[Ред.]Національні меншини

Найчисленнішою меншістю Закарпаття були і залишаються угорці, які становлять більшість в південній частині Закарпаття і були скупчені по більших містах; євреї становили більший відсоток, ніж в будь-якій іншій частині України, і то не лише по містах (26%), але й по селах (11%), німці творили 7 малих колоній в горах, румуни були скупчені в 4 великих селах на північ від Сиготу. Після Другої Світової війни знизився відсоток національних меншостей, а тим самим зросла кількість українців і нині Закарпаття є, за винятком південної частини, що в ній і тепер переважають угорці, однією з земель з найбільшою часткою українського населення.

[Ред.]Народне господарство

Народне господарство Закарпаття розвикулося залежно від природних підстав та від госп. політики тих держав, до складу яких воно входило. Гірська частина З., що займає 80°/о краю, є країною лісового і тваринницького господарства, низовина і підгір'я — рільничою країною з садівництвом і виноградництвом. До корисних копалин належать насамперед сіль,буре вугілля, будівельні матеріали; багато мінеральних джерел.

Ці природні багатства були мало використані під час довголітнього угорськ. панування. Країна була екон. і культ. відстала, сіль. господарство не могло розвиватися через малоземелля селян, промисловість — з причини конкуренції корінної Угорщини; капітал був в руках євреїв і угорців, самопіднєсення укр. селянина було бл. 100000 українців (разом з пословаченими гр.-католиками з Пряшівщини), майже винятково до ЗДА; в 1920—38 pp. бл. 40000. Це була еміграція більша, ніж з будь-яких ін. укр. земель. у висліді цих процесів нині в ЗДА живе бл. 350 000 осіб закарпатськ. походження, що становить бл. 30°/в всіх закарпатських українців (на зах. Закарпаття навіть 45%). Тому серед укр. діаспори в ЗДА закарпатська група відіграє велику ролю.

На Пряшівщині був природний приріст такий самий, натомість дійсний — нижчий через велику еміграцію. Назагал виеміґрувало до 1914 р. з усього Закарпаття неможливе через брак шкіл і перешкоди з боку влади. З різних галузей краще розвинене було лише ліс. господарство, бо цих продуктів потребувала обезліснена Угорщина (головним чином на опалення). Укр. селянин поправляв свій бюджет заробітками в лісах, сезоновими працями під час жнив в глибині Угорщини й еміґрував до Америки.

[Ред.]Прилучення

Прилучення Закарпаття до Чехо-Словаччини піднесло екон. і передусім культ. рівень краю. Проведено часткову аґрарну реформу, значно збільшилася врожайність (пересічно 50%), розвинено мережу шляхів, розбудовано шкільництво, м. ін. і фахове, розвинулася кооперація, поступово творився сер. етан. Натомість чеська влада не сприяла розвиткові індустріалізації З., а дбала, щоб воно було ринком збуту для чеськ. країв; на економіку краю некорисно впливало неприродне пов'язання його з далекою Чехією й розірвання з паннонською низовиною, через що м. ін. було важко збувати ліс. продукти; далі існувало малоземелля селянства (45% господарств не мало й 2 га землі, 30% мало 2-5 га), зменшення ліс. заробітків, перерва сезонових мандрівок на жнива до Угорщини, зменшення еміграції за океан при одночасному бракові власного капіталу. Все це було причиною дальшої павперизації укр. Селяни на, гол. в горах.

За сов. влади Закарпаття пов'язано із господарством усіх укр. земель і всього СРСР. На відтинку індустріалізації розвиваються ті галузі промисловості, які вже досі існували (ліс., харч., видобуток соли) і постають нові (буровугільна, легка); в ділянці сіль. господарства дійшло до цілковитої колективізації, розвиваються інтенсивні галузі сіль. господарства, як виноградництво, садівництво, культура тютюну, з одного боку, а тваринництво, з другого.