![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Поняття і сутність менеджменту. Організація як об’єкт управління.
- •2. Виникнення науки про менеджмент та напрями еволюції управлінської думки.
- •3. Принципи наукового управління за ф. Тейлором.
- •4. Порівняльна характеристика японської та американської моделей менеджменту.
- •Особливості концепції цільового управління Пітера Друкера.
- •6. Соціальна філософія менеджменту Мері Фоллет.
- •7. Системна концепція управління “7с” Томаса Пітерса і Роберта Уотермана.
- •8. А. Файоль. Принципи менеджменту.
- •9. Вклад вітчизняних вчених і практиків у розвиток науки управління.
- •10. Перспективи менеджменту: можливе і ймовірне.
- •11. Система менеджменту організації.
- •12. Організація як об’єкт управління. Необхідність і передумови формування інституту організації у суспільстві.
- •13. Організація як відкрита система. Принципи системного підходу до організації управління.
- •14. Організації та їх ознаки. Види організацій.
- •15. Зовнішнє та внутрішнє середовища організації.
- •17. Життєвий цикл організації та його стадії.
- •18. Організаційна культура: формування, фактори формування, підтримка та зміни.
- •19. Загальна характеристика та класифікація функцій менеджменту.
- •20. Поняття організаційної структури управління виробництвом і фактори, що її визначають.
- •21. Організаційні структури, принципи їхньої побудови.
- •22. Типи організаційних структур.
- •24. Типи організацій щодо взаємодії з людиною: корпоративна та індивідуалістська організації.
- •25. Розвиток організаційних структур управління виробництвом у сучасних умовах господарювання.
- •27. Типи організаційних структур: лінійний, функціональний, комбінований.
- •28. Процес формування структури управління. Проблеми, пов’язані з невідповідністю структури управління операційним або виробничим процесом організації.
- •30. Оцінка та аналіз організаційних структур управління.
- •1. Зовнішнє середовище.
- •2.Технологія роботи
- •32. Девід Сільверман та антисистемна концепція організацій.
- •35. Методи моніторингу зовнішнього середовища організації та оцінка економічної ефективності моніторингу.
- •42. Едгар Шейн і системна модель організаційної мотивації.
- •43. Особливості концепції “любові і страху” Амітая Етціоні.
- •45. Поняття та процес контролю.
- •50. Поняття контролінгу. Основні функції контролінгу. Елементи контролінгу їх взаємодія
- •Методологія планування. Організаційні рівні планування.
- •52. Стратегічне планування, мета і принципи стратегічного планування. Види стратегій.
- •53. Тактичне планування, основні завдання і прийоми.
- •55. Перешкоди на шляху планування. Плани, програми і прогнози в системі планування діяльності організації.
- •56. Система стратегічних, тактичних і оперативних планів.
- •57. Моделі стратегічного планування.
- •58. Стратегічне планування в менеджменті. Мета та загальна характеристика.
- •59. Місце планування у формуванні стратегічних рішень.
- •60. Процес формування стратегічного плану. Основні етапи.
- •61. Підходи до формування стратегічного плану. Планування від “досягнутого”, оптимізаційне та адаптивне планування.
- •62.Сутність інформації.
- •64. Комунікаційний процес. Форми комунікації в організаціях.
- •65. Використання інформаційних технологій в управлінні організацією.
- •66. Система комунікацій як основний інструмент сучасного менеджера
- •67. Основні види та форми спілкування менеджерів
- •68. Методи поширення інформації про діяльність організації
- •69. Неформальні комунікації в організації
- •70. Управлінські рішення та вимоги до них
- •71. Класифікація управлінських рішень
- •72. Етапи процесу прийняття раціональних рішень.
- •73.Підходи до оптимізації управлінських рішень.
- •74. Адміністративна модель прийняття управлінських рішень
- •75. Поведінкові аспекти ухвалення рішення
- •76. Групове ухвалення рішень в організаціях
- •77.Розробка та ухвалення управлінських рішень у ситуаціях визначеності, ризику, невизначеності.
- •78.Джеймс Марч та антираціональна концепція ухваленняя рішень.
- •79.Мішель Кроз’є і синтетична концепція прийняття рішень
- •80. Японський досвід стратегічних рішень методом “ринги се”.
