •34.Осудність та її критерії.
- •35.Обмежена осудність.
- •36.Вік кримінальної відповідальності.
- •37. Відповідальність за злочини вчинені в стані сп'яніння.
- •38. Поняття та ознаки суб'єктивної сторони злочину.
- •39.Поняття і значення вини, її форми та види.
- •40.Факультативні ознаки суб'єктивної сторони.
- •41.Умисел та його види.
- •42.Необережність та її види.
- •43. Змішана форма вини.
- •44.Помилка та її значення для кримінальної відповідальності.
- •45.Поняття і види стадій вчинення злочину.
- •46. Закінчений злочин.
- •47.Незакінчений злочин та його види.
- •48. Готування до злочину.
- •49. Замах на злочин.
- •50. Добровільна відмова від вчинення злочину.
- •51.Поняття і ознаки співучасті.
- •52.Види співучасників.
- •53.Форми співучасті.
- •54.Відповідальність співучасників.
- •55.Спеціальні питання відповідальності за співучасть.
- •56.Причетність до злочину.
- •57.Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.
- •58. Повторність злочинів.
- •59.Сукупність злочинів.
- •60.Рецидив злочинів.
- •Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Необхідна оборона та умови її правомірності.
- •Уявна оборона.
- •Перевищення меж необхідної оборони.
- •Крайня необхідність.
- •Затримання особи,-що вчинила злочин.
- •Фізичний або психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння пов'язане з ризиком (виправданий ризик).
- •Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
- •Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним законом України.
- •Мета покарання.
- •Система покарань.
- •Основні покарання.
- •Додаткові покарання.
- •Покарання, які можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •Штраф як міра кримінальної відповідальності.
- •Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Принципи призначення покарання.
- •Загальні засади призначення покарання.
- •Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин вчинений в співучасті.
- •Призначення більш м'якого покарання ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань і зарахування строку ув'язнення.
- •Поняття звільнення від покарання та його види.
- •Звільнення від покарання у зв'язку із втратою особою суспільної небезпечності.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуваннями.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуваннями вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.
- •Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку суду.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким.
- •Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років.
- •Звільнення від покарання за хворобою.
- •Амністія і помилування.
- •110.Поняття судимості.
- •111.Погашення судимості.
- •112. Зняття судимості.
- •113.Примусові заходи медичного характеру.
- •114.Примусове лікування.
- •115.Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •116.Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх і особливості їх призначення.
- •117.Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
- •2. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
- •118.Погашення та зняття судимості для неповнолітніх.
38. Поняття та ознаки суб'єктивної сторони злочину.
Суб'єктивна сторона злочину — це внутрішня сторона злочину, тобто психічна діяльність особи, що відображує ставлення її свідомості і волі до суспільна небезпечного діяння, котре нею вчиняється, і до його наслідків.
Ознаки:
По-перше, вона виступає обов'язковим елементом будь-якого складу злочину, а її наявність чи відсутність дає можливість відмежувати злочинне діяння від незлочинного. Відсутність умисної вини виключає кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину або завідомо неправдиве показання. Відсутність певного мотиву або мети також може виключати склад злочину і кримінальну відповідальность.
По-друге, суб'єктивна сторона істотно впливає на кваліфікацію злочинів і дозволяє відмежовувати тотожні злочини за об'єктивними ознаками, наприклад, умисне вбивство від вбивства через необережність.
По-третє, зміст суб'єктивної сторони істотно впливає на ступінь тяжкості вчиненого злочину, ступінь суспільної небезпечності особи суб'єкта і тим самим на призначення покарання.
39.Поняття і значення вини, її форми та види.
Вина — це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Вина як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони будь-якого складу злочину нерозривно пов'язана з його об'єктивними ознаками, її зміст відображують об'єктивні ознаки злочину, що характеризують його об'єкт, предмет і об'єктивну сторону. Тому не існує абстрактної вини, відірваної від конкретного суспільне небезпечного діяння. Саме це діяння і становить предметний зміст вини, її матеріальне наповнення.
Форми вини — це зазначені в кримінальному законі сполучення певних ознак свідомості і волі особи, що вчиняє суспільно небезпечне діяння. У сполученні таких ознак і виражається психічне ставлення особи до діяння і його наслідків. Чинне кримінальне законодавство виділяє дві форми вини — умисел (ст. 24) і необережність (ст. 25). Це узагальнені законодавцем поняття, які лише в загальних рисах характеризують ставлення особи до того діяння, що вчиняється нею, та його наслідків. Умисел і необережність мають свої види. Умисел може бути прямим і непрямим, а необережність існує у виді злочинної самовпевненості та злочинної недбалості. Поза цими конкретними видами вина відсутня.
Вина особи — це не тільки обов'язкова суб'єктивна ознака, а й важлива соціальна категорія, зміст якої визначають як характер і тяжкість злочинного діяння, так і сама його наявність як такого.
Встановлення вини, її форми і виду — необхідна умова правильної кваліфікації злочину.
40.Факультативні ознаки суб'єктивної сторони.
В багатьох злочинах суб'єктивна сторона потребує встановлення мотиву і мети, що є її факультативними ознаками. Вони мають значення обов'язкових ознак лише в тих випадках, коли названі в диспозиції статті ОЧ КК як обов'язкові ознаки конкретного злочину. У деяких складах злочинів закон вказує на емоційний стан особи як ознаку субєктивної сторони. Так, відповідно до статей 116 і 123 КК стан сильного душевного хвилювання виконує істотну роль у формуванні мотиву вчинення таких злочинів і входить до змісту суб'єктивної сторони.
Мета злочину — це бажання особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, досягти певних шкідливих наслідків. Вона є характерною ознакою умисних злочинів, що вчиняються з прямим умислом.
Визначити, які конкретні злочинні наслідки своїх дій передбачав винний та бажав їх настання, можливо лише при ретельному аналізі складу вчиненого злочину та виявленні його елементів і всіх обставин справи. Порушення цієї вимоги породжує серйозні помилки щодо кваліфікації злочину.
Мета — це та річ чи явище або якась інша спотвора чи зміна, яка приваблює злочинця, манить, тягне його і на думку злочинця може задовольнити його певну потребу.
Мета є факультативною ознакою суб’єктивної сторони складу злочину. Особливість мети, як ознаки складу злочину в тому, що такі злочини, які вчинюються з певною метою, вчиняються лише з прямим умислом. В тих злочинах, у яких мета не позначена законом, мета має значення для визначення суспільної небезпечності злочину, а також для призначення міри покарання.
Мотив злочину можна визначити як усвідомлене спонукання особи, яке викликало у неї рішучість вчинення злочину. Мотив злочину — це усвідомлена спонука особи, яка викликала у неї намір вчинити злочин. Мотив є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони складу злочину у тих випадках, коли він безпосередньо вказаний у диспозиції кримінального закону. У деяких випадках мотив злочину випливає із самого змісту диспозиції кримінального закону, і в цьому випадку він має важливе значення при встановленні складу злочину та форми вини. Мотив злочину значною мірою характеризує не лише особу злочинця, але і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним діяння.