66.Передавачі супутників системи navstar/gps.

Схема формування сигналів супутника системи GPS містить два несучих коливання частотою 1575,42 МГц (L1) і 1227,6 МГц (L2), які модулюють в фазових модуляторах 3-4 (маніпуляції фази несучого коливання на 180 °) псевдовипадковими сигналами С/А- і Р-коду, попередньо підсумованим по модулю 2 елементами 1, 2 ВИКЛЮЧАЄ АБО з навігаційним сигналом NAV, який передається зі швидкістю 50 біт / с. З малюнка видно, що несуча L2 модулюється тільки сумарним сигналом Р-коду, тоді як L1 - сумарними сигналами С/А- і Р-коду. В останньому випадку кодові сигнали знаходяться в квадратурі (зрушені на 90 °).

67.Наземні приймачі системи NAVSTAR/GPS.

Після розміщення приймача на пункті встановлюється режим очікування сигналів. Якщо сигнали надходять і в пам’яті приймача є альманах супутників, тоді виконується попереднє обчислення положення вибраного супутника. Якщо альманах в пам’яті відсутній, тоді витрачається додатковий час на режим збирання даних про супутник (близько 12.5 хвилин).

68.Основні джерела помилок GPS – спостережень.

Під час опрацювання супутникових вимірів виникає необхідність ретельного дослідження впливів усіх можливих джерел похибок, особливостей їхнього виникнення й обґрунтування методів їхнього обліку. Залежно від характеру впливу зазначених джерел виниклі похибки поділяються на дві основні групи:

1. Систематичні похибки, які стосовно супутникових вимірів отримали назву зсувів;

2. Похибки випадкового характеру, які часто порівнюють із поняттям «шум».

69.Загальні відомості про лазерне сканування.

Найчастіше наземне лазерне сканування нагадує звичайну фототеодолітну зйомку. Але це не так. У новому методі використається вища автоматизація, на кожному етапі застосовується комп'ютеризація.

Новий вид – наземне лазерне сканування – набагато краще й современней колишньої системи. У неї є безліч переваг, наприклад: мала витрата часу й коштів на обробку результатів, можливість контролю польових вимірів, одержання 3D з високою точністю на основі обмірюваних величин. Результати роботи можуть бути різними: від повноцінної 3D моделі до хмари крапок (просторовий растр). До речі, саме тривимірне зображення створюється шляхом наземного лазерного сканування

Щоб одержати хмару крапок потрібних кольорах, потрібно провести безліч операцій по наземному скануванню й роботу з дешифрування, фільтрації, класифікації й векторизации масиву крапок лазерних відбиттів. Він обробляється відповідно до завдання відповідно до масштабу потрібного топографічного плану. 3D моделі сполучають із топографічним планом і представляють у вигляді цифрового векторного плану масштабу 1:500. Це можна зробити в будь-якій програмі, що підтримує формати даних, наприклад Microstation, AutoCAD, MapInfo, Credo і т. д.

Площину, що відбиває рівень висоти

Область застосування 3D-моделей, які сполучені між собою топопланом М 1:500 величезна

По-перше, це проектування планів й інших робіт, призначених для розміщення будівництва;

Крім того, 3D- моделі дуже популярні в розробці проектів підприємств, що спеціалізуються на горнодобыче й промисловості. З їхньою допомогою становлять загальний план родовищ і вирішують багато технічних труднощів. Також у цій галузі 3D –моделі застосовуються в землевпорядженні при кадастрі землі. Попередні проекти гребель, ГЕС, гідровузлів – фсе це формується посередництво 3D.

Щоб одержати 3D модель, потрібно виконати кілька підготовчих етапів. Зокрема, потрібно виконати наземне сканування, провести камеральне классифицирование, створити ТЛО й трансфигурационную модель площини рельєфу.