- •81.Ролеві позиції та здатність суб'єкта до переробки інформації в процесі розробки та прийняття рішень
- •83.Необхідність моделювання. Моделювання як складова наукового підходу до прийняття рішень
- •84 Прогнозування результатів прийняття рішень
- •85. Типи моделей: фізична, аналогова, математична
- •86. Основні моделі застосування в менеджменті: теорія ігор, теорія черг….
- •87.Шляхи подолання основних проблем моделювання.
- •88.Сучасні методи та моделі прийняття раціональних та стратегічних управлінських рішень.
- •89. Проблеми, пов‘язані із невідповідністю моделей рівню сприйняття керівників.
- •90.Феномен влади в менеджменті.
- •91. Поняття балансу влади. Класифікація форм влади.
- •92. Основні підходи до вивчення сутності лідера
- •93. Модель управлінської решітки Блейка
- •94. Концепція лідерської поведінки Танненбаума-Шмідта.
- •96. Модель ситуаційного лідерства Херсея і Бланшарда.
- •97. Ситуаційні стилі керівництва “Шлях – ціль” Мітчела і Хауса.
- •99. Поняття керівництва і лідерства в менеджменті: подібність і відмінності.
- •100. Підхід до керівництва на засадах вертикальних попарних зв’язків Гріна.
- •101.Підходи до керівництва українського економіста Валерія Терещенка.
- •102. Формальне і неформальне лідерство.
- •103. Поняття про стилі керівництва. Автократичні, ліберальні та демократичні керівники
- •104. Вплив на діяльність організації стилю керівництва окремих керівників у масштабах всієї організації та окремих підрозділів
- •105. Проблеми пошуку найефективнішого стилю.
- •106 Поняття кар’єри та сфери її реалізації.
- •107. Модель ситуационного лидерства Стинсона-Джонсона
- •108 Концепция атрибутивного лидерства
- •109. Концепція зміни лідерства
- •111. Структура конфликта и основные формы поведения в конфликтной ситуации.
- •112. Стадії конфлікту,рывны ы т.Д.
- •113. Структурные методы решения конфликтов
- •114 . Понятие стресса. Причины стресса.
- •115. Рекомендації керівника щодо підвищення продуктивності праці та зниження стресу.
- •116. Сучасні підходи до управління конфліктними ситуаціями
- •117. Поява опору у вигляді страйку,саботажу та інших методів. Прояви невдоволення колективу.
- •118. Управління опором.
- •119. Практика передовых компаний в управлении конфликтами и сопротивлением
- •120. Поняття і сутність методів управління організаціями.
- •121. Класифікація методів управління.
- •122. Тенденції розвитку економіки від управлінської до підприємницької.
- •123.Значення новаторства, інноваційних процесів
- •124. Управління в умовах різних культур.
- •125. Технократизм і формалізм організаційної управлінської структури.
- •126. Вплив бюрократії та корупції на ефективність управління.
- •127.Підходи до оцінки ефективності управління
- •128. Напрямки підвищення ефективності управлінської праці.
- •129. Волюнтаризм та анархія в менеджменті.
- •130. Організаційні зміни
- •131. Види ефективності.
- •132. Вплив сучасних тенденцій на ефективність управління
3. Принципи наукового управління за ф. Тейлором.
Основателем и основным разработчиком идей научного управления является Фредерик Уинслоу Тейлор (1856—1915).
Учение Тейлора базируется на механистическом понимании человека, его места в организации и сущности его деятельности. Тейлор ставил перед собой задачу повышения производительности труда и видел ее решение в рационализации трудовых операций на базе научной организации осуществления рабочим своей трудовой деятельности. Исходным для рационализации труда у Тейлора было изучение задачи, которое должно было давать информацию для построения рационального набора операций по решению данной задачи. Тейлор исходил из того, что рабочие по своей природе ленивы и не хотят просто так работать. Поэтому он считал, что рационализация, приводящая к росту прибыли, будет принята рабочим только тогда, когда и его доход будет также расти.
Тейлор был промышленным инженером, поэтому для него было совершенно естественным смотреть на управление как на машину. Следует отметить, что такой подход был всеобщим в то время. Само преподавание менеджмента велось в виде промышленного инжиниринга.
Он считал, что менеджеры должны думать, а рабочие — работать. Это приводило к появлению большого числа функциональных менеджеров и углубленной специализации на базе операционного разделения труда.
Основные принципы научного управления Тейлора состоят в следующем:
разработка оптимальных методов осуществления работы на базе научного изучения затрат времени, движений, усилий и т.п.;
абсолютное следование разработанным стандартам;
подбор, обучение и расстановка рабочих на те рабочие места и задания, где они могут дать наибольшую пользу;
оплата по результатам труда (меньшие результаты — меньше оплата, большие результаты — больше оплата);
использование функциональных менеджеров, осуществляющих контроль по специализированным направлениям;
поддержание дружеских отношений между рабочими и менеджерами с целью обеспечения возможности осуществления научного управления.
4. Порівняльна характеристика японської та американської моделей менеджменту.
Японская модель
1. Философия фирмы:со сменой руководства философия фирмы не изменяется. Кадры остаются, так как действует система «пожизненного найма»
2. Цели фирмы: обеспечение роста прибыли и благосостояния всех работников фирмы.
Организационная структура управления: Фирма состоит из автономных в коммерческом плане отделений.
Высока роль функциональных служб в штаб-квартирах.
Использование проектных структур управления.
3. Организационная структура управления: фирма состоит из автономных в коммерческом плане отделений.
Высока роль функциональных служб в штаб-квартирах. Использование проектных структур управления.
4. Наем и кадровая политика: Широко используется труд выпускников вузов и школ. Переподготовка и обучение внутри фирмы, без отрыва от производства. Продвижение по службе с учетом выслуги лет. Оплата труда в зависимости от возраста и стажа работы в фирме (так называемая уравнительная зарплата)
5. Организация производства и труда: Основное внимание уделяется цеху — низовому звену производства
Используется система «точно вовремя» (Канбан) без создания запасов и межоперационных заделов Работа групп (кружков) качества и осуществление жесткого контроля качества на всех стадиях производственного процесса всеми работниками фирмы. Обязанности между работниками строго не распределены. Работники выполняют различные виды работ в зависимости от ситуации; девиз — «действуй по обстановке».
6. Стимулирование работников: при благоприятном финансовом положении премии выплачиваются два раза в год (каждый раз по два-три месячных оклада). Выплаты и льготы из социальных фондов: частичная или полная оплата жилья, расходы на медицинское страхование и обслуживание, отчисления в пенсионные фонды, доставка на работу транспортом фирмы, организации коллективного отдыха и др.
7. Внутрифирменное планирование: внутрифирменные отделения имеют планы на три го-да, включающие в себя инвестиционную политику и мероприятия по внедрению новой техники, а также перспективные планы на 10— 15 лет.
Планы разрабатываются по принципу скользящего планирования отделениями фирмы. В плане отделения показывается объем производства, количество продукции в натуральном выражении, прибыль, штатное расписание, перечень поставщиков.
8. Финансовая политика: Часть прибыли отделения (до 40%) используется им самостоятельно. Прибыль направляется на рационализацию производства, на сокращение материальных затрат и внедрение новых ресурсосберегающих технологий, на модернизацию оборудования. Широкое привлечение заемных средств.
Американская модель
1. Философия фирмы: замена руководства фирмы сопровождается сменой управленческих работников и рабочих
2. Цели фирмы: рост прибыли фирмы и дивидендов индивидуальных вкладчиков.
3. Организационная структура управления: корпорация состоит из автономных отделений. Использование матричных структур управления.
4. Наем и кадровая политика: наем работников на рынке труда через сеть университетов, школ бизнеса и др. Нацеленность на индивидуальную, личную карьеру. При найме работника проверяется его соответствие вакантной должности с помощью таких методов, как конкурс, оценка знаний, навыков в специальных «центрах оценки», сдача экзаменов на должность. Индивидуальная оценка и аттестация работников. Оплата труда в зависимости от индивидуальных результатов и заслуг работника.
5. Организация производства и труда: основное внимание уделяется не производству, а адаптации с внешней средой.
Работники выполняют работы на основе четкого исполнения должностных инструкций. Ставки зарплаты строго определены в зависимости от должности, выполняемой работы и квалификации. Зарплата устанавливается в соответствии со спросом и предложениями на рынке труда
6. Стимулирование работников: стимулирование работников значительно ниже, чем в Японии, хотя доход президента
крупной американской корпорации в среднем в три раза выше, чем президента японской фирмы
7. Внутрифирменное планирование: процесс планирования децентрализован. Отделениям планируются основные финансовые показатели, затраты на производство, сбыт и НИОКР, которые могут корректироваться в течение года.
8. Финансовая политика: администрация фирмы перераспределяет прибыль между отделениями. Расширение производства за счет покупки (поглощения, слияния) других корпораций. Самофинансирование корпораций